500 днів масштабної війни у фото: історія, яку пам'ятатимуть
Від 24 лютого 2022 року триває повномасштабна війна Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, а також щоденно обстрілює цивільне населення. Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення до українців у 500-й день повномасштабної війни з Росією на острові Зміїному, звільненому від російських військ рік тому.
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини. У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, російські війська обстріляли також Чугуїв на Харківщині. Фото 53-річної вчительки Олени Курило, яка пережила той обстріл, опублікували світові ЗМІ, а вуличні художники зробили з нього мурали. «Я ніколи не думала, що таке може статися», – сказала Олена про напад РосіїСпалена техніка на вулиці Вокзальній у Бучі Київської області після запеклих боїв, 1 березня 2022 року. Фоторепортер Радіо Свобода Сергій Нужненко написав того дня: «Ситуація у Бучі контрольована. Місцями ще тривають бої – ворог не полишає спроб підійти до Києва, проте кожен наступний напад все швидше відбивається українськими захисниками». Дещо пізніше у березні 2022 року російським військам вдалося окупувати частину Київської області. До річниці звільнення Київщини «Укрпошта» презентувала в Ірпені марку, на якій дві світлини воєнкора Радіо Свобода Сергія Нужненка. Одна з них якраз ось ця спаленої техніки в БучіТіло жінки, яка, за словами місцевих жителів, була вбита російськими військовими. Місто Буча Київської області, 2 квітня 2022 року. Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинівНа початку квітня 2022 року Збройні сили України звільнили Сумщину та Чернігівщину від російської окупації. Підрозділи ЗСУ рейдовим маршем пройшли до кордонів України. Тоді разом із 8-м окремим гірсько-штурмовим батальйоном 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» вирушили у рейд і кореспонденти Радіо Свобода Мар’ян Кушнір та Сергій Нужненко. На фото момент звільнення Чернігівської області з-під російської окупаціїПошкоджені житлові будинки в результаті масштабного вторгнення Росії до України. Маріуполь, 3 квітня 2022 року. Від початку масштабного вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року, Маріуполь Донецької області зазнав найбільших руйнувань. За даними ООН, під час російської облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста. Маріуполь впродовж трьох місяців був повністю оточений російськими військами. Упродовж блокади міста Росією, за різними даними, загинули тисячі мирних жителів. Українська влада каже про понад 25 000 загиблих. Армія РФ зрештою окупувала Маріуполь у травні 2022 рокуУ квітні 2022 року затонув флагман Чорноморського флоту РФ гвардійський ракетний крейсер «Москва». Це сталася після масштабної пожежі, спричиненої ударом ЗСУ, ймовірно ракетами «Нептун». Крейсер «Москва» брав участь в операції біля острова Зміїний на Одещині, саме цього крейсера стосувалися слова, що стали мемом, «Русский военный корабль, иди на ***»Українські бійці встановлюють національний прапор на острові Зміїний в Чорному морі (Одеська область). Фото опубліковане 7 липня 2022 року. Раніше, після тривалих інтенсивних ударів ЗСУ, російські військові, зазнавши великих втрат, залишили острів. Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення до українців у 500-й день повномасштабної війни з Росією на острові Зміїному, звільненому від російських військ рік томуУ вересні 2022 року армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини. Після звільнення під Ізюмом знайшли масове поховання цивільних людей та військових ЗСУ. Зокрема під час ексгумації були віднайдені останки вбитих українських військових, у яких були зв'язані руки, фото від 16 вересня 2022 року. Факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, ХерсонщиніПожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому. Україна, окупований Крим, 8 жовтня 2022 року. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Загинули четверо людей. Президент Росії Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідчого комітету РФ, назвав вибух на Керченському мості «терактом» і звинуватив у ньому українські спецслужби. Керченський міст – стратегічно важливий як для постачання окупованого Криму загалом, так і для транспортування на півострів живої сили, техніки та озброєнь для бойових дій в Україні. Українська влада прямо причетність до вибуху не підтверджувалаУ центрі Херсону люди радіють звільненню міста з-під окупації Росією та втечі армії РФ. Херсон, 12 листопада 2022 року. 11 листопада 2022 року українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсону. Армія РФ пересунулася на лівий берег Херсонщини і продовжує звідти обстрілювати цивільне населенняМісто Бахмут на Донеччині – місце найзапекліших боїв Сил оборони України з армією РФ, 26 квітня 2023 року. Київ визнає, що його сили заплатили високу ціну людських життів, захищаючи «фортецю Бахмут», місто, де перед війною проживало близько 70 000 людей. Жорстоке протистояння називають найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни. Розвідка Великої Британії й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляють про те, що ЗСУ в районі Бахмута останнім часом досягли значних і стабільних успіхівОкуповане місто Олешки на лівому березі Херсонщини, затоплене внаслідок знищення Каховської ГЕС, 10 червня 2023 року. На світанку 6 червня стало відомо про руйнування греблі Каховської ГЕС, що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моряІз вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України. На фото Збройні сили України завдають удару по позиціях російської армії. Світлина від 2 липня 2023 року. На початку червня 2023 року з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей»Наслідки ракетного обстрілу Львова у ніч проти 6 липня 2023 року. Внаслідок цієї російської атаки 10 людей загинули, 45 – поранені, серед яких троє дітей. Орієнтовно 60 сімей втратили помешкання. Ракетну атаку вночі 6 липня міський голова Львова назвав «найбільшою атакою на цивільну інфраструктуру міста від початку повномасштабного вторгнення». Росія випустила десять крилатих ракет «Калібр» з акваторії Чорного моря, сім з них були збиті ППО. Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України
Відбулася перша в історії незалежної України закупівля саме плацкартних вагонів.
2 травня, «Укрзалізниця» отримала 6 нових плацкартних вагонів на 58 місць кожен. Вихідними вони поповнять склад двогрупного поїзда 22/21–104/103 Львів – Харків, Краматорськ. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили в «Укрзалізниці», наголосивши, що вперше в історії незалежної України відбулася закупівля саме плацкартних вагонів.
Нові вагони, побудовані Крюківським вагонобудівним заводом, вирізняються низкою нововведень.
Зокрема, полички отримали м’які бокові спинки, конструкція східців стала зручнішою для піднімання на верхню полицю, а мініперегородки забезпечують дещо більшу приватність порівняно зі старими модифікаціями плацкартів.
Під нижніми полицями з’явилося місце для зберігання негабаритної ручної поклажі на кшталт військових рюкзаків або туристичних валіз. Згладжується різниця між нижньою та верхньою полицями завдяки наявності зверху розкладних індивідуальних столиків і відведеного місця для сидіння.
Інтер’єр вагонів став помітно світлішим завдяки новій оббивці, а також покращеному керованому освітленню салону.
Конструктори приділили увагу навігації для людей з порушеннями зору: контрастне маркування виділяє ручки, поручні та інші елементи взаємодії у вагоні, навігація шрифтом Брайля розташована на рекомендованій, власне, людьми з порушеннями зору висоті, а нумерація місць додатково продубльована об’ємним друком.
Традиційно в нових вагонах біля кожного місця є розетки з USB і Type-С, а також 3-режимні індивідуальні світильники. Стандартом як у нових, так і в капітально-відновлених вагонах уже стали кондиціонери, вакуумні туалети та сповивальні столики.
В «Укрзалізниці» повідомили, що нові плацкартні вагони стали черговою партією з числа 66 замовлених 2023 року в межах державної програми оновлення рухомого складу.
Нагадаємо, раніше в поїзді Київ – Ужгород з’явився новий дитячий вагон, призначений для подорожей батьків із дітьми від 0 до 8 років. 03.05.2025 — 6 — 137
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України запрошує на власні очі побачити бузковий (і не лише) квіт квітневого бузку та цвітіння багатьох інших прегарних декоративних рослин. Сирінгарій і дендрарій чекають вас у гості. Про це повідомляють Контракти.UA. 02.05.2025 — 8 — 446
В окупованому росіянами Криму, неподалік від міста Саки, було знищено радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф".
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал "Кримський вітер". Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними моніторингового каналу, ще у п'ятницю, 25 квітня, невідомі дрони сильно пошкодили і, можливо, повністю вивели з ладу РЛС 96Л6Е.
Антена станції сильно пошкоджена, ремонт можливий тільки в заводських умовах.
"Цікаво, що наприкінці березня "Наші очі" помітили перекидання РЛС 96Л6Е в напрямку міста Саки. А на початку березня в Саках просто на дорозі згоріла така ж РЛС 96Л6Е", - пише "Кримський вітер".
РЛС ЗРК С-400 "Тріумф"
Радіолокаційна станція (РЛС) Зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф" є важливою складовою частиною системи протиповітряної оборони, розробленою Росією. РЛС цього комплексу здатна виявляти і супроводжувати різні повітряні цілі, такі як літаки, крилаті ракети, балістичні ракети та інші повітряні об'єкти.
РЛС С-400 має високий рівень дальності виявлення - до 600 км, що дозволяє виявляти загрози на великих відстанях і швидко реагувати на них. Це робить систему однією з найпотужніших у світі для боротьби з повітряними цілями на великих відстанях.
РЛС С-400 може одночасно обробляти велику кількість цілей, що дає змогу забезпечити високий рівень інтеграції з іншими ракетними системами та засобами управління, дозволяючи ефективно здійснювати захист від повітряних загроз на всіх рівнях. Вона використовує кілька типів ракет, здатних знищувати цілі на різних відстанях та висотах, від чого залежить успішність боротьби з багатозадачними і різноманітними загрозами.
Завдяки цим характеристикам, ЗРК С-400 "Тріумф" є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони і активно використовується в різних військових операціях.
Раніше ми писали про те, що бійці 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила знищили російську пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400. 30.04.2025 — 4 — 716
Столиця України завжди приваблювала туристів із різних міст і країн своєю красою та зеленими вулицями. У 1958-му році Київ відвідав англійський фотограф Джон Шульц, який зробив знімки міста та його мешканців.
Старі знімки опублікували на сторінці спільноти "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Можна роздивитись, яким було місто 67 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Цікавий погляд у минуле! У часи СРСР сміливі іноземні туристи ризикували, щоб зафіксувати на плівку життя без купюр. Їм вдавалося робити унікальні вуличні фото, які потім публікувалися на батьківщині. Сьогодні ці архівні скарби оцифровані, і ми можемо побачити справжній Київ 1958 року очима англійського фотографа Джона Шульца", – йдеться в повідомленні.
На старих знімках можна побачити різні локації столиці, зокрема, Андріївський узвіз, Пішохідний міст та Хрещатик.
Нагадаємо, на офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-х роках.
У далекому 1938 році в Києві були встановлені як пам’ятники справжні британські танки часів Першої світової війни – Марк V. Один з них можна було побачити на Подолі, а інший – у самісінькому центрі столиці.
Як повідомляв OBOZ.UA, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистський. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році. 29.04.2025 — 8 — 745
24–27 квітня на ВДНГ пройшла третя «Книжкова країна» — фестиваль, що вже зарекомендував себе як один із найбільших літературних заходів в Україні. Цього сезону подія досягла рекордної кількості проданих книжок. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Окрасою сезону став фантазійний квітковий декор, який перетворив ВДНГ на справжній простір натхнення. Гості фестивалю змогли зануритися в його естетику завдяки гігантським квітам, інтерактивним інсталяціям і дзеркалам із флористичним оздобленням. Тематичні зони для відпочинку — кав’ярні та чайні куточки — гармонійно доповнювали загальну атмосферу. Фестиваль традиційно об’єднав видавництва, авторів, зіркових гостей, блогерів і всіх, хто прагнув приємно провести час у компанії однодумців.
«Уже можна впевнено сказати, що „Книжкова країна“ стала важливою частиною літературного й культурного життя українців. Ми щиро пишаємося цим і дякуємо всім, хто підтримує фестиваль і долучається до нього. Цього сезону ми вкотре переконалися, наскільки потрібними є такі події: відвідуваність і зацікавленість залишаються стабільно високими, а програмне наповнення стає різноманітнішим. Наша мета — не лише тримати планку, але й дивувати гостей знову й знову. Вірю, що наступна „Книжкова країна“ також запропонує щось нове і цікаве», — зазначає засновник «Книжкової країни» Євген Мушкін.
Цього сезону на «Книжковій країні» відбулася спеціальна програма «Світове дерево фантастики», присвячена сучасній українській фантастиці. У її межах пройшли дискусії, публічні розмови й презентації про різні жанри — від горору до наукової фантастики та romantasy. Розширилася також програма творчої репрезентації військових і ветеранів #ФРОНТМЕНИ: у її межах відбулися літературні, театральні події, а також виставки.
Крім того, на фестивалі традиційно обрали книгу-переможця Премії книжкових блогерів, якою став роман Любка Дереша «Погляд медузи», а також провели десятки родинних читань разом із відомими українцями.
Протягом чотирьох днів «Книжкової країни» відбулося 365 подій: 120 презентації, 72 дискусій, 63 творчих та літературних майстеркласів, 60 автограф-сесій, 30 читань, 10 сесій ігротек (змагання чи турніри з настільних ігор), чотири театральних вистави, шість квестів. Ці події відвідало близько 13 000 людей. У ярмарку, зокрема, взяли участь 140 учасників: книгарні, видавництва, магазини, незалежні автори тощо.
Загалом цього сезону фестиваль «Книжкова країна» зібрав понад 72 500 гостей. Захід традиційно залучає багато молоді: більш ніж третина відвідувачів — студенти й школярі. Водночас для двох третин гостей «Книжкова країна» стала першим подібним фестивалем.
Географія відвідувачів охопила Київ і Київську область, звідки було понад 90% гостей, а також Одеську, Львівську, Дніпропетровську, Чернігівську, Харківську, Полтавську та інші області.
Переважна більшість відвідувачів залишилися задоволені подією (96%), відчули себе щасливішими (100%) і почувалися в безпеці на території ВДНГ (98%).
За даними учасників на фестивалі загалом було придбано близько 90 000 книг на загальну суму 28 млн грн — це рекорд для «Книжкової країни». Серед найменувань, що купували найчастіше:
Книгарня Є: «Однією ногою під Києвом» (Сергій Скришевський), «Тією горою є ви» (Бріанна Вест), «Фронтмени»;
Readeat: «Колонія» (Макс Кідрук), «Ми знайдемо свого Марселя» (Інна Мірошниченко), «Вбивчі письменники» (Саша Павлова);
Yakaboo: «Купи собі той довбаний букет» (Тара Шустер), «Жінки, що біжать з вовками» (Клариса Пінкола Естес), «Тінь богів» (Джон Ґвінн);
Vivat: «Наречена» (Алі Гейзелвуд), «За сіткою» (Стефані Арчер), «Помічниця лиходія» (Ханна Ніколь Мерер), «Ніколи не бреши» (Фріда Мак-Фадден);
КСД: «Вище неба» (Ліз Томфорд), «Сутінки» (Пенелопа Дуглас), «Правильне рішення» (Ліз Томфорд), «Двоповня» (Катерина Самойленко);
Видавництво «Фабула»: «Книжкові хроніки Анімант Крамб» (Лінь Ріна), «Молитва за Овена Міні» (Джон Ірвінг), «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою» (Лінь Ріна);
Видавництво Старого Лева: «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова), «Сорочине вбивство» (Ентоні Горовіц), «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк);
Видавництво «Богдан»: «Чи бачать небеса котів», «Жнець без коси» (Олександра Черепан), «Світи вигнання та ілюзій» (Урсула Ле Ґвін);
«Лабораторія»: «Там, де живуть книжки» (Віталій Дуленко), «За Перекопом є земля» (Анастасія Левкова), «Усі персонажі вигадані. Або ні» (Юлія Лаба), «З нами житиме еласмотерій» (Роман Голубовський).
У межах фестивалю також відбулася низка соціальних і благодійних ініціатив, спрямованих на підтримку військових і їхніх родин. Збори, зокрема, влаштували фонд Сергія Притули, «Допомогатор» та «Лелека», проєкт «Книга на фронт», а також організації «РІЙ» і «Гуркіт».
Таким чином за три сезони фестиваль «Книжкова країна» зібрав сумарно понад 210 000 відвідувачів, що робить його одним з найбільших у країні. Наступна відбудеться восени — 25–28 вересня на ВДНГ.
Слідкуйте за наступними анонсами «Книжкової країни» в офіційних Facebook та Instagram фестивалю. 28.04.2025 — 15 — 944
