500 днів масштабної війни у фото: історія, яку пам'ятатимуть
Від 24 лютого 2022 року триває повномасштабна війна Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, а також щоденно обстрілює цивільне населення. Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення до українців у 500-й день повномасштабної війни з Росією на острові Зміїному, звільненому від російських військ рік тому.
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини. У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, російські війська обстріляли також Чугуїв на Харківщині. Фото 53-річної вчительки Олени Курило, яка пережила той обстріл, опублікували світові ЗМІ, а вуличні художники зробили з нього мурали. «Я ніколи не думала, що таке може статися», – сказала Олена про напад Росії
Спалена техніка на вулиці Вокзальній у Бучі Київської області після запеклих боїв, 1 березня 2022 року. Фоторепортер Радіо Свобода Сергій Нужненко написав того дня: «Ситуація у Бучі контрольована. Місцями ще тривають бої – ворог не полишає спроб підійти до Києва, проте кожен наступний напад все швидше відбивається українськими захисниками». Дещо пізніше у березні 2022 року російським військам вдалося окупувати частину Київської області. До річниці звільнення Київщини «Укрпошта» презентувала в Ірпені марку, на якій дві світлини воєнкора Радіо Свобода Сергія Нужненка. Одна з них якраз ось ця спаленої техніки в Бучі
Тіло жінки, яка, за словами місцевих жителів, була вбита російськими військовими. Місто Буча Київської області, 2 квітня 2022 року. Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів
На початку квітня 2022 року Збройні сили України звільнили Сумщину та Чернігівщину від російської окупації. Підрозділи ЗСУ рейдовим маршем пройшли до кордонів України. Тоді разом із 8-м окремим гірсько-штурмовим батальйоном 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» вирушили у рейд і кореспонденти Радіо Свобода Мар’ян Кушнір та Сергій Нужненко. На фото момент звільнення Чернігівської області з-під російської окупації
Пошкоджені житлові будинки в результаті масштабного вторгнення Росії до України. Маріуполь, 3 квітня 2022 року. Від початку масштабного вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року, Маріуполь Донецької області зазнав найбільших руйнувань. За даними ООН, під час російської облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста. Маріуполь впродовж трьох місяців був повністю оточений російськими військами. Упродовж блокади міста Росією, за різними даними, загинули тисячі мирних жителів. Українська влада каже про понад 25 000 загиблих. Армія РФ зрештою окупувала Маріуполь у травні 2022 року
У квітні 2022 року затонув флагман Чорноморського флоту РФ гвардійський ракетний крейсер «Москва». Це сталася після масштабної пожежі, спричиненої ударом ЗСУ, ймовірно ракетами «Нептун». Крейсер «Москва» брав участь в операції біля острова Зміїний на Одещині, саме цього крейсера стосувалися слова, що стали мемом, «Русский военный корабль, иди на ***»
Українські бійці встановлюють національний прапор на острові Зміїний в Чорному морі (Одеська область). Фото опубліковане 7 липня 2022 року. Раніше, після тривалих інтенсивних ударів ЗСУ, російські військові, зазнавши великих втрат, залишили острів. Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення до українців у 500-й день повномасштабної війни з Росією на острові Зміїному, звільненому від російських військ рік тому
У вересні 2022 року армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини. Після звільнення під Ізюмом знайшли масове поховання цивільних людей та військових ЗСУ. Зокрема під час ексгумації були віднайдені останки вбитих українських військових, у яких були зв'язані руки, фото від 16 вересня 2022 року. Факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині
Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому. Україна, окупований Крим, 8 жовтня 2022 року. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Загинули четверо людей. Президент Росії Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідчого комітету РФ, назвав вибух на Керченському мості «терактом» і звинуватив у ньому українські спецслужби. Керченський міст – стратегічно важливий як для постачання окупованого Криму загалом, так і для транспортування на півострів живої сили, техніки та озброєнь для бойових дій в Україні. Українська влада прямо причетність до вибуху не підтверджувала
У центрі Херсону люди радіють звільненню міста з-під окупації Росією та втечі армії РФ. Херсон, 12 листопада 2022 року. 11 листопада 2022 року українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсону. Армія РФ пересунулася на лівий берег Херсонщини і продовжує звідти обстрілювати цивільне населення
Місто Бахмут на Донеччині – місце найзапекліших боїв Сил оборони України з армією РФ, 26 квітня 2023 року. Київ визнає, що його сили заплатили високу ціну людських життів, захищаючи «фортецю Бахмут», місто, де перед війною проживало близько 70 000 людей. Жорстоке протистояння називають найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни. Розвідка Великої Британії й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляють про те, що ЗСУ в районі Бахмута останнім часом досягли значних і стабільних успіхів
Окуповане місто Олешки на лівому березі Херсонщини, затоплене внаслідок знищення Каховської ГЕС, 10 червня 2023 року. На світанку 6 червня стало відомо про руйнування греблі Каховської ГЕС, що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря
Із вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України. На фото Збройні сили України завдають удару по позиціях російської армії. Світлина від 2 липня 2023 року. На початку червня 2023 року з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей»
Наслідки ракетного обстрілу Львова у ніч проти 6 липня 2023 року. Внаслідок цієї російської атаки 10 людей загинули, 45 – поранені, серед яких троє дітей. Орієнтовно 60 сімей втратили помешкання. Ракетну атаку вночі 6 липня міський голова Львова назвав «найбільшою атакою на цивільну інфраструктуру міста від початку повномасштабного вторгнення». Росія випустила десять крилатих ракет «Калібр» з акваторії Чорного моря, сім з них були збиті ППО. Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України
Частина польських фермерів з аграрної організації Orka у четвер розпочала окупацію польського Сейму, вимагаючи відмови від зеленої угоди і блокади імпорту з України, а також зустрічі у цих справах з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском. До Сейму кільканадцять протестувальників увійшли на запрошення опозиційних партій "Право і Справедливість" і "Конфедерація", передає Укрінформ з посиланням на PAP. "Ми сьогодні прийшли сюди, аби протестувати проти зеленої угоди, проти відкриття кордону для продуктів з України. Ми б хотіли, щоб нарешті хтось сприйняв нас, фермерів, дуже серйозно", - сказав один з протестувальників. Аграрії мають намір залишатися у приміщенні Сейму, поки з ними не зустрінеться прем’єр. Вони задекларували, що їх згодом замінять представники інших фермерських організацій. Вони мають намір просити маршалка Сейму Шимона Головню, аби той дозволив їм легально протестувати у будинку парламенту. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрівся з представниками групи фермерів, що протестують в Сеймі. У п’ятницю у Варшаві має відбутися маніфестація фермерів, які протестуватимуть проти зеленої угоди й імпорту з України. 29 квітня польські фермери повністю припинили блокаду кордону з Україною. Польсько-український кордон від листопада минулого року блокували перевізники, а з лютого цього року – польські аграрії. Фото: PAP 09.05.2024 — 8 — 1457
В Україні цього року православні віряни та греко-католики відзначали Великдень 5 травня. Президент України Володимир Зеленський привітав християн східного обряду із Великоднем. Зеленський наголосив, що усіх українців об’єднує сьогодні одна спільна молитва: «За всіх наших бійців, які зустрічають Великдень в окопах і на позиціях. За наших воїнів світла, які стримують демонів на всіх напрямках. За тих, хто дотримується в житті ще однієї заповіді: захищати Україну. За те, щоб усі вони повертались живими». 07.05.2024 — 19 — 2449
В рамках виставки проходила конференція «Українська HORECA. Досвід ефективної роботи незважаючи на виклики війни», традиційний дегустаційний конкурс Wine&Spirits Award, а також різноманітні майстер-класи. У конкурсі взяли участь 69 виробників вина, міцного алкоголю та напоїв, що містять алкоголь, загалом було представлено 233 зразки. Оцінювання відбувалося у відповідності до методик Міжнародної організації винограду та вина (OIV). Конкурсанти отримали 7 платинових, 94 золотих, 69 срібних та 36 бронзових медалей.
02.05.2024 — 42 — 5325
Ян Доброносов, фотограф: "Снайпери на Донеччині. Вони мають витримку. В їх праці маленька похибка на маленькій відстані це велика похибка на великій відстані. Кожен елемент який важить декілька грам може мати вплив на точність пострілу! Ці хлопці постійно ходять на позиції, а тут вони налаштовують свої гвинтівки та навички". 30.04.2024 — 15 — 3518
