Контракти.ua

30.11.2022 — Україна — Укрінформ — 16512
война, терроризм, дети, энергетика, обстрелы, блэкаут
Розбомблене життя: як українці протистоять російській навалі

Десятий місяць триває повномасштабне вторгнення росії в Україну. Упродовж цього часу російські війська обстрілами руйнують домівки мільйонів українців, цілять ракетами в об’єкти критичної інфраструктури, позбавляючи цивільне населення світла, тепла, води, зв’язку. Ворожі війська грубо порушують права людини та звичаї війни – втілюють свідому політику вбивства українців. Під обстріли й авіаудари потрапляють житлові будинки, люди на зупинках громадського транспорту і в чергах, лікарні, школи. На окупованих територіях загарбники грабують, гвалтують, викрадають, вбивають місцеве населення. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), у війні, яку росія розв’язала проти України, вже зафіксовано понад 17 тисяч жертв серед цивільного населення: 6 655 вбитих і 10 368 поранених. Водночас зараз неможливо встановити точну кількість жертв на тимчасово окупованих територіях та у зонах активних бойових дій. Серед загиблих – 440 дітей, поранено – 852 маленькі українці. Однією з наймолодших жертв війни стало 2-денне немовля. Російські загарбники вбили його ракетним ударом по Вільнянській районній лікарні у Запорізькій області у ніч проти 23 листопада. Маля разом із мамою перебувало там у пологовому відділенні. Жінка вижила і мала ховати свого сина менш як за тиждень після його народження. Росіяни активно вдаються до масованих ракетних атак, коли на Україну одночасно летить до сотні ракет. Під обстріли потрапляють об’єкти критичної інфраструктури та житлові будинки, містяни на тривалий час залишаються без світла, води, опалення, зв’язку. Та все ж більшість ракет українські сили ППО збивають. За словами голови правління Укренерго Володимира Кудрицького, після масованих атак по енергетичній інфраструктурі з боку росії в Україні майже не залишилося неушкоджених теплових та гідроелектростанцій, а також непошкоджених вузлових підстанцій Укренерго. Крім того, російські війська б'ють по газогонах. Ворог розраховує зламати опір українців, позбавивши доступу до основних благ, зануривши мільйони у темряву та холод. Однак такі умови тільки загартовують людей, які не готові здаватися. Українці закуповують генератори, щоб мав змогу працювати бізнес, облаштовують домашній затишок за допомогою свічок, на них же вчаться готувати собі їсти. А ще пристосовуються до життя в умовах аварійних та планових відключень електропостачання, обладнують пункти незламності, де можна зігрітися, підзарядити телефон. Попри російській ракетний терор українські лікарі продовжують робити надскладні операції без світла, тепла та води.

Літню жінку рятують з будинку, в який потрапила російська ракета. у Києві. Фото: Павло Петров

13-річний Вова опинився в Охматдиті 26 лютого. Він зі своєю сім’єю намагався виїхати з Києва, коли їхня машина потрапила під обстріли. Батько хлопчика та його 6-річний брат загинули на місці. Фото: Охматдит

Медики КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР надають медичну допомогу дитині, яка отримала важкі травми внаслідок обстрілів з боку російських військ. Фото: Дмитро Смольєнко

Розбомблений росіянами житловий будинок у Бородянці. Фото: Макс Левін

Спалені російською армією тіла цивільних на влиці у Бучі після деокупації міста. Фото: Анатолій Сірик

Фото: Геннадій Мінченко

Жертва обстрілу російською армією зупинки в Миколаєві. Фото: Кирило Тимошенко/Телеграм

Жертва обстрілу російською армією гуманітарної колони в Запоріжжі. Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники дістають тіло загиблої з-під завалів зруйнованого росіянами будинку у Запоріжжі. Фото: Альберт Кошелев

Жінка на тлі руїн пологового відділення КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня». Унаслідок обстрілу російською армією тут загинуло дводенне немовля. Фото: Дмитро Смольєнко

Тетяна Перебийніс, двоє її дітей та чоловік, який їм допомагав, лежать вбиті мінометним снарядом росіян під час евакуації з м.Ірпінь. Фото: Lynsey Addario

Однією з наймолодших жертв війни стало 2-денне немовля. Російські загарбники вбили його ракетним ударом по Вільнянській районній лікарні у Запорізькій області у ніч проти 23 листопада. Маля разом із мамою перебувало там у пологовому відділенні. Фото: Heidi Levine для The Washington Post

Жінка вижила і мала ховати свого сина менш як за тиждень після його народження. Фото: Heidi Levine для The Washington Post

Лікар несе Яну Степаненко, яка втратила кінцівки через російський ракетний удар по Краматорську. Фото: Emilio Morenatti

Сергій, батько підлітка Іллі, плаче над тілом сина, який лежить на ношах у лікарні Маріуполя. Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo

Батько у Маріуполі біжить зі своїм 18-місячним сином, який постраждав від обстрілів, до лікарні. Хлопчика врятувати не вдалося. Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo

Поранена внаслідок обстрілу армією рф жителька Чугуєва Олена Курило, яка стала одним із перших облич війни. Фото: Wolfgang Schwan

Люди біжать вулицею після російської атаки дронів-камікадзе на центр Києва. Фото: David Guttenfelder

12-річна Анна Скибан стоїть серед уламків своєї колишньої класної кімнати в школі Чернігова, яку російські сили розбомбили в березні. Фото: AP/Emilio Morenatti

Фото: Євгеній Завгородній

У Києві маленьку дівчинку привезли на заправку, щоб підключити до електромережі необхідний для її життя інгалятор. Фото: @natasha_marinuk/instagram

Люди у кафе під час відключення світла в Одесі. Фото: Ніна Ляшонок

Фото: Геннадій Мінченко

Блекаут у Києві. Фото: Анатолій Сірик

В центрі Одеси організували пункт заряджання мобільних телефонів. Фото: Юлій Зозуля

Літня пара втішає дне одного в лікарні, після того як російська ракета зруйнувала їхній дім. Фото: Eddy van Wessel

Енергетики ДТЕК разом із усіма рятувальними службами продовжують ліквідувати наслідки ударів по енергооб’єктах, що нанесла росія 23 листопада. Фото: ДТЕК Київські електромережі

Українські кардіохірурги попри знеструмлення продовжують операцію на серці. Фото: Центр дитячої кардіології і кардіохірургії

Наслідки ракетних ударів російських військ по території нафтопереробного заводу та нафтосховищ в Одесі. Фото: Ніна Ляшонок

Зруйновані росіянами житлові будинки в Ірпені. Фото: Геннадій Мінченко

Наслідки обстрілів російськими військами інфраструктури Кушугумської ОТГ, Запорізька область. Фото: Дмитро Смольєнко

Північна Салтівка - найбільш зруйнований район Харкова. Фото: Євген Котенко

Концерт з ліхтарями за відсутністю електроенергії в Колонному залі імені М.В. Лисенка Національної філармонії України. Фото з Телеграм-сторінки Олександра Ткаченка

Люди в Херсоні заряджають телефони на вокзалі, де є постійна електроенергія. Фото: Олександр Хоменко/hromadske

Фоторепортажі
Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель. У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН. Про це повідомив Офіс генпрокурора. «Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні. За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити. Що відомо про затриманого У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет. Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном. Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера. З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому. Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці. Теракт у Бучі 23 березня За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух. Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути. За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно. Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною. Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради.
23.03.2026 — 4 — 430

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі. Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA. Про це сказано на сайті Православної церкви України. Церемонія прощання Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду. Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин». Поховання Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха. Помер патріарх Філарет 20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб. 9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета. «Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент.
21.03.2026 — 4 — 742

В Антарктиді кит влаштував унікальне

В Антарктиді кит влаштував унікальне "прощальне шоу" для українських науковців

У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків. Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції. Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень. На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових. За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували. Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних. У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки. Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів.
17.03.2026 — 4 — 1570

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку. Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток. Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів. А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни. Текст та фото — Олександр Зубко
15.03.2026 — 18 — 2924

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж. Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися. Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників. Текст та фото — Олександр Зубко
14.03.2026 — 21 — 2923