Українські фермери борються за врожай, ризикуючи життям. Світ боїться продовольчої кризи
Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».
Знищений військовий автомобіль на раніше замінованому полі в Чернігові. ( фото з кінця травня)
Фермери працюють на полі поблизу Соледара на сході України, 6 червня 2022
Наслідки російського удару по фермі в Черкаській Лозовій поблизу Харкова. Фото від 28 травня 2022
Зруйнована російськими обстрілами молочна ферма. У вікні видно загиблу корову. Фермер Олександр Новіков оглядає пошкодження свого господарства у Вільхівці під Харковом, 11 травня 2022
Фермери сіють соняшник на полі в Черкаській Лозовій поблизу Харкова, а в цей час на горизонті здіймається дим від артобстрілів. Фото кінця травня 2022
Ось такі вирви залишає російська артилерія на полях на Харківщині. Причому, найчастіше Росія обстрілює прикордонні райони із своєї території. Поле біля Черкаської Лозової, Харківщина. 28 травня 2022
Момент, на який ми так чекали
Прапороносці Владислав Гераскевич та Єлизавета Сидьорко вели нашу команду в Мілані та Кортіні-д’Ампеццо. Пише НОК України та олімпійська команда/NOC of Ukraine and the Olympic Team. Про це повідомляють Контракти.UA.
Українські спортсмени та спортсменки крокують під синьо-жовтим прапором, представляючи нашу країну на головній олімпійській сцені світу.
Подивіться на ці щирі емоції наших атлетів — кожна посмішка, кожен погляд сповнений гордості та енергії.
Бажаємо успіхів нашим спортсменам
Вся Україна з вами! 07.02.2026 — 9 — 312
Все управління російськими окупаційними військами на фронті в Україні лягло, на багатьох ділянках зупинено штурмові дії, зазначив Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Перші кроки щодо обмеження несанкціонованого використання мережі Starlink у Росії вже дали результати. У противника на фронтах навіть не проблема, у противника — катастрофа. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив радник міністра оборони з питань оборонних технологій, експерт з БпЛА Сергій «Флеш» Бескрестнов у Telegram.
«У противника на фронтах навіть не проблема, у противника катастрофа. Все управління військами лягло. На багатьох ділянках зупинені штурмові дії», — написав він.
Telegram-канал Insaider пише про те, що заблоковано 550 тисяч станцій Starlink у ЗС РФ, та наводить скриншоти російських вояків.
Щодо українських військових з’ясувалося, що були проблеми у тих, хто не подав оперативно списки на приватні «Старлінки». Сергій Бескрестнов зазначив, що процес оброблення триває.
Що передувало
Нагадаємо, раніше у США бізнесмен Ілон Маск повідомив про успіхи у питанні блокування Starlink для РФ.
Міністр оборони України Михайло Федоров запевнив у подальшій співпраці зі SpaceX. За його словами, українська сторона активно співпрацює з командою Маска над наступними важливими діями. Федоров подякував Маску за підтримку.
Як відомо, Starlink від SpaceX відіграє ключову роль у забезпеченні зв’язку для України під час війни. Раніше мережа використовувалася для оперативного управління комунікаціями та підтримки безпеки на передовій. 05.02.2026 — 7 — 546
Російські окупанти в ніч на 3 лютого вдарили по одній із ТЕЦ у Києві. Унаслідок атаки її було пошкоджено.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на першого віце-прем'єра, міністра енергетики України Дениса Шмигаля в Telegram.Про це повідомляють Контракти.UA.
Шмигаль розповів, що відвідав ТЕЦ, яку вночі атакували росіяни, разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
"Показали пану Рютте жахливі наслідки цієї атаки. Ворог завдав ракетного удару по енергооб'єкту, який забезпечує теплом жителів міста. Це цивільний об'єкт", - зазначив міністр.
Також Шмигаль звернув увагу, що росіяни навмисно атакували енергооб'єкти Києва, коли температура опустилася до -25 градусів Цельсія.
Під час розмови з Рютте очільник Міненерго разом із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою наголосили на важливості посилення об'єктів тепло- та електропостачання. Мова про системи ППО та ракети для них.
"Важливо забезпечити своєчасне постачання зброї, адже Росія нарощує своє виробництво", - зазначив Шмигаль.
Окремо сторони обговорили співпрацю у протидії кіберзагрозам. Україна має працювати разом із НАТО, оскільки РФ продовжує гібридну війну і проти членів Північноатлантичного альянсу.
Удар по ТЕЦ у Києві
Нагадаємо, російські окупанти в ніч на 3 лютого застосували понад 70 ракет і понад 400 ударних дронів для масованого удару по Україні.
Зокрема, вони атакували енергооб'єкти в Києві. Мер столиці Віталій Кличко розповів, що після атаки понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах Києва залишилися без теплопостачання.
При цьому він уточнив, що було сильно пошкоджено енергооб'єкт, який забезпечує теплопостачання для багатоповерхівок у цих районах. 03.02.2026 — 10 — 819
У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено зал слави Національний музей історії України у Другій світовій війні, який розташований у підніжжі монумента Батьківщина-мати. Йдеться про пам’ятку науки і техніки місцевого значення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віцепрем’єр-міністра з питань гуманітарної політики - міністра культури України Тетяни Бережної. Про це повідомляють Контракти.UA.
За словами Бережної, атака має особливо цинічний і символічний характер. Держава-агресор завдала удару по місцю, що зберігає пам’ять про боротьбу з агресією у ХХ столітті, фактично повторюючи злочини вже у ХХІ столітті.
Що відомо про пошкодження
Наразі на місці працюють профільні служби - фахівці музею, технічні служби та поліція. Вони оглядають територію, фіксують пошкодження та проводять первинну оцінку завданих збитків. Після завершення обстеження стане відомий обсяг необхідних відновлювальних робіт.
У Мінкульті нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або зруйнувала понад 1680 пам’яток культурної спадщини та тисячі об’єктів культурної інфраструктури. За словами міністерки, це свідоме знищення культури й історичної пам’яті України.
Відновлення і міжнародна підтримка
Бережна наголосила, що така практика потребує консолідованої відповіді міжнародної спільноти - зокрема через посилення санкцій проти РФ та надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони. Вона також зазначила, що Україна разом із партнерами розбудовує Український фонд культурної спадщини як прозорий міжнародний інструмент для відновлення та захисту зруйнованих об’єктів.
"Ми відновимо зруйноване. Збережемо пам’ять і про злочини нацизму у 20 столітті, і про злочини Росії сьогодні", - зазначила Бережна.
Попри пошкодження, музей продовжує роботу. У міністерстві подякували Силам оборони України за захист країни, людей та культурної спадщини.
Нагадаємо, у ніч на 3 лютого РФ здійснила комбінований удар по Києву. Окупанти застосували дрони і ракети. У п’яти районах столиці зафіксовані руйнування житлових будинків, пожежі, пошкодження АЗС, дитсадка та автомобілів. Унаслідок атаки постраждали троє людей, на місцях працюють екстрені служби.
03.02.2026 — 6 — 762
Станом на зараз вже троє постраждалих у Києві.
У Києві троє людей постраждали внаслідок нічної російської атаки.
Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко у Telegram. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дніпровський район: на одній з адрес сталося руйнування житлової 5-поверхівки. За іншою адресою — виникла пожежа на території закладу дошкільної освіти. Також зафіксовані падіння уламків на відкритій території без загоряння.
Очевидці повідомляють, що у Дніпровському районі знову зникло опалення, вже вчетверте за сезон.
Деснянський район: зафіксовані влучання по території однієї з адмінбудівель та на відкритій території.
Дарницький район: на одній із локацій сталася пожежа та руйнування на 26 поверсі багатоповерхівки. На жаль, одна людина постраждала. Також пошкоджено фасад та скління житлового будинку. Ще на одній адресі сталося загоряння та руйнування у складській будівлі.
Печерський район: внаслідок влучання по території однієї з АЗС пошкоджена її будівля, 4 припарковані авто, лінія електропередач та дорожнє покриття.
Шевченківський район: сталося займання багатоповерхівки, двоє людей отримали травми.
За даними ДСНС, всі пожежі ліквідовані. Інформація щодо постраждалих уточнюється. На місцях працюють всі відповідні служби міста.
Зазначимо, тривога у Києві тривала 7 годин 20 хвилин.
Нагадаємо, у ніч проти 3 лютого Росія знову атакувала Київ. 03.02.2026 — 9 — 819