Як працюють мінометники, аеророзвідники та волонтери у найгарячішій точці фронту. Фоторепортаж з Бахмута
Після відводу українських військ із Соледара основне протистояння з армією Росії та її найманцями у лютому точаться на околицях міста Бахмут в Донецькій області. Мінометники 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний Яр", які ще влітку обороняли місто, а потім були перекинуті на Харківщину та Соледар, нині знову стали в оборону Бахмута. Росіяни штурмують Бахмут щодня. Завдання українських мінометників – захистити піхоту. У день вони випускають по сотні снарядів. Самих же мінометників захищають і допомагають аеророзвідники. Вони цілодобово відстежують дронами розбите на сектори місто і його околиці. Як тільки бачать загрозу — повідомляють у штаб, куди в режимі реального часу потрапляє і картинка з дрона-розвідника. На заваді злагодженій роботі підрозділів інколи стає погода. Дощ, сніг і вітер не найкращі супутники для аеророзвідки. Про роботу мінометників, аеророзвідників, а також волонтерів, які продовжують з ризиком для власного життя кожного дня їздити в Бахмут та інші прифронтові містечка і села, щоб вивезти цивільних та їхніх домашніх тварин — у фоторепортажі Тараса Ібрагімова.
Волонтерка Ольга тримає на руках кота, евакуйованого з Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Вона майже щодня їздить у Бахмут та інші прифронтові міста і села, аби вмовити місцевих виїхати у безпечніші регіони. Інколи, після відмов, повертається лише з покинутими тваринами. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовий іде вулицею Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. В'їзд до міста всюди ускладнений через спроби російських військових наступати з усіх сторін. Вони також намагаються захопити контроль над основною трасою Костянтинівка-Бахмут. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометник 93-ї бригади «Холодний Яр» біля гори тубусів від відстріляних мін у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Це лише мала частина тубусів, які їм доводиться ховати у закритих приміщеннях, аби не видати власні позиції. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометники 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» відпочивають в гаражі біля приватного будинку у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Поряд — їхня прихована вогнева позиція. Військові розповідають, що за день з двох мінометів вистрілюють по 100 мін. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометник 93-ї бригади «Холодний Яр» у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Військові розповідають про переваги ведення вогню з міномета в міських умовах: не доводиться окопуватись, вогневий розрахунок легше замаскувати, а у випадку обстрілу від уламків можуть врятувати стіни будівлі. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Волонтери допомагають військовим витягти їхній автомобіль, який з'їхав у кювет на околицях Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Цього року на Донбасі у середині лютого не втихає рясний снігопад. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Сергій, позивний «Тімур», командир угруповання добровольчого формування «Хартія», в командному пункті спостерігає на моніторі за переміщенням групи російських військових на околицях Бахмута, лютий 2023 року. Сергій на війні з 2014-го. До того, як приєднався до «Хартіі», командував групою спецпризначення у складі Нацгвардії України. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
На монітор виводяться відео з безпілотників, які в режимі реального часу передають дані з поля. Практично кожен підрозділ, який нині захищає Бахмут, має у складі аеророзвідку. Місто та його околиці поділені на сектори. За кожним сектором спостерігає безпілотник. Донеччина, лютий 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Ольга тримає котів, яких вона вивезла з Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Волонтерка вмовляла виїхати з-під обстрілів жінку в Бахмуті. Та категорично відмовилась, однак попросила евакуювати трьох її котів. Тварин передали в один із притулків на Донеччині. Того дня у Бахмуті Ольга разом із напарником Володею потрапили під обстріл. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Покинуті собаки у будинку в одному з приватних секторів Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Тварини прибились до українських військових, які їх підгодовують. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
В одному із покинутих будинків у приватному секторі Бахмута розбила позицію група українських аеророзвідників. Такі позиції часто міняють, розповідають військові, щоб росіяни не могли їх засікти. У цьому будинку військові облаштували позицію для вильоту дрона вперше і, скоріше за все, наступний такий виліт буде вже з іншої локації. «Піка» (праворуч) та «Сонік» проводять аеророзвідку позицій російських військових. Їхнє завдання: вивчити ділянку, виявити позиції ворога та передати координати артилеристам. В режимі реального часу за цією картинкою спостерігають військові у штабі, які приймають подальші рішення. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Військовий з позивним «Піка» на позиції у приватному секторі Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. «Піка» народився у Полтавській області, але все життя прожив у Макіївці на Донеччині, де у 2014-му опинився в окупації. Дочекавшись повноліття, хлопець виїхав звідти. Нині воює на сході. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Аеророзвідник «Піка» виходить з позиції в будинку у приватному секторі Бахмута. Виліт його розвідувального дрона перервав снігопад. «Піка» розповідає, що його робота схожа на роботу снайпера. Аеророзвідники також інколи годинами чекають на ціль та слушний момент для удару. Окрім того, вони також залежні від погодних умов. Дроном складно управляти у вітер, сильний дощ чи сніг. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 456
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 758
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1595
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2952
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2946
