500 днів масштабної війни у фото: історія, яку пам'ятатимуть
Від 24 лютого 2022 року триває повномасштабна війна Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, а також щоденно обстрілює цивільне населення. Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення до українців у 500-й день повномасштабної війни з Росією на острові Зміїному, звільненому від російських військ рік тому.
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини. У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, російські війська обстріляли також Чугуїв на Харківщині. Фото 53-річної вчительки Олени Курило, яка пережила той обстріл, опублікували світові ЗМІ, а вуличні художники зробили з нього мурали. «Я ніколи не думала, що таке може статися», – сказала Олена про напад Росії
Спалена техніка на вулиці Вокзальній у Бучі Київської області після запеклих боїв, 1 березня 2022 року. Фоторепортер Радіо Свобода Сергій Нужненко написав того дня: «Ситуація у Бучі контрольована. Місцями ще тривають бої – ворог не полишає спроб підійти до Києва, проте кожен наступний напад все швидше відбивається українськими захисниками». Дещо пізніше у березні 2022 року російським військам вдалося окупувати частину Київської області. До річниці звільнення Київщини «Укрпошта» презентувала в Ірпені марку, на якій дві світлини воєнкора Радіо Свобода Сергія Нужненка. Одна з них якраз ось ця спаленої техніки в Бучі
Тіло жінки, яка, за словами місцевих жителів, була вбита російськими військовими. Місто Буча Київської області, 2 квітня 2022 року. Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів
На початку квітня 2022 року Збройні сили України звільнили Сумщину та Чернігівщину від російської окупації. Підрозділи ЗСУ рейдовим маршем пройшли до кордонів України. Тоді разом із 8-м окремим гірсько-штурмовим батальйоном 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» вирушили у рейд і кореспонденти Радіо Свобода Мар’ян Кушнір та Сергій Нужненко. На фото момент звільнення Чернігівської області з-під російської окупації
Пошкоджені житлові будинки в результаті масштабного вторгнення Росії до України. Маріуполь, 3 квітня 2022 року. Від початку масштабного вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року, Маріуполь Донецької області зазнав найбільших руйнувань. За даними ООН, під час російської облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста. Маріуполь впродовж трьох місяців був повністю оточений російськими військами. Упродовж блокади міста Росією, за різними даними, загинули тисячі мирних жителів. Українська влада каже про понад 25 000 загиблих. Армія РФ зрештою окупувала Маріуполь у травні 2022 року
У квітні 2022 року затонув флагман Чорноморського флоту РФ гвардійський ракетний крейсер «Москва». Це сталася після масштабної пожежі, спричиненої ударом ЗСУ, ймовірно ракетами «Нептун». Крейсер «Москва» брав участь в операції біля острова Зміїний на Одещині, саме цього крейсера стосувалися слова, що стали мемом, «Русский военный корабль, иди на ***»
Українські бійці встановлюють національний прапор на острові Зміїний в Чорному морі (Одеська область). Фото опубліковане 7 липня 2022 року. Раніше, після тривалих інтенсивних ударів ЗСУ, російські військові, зазнавши великих втрат, залишили острів. Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення до українців у 500-й день повномасштабної війни з Росією на острові Зміїному, звільненому від російських військ рік тому
У вересні 2022 року армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини. Після звільнення під Ізюмом знайшли масове поховання цивільних людей та військових ЗСУ. Зокрема під час ексгумації були віднайдені останки вбитих українських військових, у яких були зв'язані руки, фото від 16 вересня 2022 року. Факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині
Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому. Україна, окупований Крим, 8 жовтня 2022 року. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Загинули четверо людей. Президент Росії Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідчого комітету РФ, назвав вибух на Керченському мості «терактом» і звинуватив у ньому українські спецслужби. Керченський міст – стратегічно важливий як для постачання окупованого Криму загалом, так і для транспортування на півострів живої сили, техніки та озброєнь для бойових дій в Україні. Українська влада прямо причетність до вибуху не підтверджувала
У центрі Херсону люди радіють звільненню міста з-під окупації Росією та втечі армії РФ. Херсон, 12 листопада 2022 року. 11 листопада 2022 року українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсону. Армія РФ пересунулася на лівий берег Херсонщини і продовжує звідти обстрілювати цивільне населення
Місто Бахмут на Донеччині – місце найзапекліших боїв Сил оборони України з армією РФ, 26 квітня 2023 року. Київ визнає, що його сили заплатили високу ціну людських життів, захищаючи «фортецю Бахмут», місто, де перед війною проживало близько 70 000 людей. Жорстоке протистояння називають найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни. Розвідка Великої Британії й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляють про те, що ЗСУ в районі Бахмута останнім часом досягли значних і стабільних успіхів
Окуповане місто Олешки на лівому березі Херсонщини, затоплене внаслідок знищення Каховської ГЕС, 10 червня 2023 року. На світанку 6 червня стало відомо про руйнування греблі Каховської ГЕС, що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря
Із вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України. На фото Збройні сили України завдають удару по позиціях російської армії. Світлина від 2 липня 2023 року. На початку червня 2023 року з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей»
Наслідки ракетного обстрілу Львова у ніч проти 6 липня 2023 року. Внаслідок цієї російської атаки 10 людей загинули, 45 – поранені, серед яких троє дітей. Орієнтовно 60 сімей втратили помешкання. Ракетну атаку вночі 6 липня міський голова Львова назвав «найбільшою атакою на цивільну інфраструктуру міста від початку повномасштабного вторгнення». Росія випустила десять крилатих ракет «Калібр» з акваторії Чорного моря, сім з них були збиті ППО. Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 332
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 479
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 380
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 712
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 851
