Контракти.ua

30.11.2022 — Україна — Укрінформ — 11532
война, терроризм, дети, энергетика, обстрелы, блэкаут
Розбомблене життя: як українці протистоять російській навалі

Десятий місяць триває повномасштабне вторгнення росії в Україну. Упродовж цього часу російські війська обстрілами руйнують домівки мільйонів українців, цілять ракетами в об’єкти критичної інфраструктури, позбавляючи цивільне населення світла, тепла, води, зв’язку. Ворожі війська грубо порушують права людини та звичаї війни – втілюють свідому політику вбивства українців. Під обстріли й авіаудари потрапляють житлові будинки, люди на зупинках громадського транспорту і в чергах, лікарні, школи. На окупованих територіях загарбники грабують, гвалтують, викрадають, вбивають місцеве населення. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), у війні, яку росія розв’язала проти України, вже зафіксовано понад 17 тисяч жертв серед цивільного населення: 6 655 вбитих і 10 368 поранених. Водночас зараз неможливо встановити точну кількість жертв на тимчасово окупованих територіях та у зонах активних бойових дій. Серед загиблих – 440 дітей, поранено – 852 маленькі українці. Однією з наймолодших жертв війни стало 2-денне немовля. Російські загарбники вбили його ракетним ударом по Вільнянській районній лікарні у Запорізькій області у ніч проти 23 листопада. Маля разом із мамою перебувало там у пологовому відділенні. Жінка вижила і мала ховати свого сина менш як за тиждень після його народження. Росіяни активно вдаються до масованих ракетних атак, коли на Україну одночасно летить до сотні ракет. Під обстріли потрапляють об’єкти критичної інфраструктури та житлові будинки, містяни на тривалий час залишаються без світла, води, опалення, зв’язку. Та все ж більшість ракет українські сили ППО збивають. За словами голови правління Укренерго Володимира Кудрицького, після масованих атак по енергетичній інфраструктурі з боку росії в Україні майже не залишилося неушкоджених теплових та гідроелектростанцій, а також непошкоджених вузлових підстанцій Укренерго. Крім того, російські війська б'ють по газогонах. Ворог розраховує зламати опір українців, позбавивши доступу до основних благ, зануривши мільйони у темряву та холод. Однак такі умови тільки загартовують людей, які не готові здаватися. Українці закуповують генератори, щоб мав змогу працювати бізнес, облаштовують домашній затишок за допомогою свічок, на них же вчаться готувати собі їсти. А ще пристосовуються до життя в умовах аварійних та планових відключень електропостачання, обладнують пункти незламності, де можна зігрітися, підзарядити телефон. Попри російській ракетний терор українські лікарі продовжують робити надскладні операції без світла, тепла та води.

Літню жінку рятують з будинку, в який потрапила російська ракета. у Києві. Фото: Павло Петров

13-річний Вова опинився в Охматдиті 26 лютого. Він зі своєю сім’єю намагався виїхати з Києва, коли їхня машина потрапила під обстріли. Батько хлопчика та його 6-річний брат загинули на місці. Фото: Охматдит

Медики КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР надають медичну допомогу дитині, яка отримала важкі травми внаслідок обстрілів з боку російських військ. Фото: Дмитро Смольєнко

Розбомблений росіянами житловий будинок у Бородянці. Фото: Макс Левін

Спалені російською армією тіла цивільних на влиці у Бучі після деокупації міста. Фото: Анатолій Сірик

Фото: Геннадій Мінченко

Жертва обстрілу російською армією зупинки в Миколаєві. Фото: Кирило Тимошенко/Телеграм

Жертва обстрілу російською армією гуманітарної колони в Запоріжжі. Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники дістають тіло загиблої з-під завалів зруйнованого росіянами будинку у Запоріжжі. Фото: Альберт Кошелев

Жінка на тлі руїн пологового відділення КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня». Унаслідок обстрілу російською армією тут загинуло дводенне немовля. Фото: Дмитро Смольєнко

Тетяна Перебийніс, двоє її дітей та чоловік, який їм допомагав, лежать вбиті мінометним снарядом росіян під час евакуації з м.Ірпінь. Фото: Lynsey Addario

Однією з наймолодших жертв війни стало 2-денне немовля. Російські загарбники вбили його ракетним ударом по Вільнянській районній лікарні у Запорізькій області у ніч проти 23 листопада. Маля разом із мамою перебувало там у пологовому відділенні. Фото: Heidi Levine для The Washington Post

Жінка вижила і мала ховати свого сина менш як за тиждень після його народження. Фото: Heidi Levine для The Washington Post

Лікар несе Яну Степаненко, яка втратила кінцівки через російський ракетний удар по Краматорську. Фото: Emilio Morenatti

Сергій, батько підлітка Іллі, плаче над тілом сина, який лежить на ношах у лікарні Маріуполя. Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo

Батько у Маріуполі біжить зі своїм 18-місячним сином, який постраждав від обстрілів, до лікарні. Хлопчика врятувати не вдалося. Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo

Поранена внаслідок обстрілу армією рф жителька Чугуєва Олена Курило, яка стала одним із перших облич війни. Фото: Wolfgang Schwan

Люди біжать вулицею після російської атаки дронів-камікадзе на центр Києва. Фото: David Guttenfelder

12-річна Анна Скибан стоїть серед уламків своєї колишньої класної кімнати в школі Чернігова, яку російські сили розбомбили в березні. Фото: AP/Emilio Morenatti

Фото: Євгеній Завгородній

У Києві маленьку дівчинку привезли на заправку, щоб підключити до електромережі необхідний для її життя інгалятор. Фото: @natasha_marinuk/instagram

Люди у кафе під час відключення світла в Одесі. Фото: Ніна Ляшонок

Фото: Геннадій Мінченко

Блекаут у Києві. Фото: Анатолій Сірик

В центрі Одеси організували пункт заряджання мобільних телефонів. Фото: Юлій Зозуля

Літня пара втішає дне одного в лікарні, після того як російська ракета зруйнувала їхній дім. Фото: Eddy van Wessel

Енергетики ДТЕК разом із усіма рятувальними службами продовжують ліквідувати наслідки ударів по енергооб’єктах, що нанесла росія 23 листопада. Фото: ДТЕК Київські електромережі

Українські кардіохірурги попри знеструмлення продовжують операцію на серці. Фото: Центр дитячої кардіології і кардіохірургії

Наслідки ракетних ударів російських військ по території нафтопереробного заводу та нафтосховищ в Одесі. Фото: Ніна Ляшонок

Зруйновані росіянами житлові будинки в Ірпені. Фото: Геннадій Мінченко

Наслідки обстрілів російськими військами інфраструктури Кушугумської ОТГ, Запорізька область. Фото: Дмитро Смольєнко

Північна Салтівка - найбільш зруйнований район Харкова. Фото: Євген Котенко

Концерт з ліхтарями за відсутністю електроенергії в Колонному залі імені М.В. Лисенка Національної філармонії України. Фото з Телеграм-сторінки Олександра Ткаченка

Люди в Херсоні заряджають телефони на вокзалі, де є постійна електроенергія. Фото: Олександр Хоменко/hromadske

Фоторепортажі
9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  
21.11.2024 — 31 — 316

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA. "20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні. До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина. "Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС. Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці.
20.11.2024 — 6 — 479

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA. Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада. "58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні. Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці. "Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві. Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди. Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей.
20.11.2024 — 3 — 380

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA. Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах. Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі. "Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц. Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю. "У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц. Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців.
19.11.2024 — 5 — 712

Українські розвідники з'ясували

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"

Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні. Імітація "Шахеда" Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР. З чого складаються ці БПЛА Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів. "Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР. Крім того: Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди). В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР). Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358. Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії. Використання дронів Росією у війні в Україні Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників. При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди". Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.    
18.11.2024 — 3 — 851