«Незалежні»: портрети українських військових із передової
«Незалежні» – це серія портретів українських військових, які народилися у вже незалежній Україні. Їм немає ще і 30-ти, але вже шість років вони захищають території сходу України у гібридній війні з Росією. Ще вчора безтурботна молодь перетворилася на зрілих воїнів, які чітко усвідомлюють, чому і за що вони воюють.
Антон, 23 роки. На прифронтовій позиції на зруйнованій фермі поблизу міста Мар’їнка Донецької області, 13 серпня 2019 року. Антон народився у Старобільську Луганської області. У 2014 році багато його друзів пішли на війну за «Новоросію» і погрожували йому та його родині, бо він не підтримав сепаратистський «референдум». Антон несе службу понад три роки і втратив на війні своїх кількох друзів, які воювали за Україну
Аліна, 22 роки, родом із Білої Церкви Київської області. На позиції поблизу Мар’їнки, 18 січня 2019 року. Аліна воює п’ять років. У 17 років вона пішла добровольцем до батальйону «Айдар»; у 18 років вона підписала контракт зі Збройними силами України. Також вона дистанційно вивчає театр і драму в Київському університеті культури і мистецтв
Олексій («Малий»), 20 років, родом з Чернігівської області. Позиція на лінії фронту, на околицях селища Миронівське, що на Світлодарській дузі, 19 червня 2018 року. Він вступив до армії як доброволець у 18 років. До війни він працював зварювальником. На Донбасі він зустрів свою дівчину, з якою живе у цивільному шлюбі. Пара має півторамісячну доньку
Віталій («Ганс»), 22 роки, родом із Запоріжжя. Позиція поблизу селища Жолобок, Луганська область, 18 січня 2020 року. Віталію було 16 років, коли почалася війна. Він декілька разів телефонував до призовних пунктів та військового комісаріату, але йому завжди відмовляли. Його також не прийняли до складу добровольчих батальйонів. Коли Віталію виповнилось 18 років, він підписав п’ятирічний контракт. Віталій каже, що несе службу, щоб захистити свою Батьківщину
Володимир («Шева»), 21 рік, уродженець Дніпропетровської області. Поблизу села Водяне, що поряд з Маріуполем, 11 червня 2018 року. Володимир на передовій вже три роки. Він пішов в армію у 18 років і відсвяткував свій 19-й день народження у військовому навчальному центрі
Ірина, 24 роки, народилася у Львові. Позиція на лінії фронту поблизу селища Луганське, Донецька область, 3 червня 2020 року. Ірина має освіту філолога. На фотографії вона перебуває на своєму третьому бойовому чергуванні. Вона пішла в армію, тому що вирішила, що їй не вистачає життєвого досвіду. Ірина вважає, що вона є достатньо сильною, щоб захистити свій рідний край
Євген, 24 роки, медик роти. На прифронтовій позиції на шахті «Бутівка» поблизу міста Авдіївка Донецької області, 7 листопада 2019 року. Провів кілька місяців на війні. В армію пішов після знайомства з тещею, яка жила в Красногорівці. Він каже: бачив негаразди та труднощі мирних жителів, які жили неподалік від лінії фронту
Владислав, 19 років. На прифронтовій позиції біля міста Мар'їнка Донецької області, 15 червня 2019 року. Старший брат Владислава раніше був в армії, і Владислав каже, що «зайняв його місце». Він любить зброю і швидко схоплює військові справи
Давид, 24 роки, родом із Запоріжжя. Позиція на лінії фронту поблизу селища Новотошківське, Луганська область, 22 січня 2020 року. Давид планував піти до армії на строкову службу, але через недостатній зріст (бракувало 1 сантиметру) не зміг вступити до десанту. Він мріяв про армію з дитинства та вирішив підписати контракт, щоб війна не дісталася до його домівки
Анатолій, з Білої Церкви, 20 років. 23 серпня 2018 року. Позиції на Світлодарці. Воює другий рік. На війну пішов після загибелі свого друга – бійця «Азову». На «промці» навесні 2017 року втратив ще одного друга – Сергія Кобченка. 11 серпня 2017 року був тяжко поранений під час «вилазки» до супротивника на «промці», а ще один його друг загинув. Після поранення повернувся до своєї роти і воює далі
Олександра, 20 років, родом з Харкова. На блокпосту поблизу селища Новотошківське Луганської області, 20 вересня 2018 року. Олександра з дитинства мріяла піти в армію. Навчалась у кадетському коледжі, вступила до армії у 18 років
Віталій («Кіса»), 22 роки, уродженець Житомирської області. На шахті «Бутівка», 10 травня 2017 року. Віталій брав участь у важких боях на околиці Авдіївки взимку та навесні 2017 року. Сьогодні він завершив військову службу та працює в Польщі
Василь («Шпилька»), 19 років, уродженець Житомирської області. На позиції «Орел», околиці Авдіївки, Донецька область, 4 квітня 2017 року. Василь брав участь у важких боях поблизу «промзони» Авдіївки взимку та навесні 2017 року
Віталій («Ампер»), 25 років, народився у Дніпрі. На позиції поблизу «промзони» Авдіївки, Донецька область, 21 січня 2018 року. Віталій – сирота, якого виховувала бабуся. Воює з 2014 року. У січні 2015 року брав участь у штурмі шахти «Бутівка». Він каже: ніколи не забуде, «як завантажував на броню розірвані тіла своїх загиблих товаришів після бою за шахту, яку взяли лише з восьмої спроби»
Іван, 20 років, родом із Сєвєродонецька. На шахті «Бутівка» поблизу міста Авдіївка Донецької області, 7 листопада 2018 року. Він пішов на війну у 18 років. Зараз старший солдат командує взводом. Іван каже: ніколи не пробачить вбивства снайпером у жовтні 2018 року своєї товаришки Лесі Бакланової, якій було 19 років
Владислав («Скорпіон»), 21 рік, киянин. На позиції біля шахти «Бутівка», 10 травня 2017 року. Брав участь у важких боях на околиці Авдіївки Донецької області взимку та навесні 2017 року
Олексій, 23 роки, із Житомира. На позиції «Орел» в околицях Авдіївки, Донецька область. Олексій брав участь у важких боях поблизу «промзони» Авдіївки взимку та навесні 2017 року
Іван («Ваха»), 25 років, уродженець Хмельницького. На позиції поблизу «промзони» Авдіївки, 21 січня 2018 року. Після служби в українських військах протиповітряної оборони, Іван підписав контракт зі Збройними силами України
Олександр («Алмаз»), 24 роки, уродженець Слов’янська. До антитерористичної операції Олександр працював барменом. Побачивши, що відбувається в його рідному окупованому Слов’янську, він вступив до лав добровольчого батальйону в червні 2014 року. Олександр розлучився зі своєю дружиною, тому що вона не змогла прийняти його вибір
Дмитро, 21 рік, народився у місті Сніжне Донецької області. Дмитро несе службу на фронті протягом двох з половиною років. Коли він дізнався, каже, що «в його країну вторглися іноземні війська, він завербувався у Збройні сили України». Дмитро, народжений в незалежній Україні, відмовляється жити під чужим прапором. Він сподівається, що прапор України буде майоріти над звільненим Донбасом
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2720
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2399
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2338
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2668
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2668
