Як працюють мінометники, аеророзвідники та волонтери у найгарячішій точці фронту. Фоторепортаж з Бахмута
Після відводу українських військ із Соледара основне протистояння з армією Росії та її найманцями у лютому точаться на околицях міста Бахмут в Донецькій області. Мінометники 93-ої окремої механізованої бригади "Холодний Яр", які ще влітку обороняли місто, а потім були перекинуті на Харківщину та Соледар, нині знову стали в оборону Бахмута. Росіяни штурмують Бахмут щодня. Завдання українських мінометників – захистити піхоту. У день вони випускають по сотні снарядів. Самих же мінометників захищають і допомагають аеророзвідники. Вони цілодобово відстежують дронами розбите на сектори місто і його околиці. Як тільки бачать загрозу — повідомляють у штаб, куди в режимі реального часу потрапляє і картинка з дрона-розвідника. На заваді злагодженій роботі підрозділів інколи стає погода. Дощ, сніг і вітер не найкращі супутники для аеророзвідки. Про роботу мінометників, аеророзвідників, а також волонтерів, які продовжують з ризиком для власного життя кожного дня їздити в Бахмут та інші прифронтові містечка і села, щоб вивезти цивільних та їхніх домашніх тварин — у фоторепортажі Тараса Ібрагімова.
Волонтерка Ольга тримає на руках кота, евакуйованого з Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Вона майже щодня їздить у Бахмут та інші прифронтові міста і села, аби вмовити місцевих виїхати у безпечніші регіони. Інколи, після відмов, повертається лише з покинутими тваринами. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовий іде вулицею Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. В'їзд до міста всюди ускладнений через спроби російських військових наступати з усіх сторін. Вони також намагаються захопити контроль над основною трасою Костянтинівка-Бахмут. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометник 93-ї бригади «Холодний Яр» біля гори тубусів від відстріляних мін у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Це лише мала частина тубусів, які їм доводиться ховати у закритих приміщеннях, аби не видати власні позиції. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометники 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» відпочивають в гаражі біля приватного будинку у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Поряд — їхня прихована вогнева позиція. Військові розповідають, що за день з двох мінометів вистрілюють по 100 мін. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Мінометник 93-ї бригади «Холодний Яр» у Бахмуті, Донеччина, лютий 2023 року. Військові розповідають про переваги ведення вогню з міномета в міських умовах: не доводиться окопуватись, вогневий розрахунок легше замаскувати, а у випадку обстрілу від уламків можуть врятувати стіни будівлі. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Волонтери допомагають військовим витягти їхній автомобіль, який з'їхав у кювет на околицях Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Цього року на Донбасі у середині лютого не втихає рясний снігопад. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Сергій, позивний «Тімур», командир угруповання добровольчого формування «Хартія», в командному пункті спостерігає на моніторі за переміщенням групи російських військових на околицях Бахмута, лютий 2023 року. Сергій на війні з 2014-го. До того, як приєднався до «Хартіі», командував групою спецпризначення у складі Нацгвардії України. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
На монітор виводяться відео з безпілотників, які в режимі реального часу передають дані з поля. Практично кожен підрозділ, який нині захищає Бахмут, має у складі аеророзвідку. Місто та його околиці поділені на сектори. За кожним сектором спостерігає безпілотник. Донеччина, лютий 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Ольга тримає котів, яких вона вивезла з Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Волонтерка вмовляла виїхати з-під обстрілів жінку в Бахмуті. Та категорично відмовилась, однак попросила евакуювати трьох її котів. Тварин передали в один із притулків на Донеччині. Того дня у Бахмуті Ольга разом із напарником Володею потрапили під обстріл. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Покинуті собаки у будинку в одному з приватних секторів Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. Тварини прибились до українських військових, які їх підгодовують. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
В одному із покинутих будинків у приватному секторі Бахмута розбила позицію група українських аеророзвідників. Такі позиції часто міняють, розповідають військові, щоб росіяни не могли їх засікти. У цьому будинку військові облаштували позицію для вильоту дрона вперше і, скоріше за все, наступний такий виліт буде вже з іншої локації. «Піка» (праворуч) та «Сонік» проводять аеророзвідку позицій російських військових. Їхнє завдання: вивчити ділянку, виявити позиції ворога та передати координати артилеристам. В режимі реального часу за цією картинкою спостерігають військові у штабі, які приймають подальші рішення. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Військовий з позивним «Піка» на позиції у приватному секторі Бахмута, Донеччина, лютий 2023 року. «Піка» народився у Полтавській області, але все життя прожив у Макіївці на Донеччині, де у 2014-му опинився в окупації. Дочекавшись повноліття, хлопець виїхав звідти. Нині воює на сході. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Аеророзвідник «Піка» виходить з позиції в будинку у приватному секторі Бахмута. Виліт його розвідувального дрона перервав снігопад. «Піка» розповідає, що його робота схожа на роботу снайпера. Аеророзвідники також інколи годинами чекають на ціль та слушний момент для удару. Окрім того, вони також залежні від погодних умов. Дроном складно управляти у вітер, сильний дощ чи сніг. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 202
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 895
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 956
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1586
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3136
