Як працюють мінометники, аеророзвідники та волонтери у найгарячішій точці фронту. Фоторепортаж з Бахмута
Після відводу українських військ із Соледара основне протистояння з армією Росії та її найманцями у лютому точаться на околицях міста Бахмут в Донецькій області. Мінометники 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний Яр", які ще влітку обороняли місто, а потім були перекинуті на Харківщину та Соледар, нині знову стали в оборону Бахмута. Росіяни штурмують Бахмут щодня. Завдання українських мінометників – захистити піхоту. У день вони випускають по сотні снарядів. Самих же мінометників захищають і допомагають аеророзвідники. Вони цілодобово відстежують дронами розбите на сектори місто і його околиці. Як тільки бачать загрозу — повідомляють у штаб, куди в режимі реального часу потрапляє і картинка з дрона-розвідника. На заваді злагодженій роботі підрозділів інколи стає погода. Дощ, сніг і вітер не найкращі супутники для аеророзвідки. Про роботу мінометників, аеророзвідників, а також волонтерів, які продовжують з ризиком для власного життя кожного дня їздити в Бахмут та інші прифронтові містечка і села, щоб вивезти цивільних та їхніх домашніх тварин — у фоторепортажі Тараса Ібрагімова.
Волонтерка Ольга тримає на руках кота, евакуйованого з Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Вона майже щодня їздить у Бахмут та інші прифронтові міста і села, аби вмовити місцевих виїхати у безпечніші регіони. Інколи, після відмов, повертається лише з покинутими тваринами. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовий іде вулицею Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. В'їзд до міста всюди ускладнений через спроби російських військових наступати з усіх сторін. Вони також намагаються захопити контроль над основною трасою Костянтинівка-Бахмут. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометник 93-ї бригади «Холодний Яр» біля гори тубусів від відстріляних мін у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Це лише мала частина тубусів, які їм доводиться ховати у закритих приміщеннях, аби не видати власні позиції. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометники 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» відпочивають в гаражі біля приватного будинку у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Поряд — їхня прихована вогнева позиція. Військові розповідають, що за день з двох мінометів вистрілюють по 100 мін. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометник 93-ї бригади «Холодний Яр» у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Військові розповідають про переваги ведення вогню з міномета в міських умовах: не доводиться окопуватись, вогневий розрахунок легше замаскувати, а у випадку обстрілу від уламків можуть врятувати стіни будівлі. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Волонтери допомагають військовим витягти їхній автомобіль, який з'їхав у кювет на околицях Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Цього року на Донбасі у середині лютого не втихає рясний снігопад. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Сергій, позивний «Тімур», командир угруповання добровольчого формування «Хартія», в командному пункті спостерігає на моніторі за переміщенням групи російських військових на околицях Бахмута, лютий 2023 року. Сергій на війні з 2014-го. До того, як приєднався до «Хартіі», командував групою спецпризначення у складі Нацгвардії України. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
На монітор виводяться відео з безпілотників, які в режимі реального часу передають дані з поля. Практично кожен підрозділ, який нині захищає Бахмут, має у складі аеророзвідку. Місто та його околиці поділені на сектори. За кожним сектором спостерігає безпілотник. Донеччина, лютий 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Ольга тримає котів, яких вона вивезла з Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Волонтерка вмовляла виїхати з-під обстрілів жінку в Бахмуті. Та категорично відмовилась, однак попросила евакуювати трьох її котів. Тварин передали в один із притулків на Донеччині. Того дня у Бахмуті Ольга разом із напарником Володею потрапили під обстріл. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Покинуті собаки у будинку в одному з приватних секторів Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Тварини прибились до українських військових, які їх підгодовують. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
В одному із покинутих будинків у приватному секторі Бахмута розбила позицію група українських аеророзвідників. Такі позиції часто міняють, розповідають військові, щоб росіяни не могли їх засікти. У цьому будинку військові облаштували позицію для вильоту дрона вперше і, скоріше за все, наступний такий виліт буде вже з іншої локації. «Піка» (праворуч) та «Сонік» проводять аеророзвідку позицій російських військових. Їхнє завдання: вивчити ділянку, виявити позиції ворога та передати координати артилеристам. В режимі реального часу за цією картинкою спостерігають військові у штабі, які приймають подальші рішення. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Військовий з позивним «Піка» на позиції у приватному секторі Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. «Піка» народився у Полтавській області, але все життя прожив у Макіївці на Донеччині, де у 2014-му опинився в окупації. Дочекавшись повноліття, хлопець виїхав звідти. Нині воює на сході. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Аеророзвідник «Піка» виходить з позиції в будинку у приватному секторі Бахмута. Виліт його розвідувального дрона перервав снігопад. «Піка» розповідає, що його робота схожа на роботу снайпера. Аеророзвідники також інколи годинами чекають на ціль та слушний момент для удару. Окрім того, вони також залежні від погодних умов. Дроном складно управляти у вітер, сильний дощ чи сніг. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1408
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 650
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 541
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 884
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1021
