Контракти.ua

Автор: Ольга Вилик —  5903  —  29.11.13
Битва за таланти: яких фахівців потребують українські агрохолдинги
Битва за таланти: яких фахівців потребують українські агрохолдинги

Ринок праці в агросекторі сповнений парадоксів. З одного боку, Україна — одна з небагатьох країн, що мають сильний кадровий ресурс у сільському господарстві. З іншого, в цій галузі з’являється кадровий вакуум, оскільки старше покоління фахівців йде на пенсію, а молодь будує свою кар’єру в комерції. І все це відбувається на тлі бурхливого розвитку українських агрохолдингів і стрімкого нарощування їхніх потужностей.

Вже сьогодні аналітики агроринку прогнозують, що в найближчі 5-10 років українські агропромислові компанії зможуть залучити близько 20-30 млрд доларів іноземних інвестицій. Таке завдання, зокрема, прописане в «Державній програмі активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки», затвердженій постановою Кабміну № 187 від 27.02.2013 року. «Очікується, що майже половина іноземних інвестицій до вітчизняної економіки припаде саме на аграрний сектор. Великий інтерес інвесторів викликають м’ясо-молочна галузь, садівництво та виробництво біопалива. Вітчизняні фінансово-промислові групи й холдинги також відчувають інтерес до сільськогосподарських підприємств. У зв’язку з цим потреба в сильних кадрах висока», — повідомляє директор агентства Forsage Олена Грищук.

Як збільшилась
кількість вакансій

Кадровики і рекрутери констатують, що, починаючи з 2011 року, кількість пропозицій в агросекторі щонайменше подвоюється (див. графік). «У середньому на місяць одна компанія відкриває 7-10 вакансій, а найбільші і найдинамічніші гравці ринку можуть дозволити собі 20-40 відкритих вакансій. Зауважу, що в сусідніх країнах такої активної динаміки не спостерігається. Так, у Білорусі останніми роками кількість вакансій стабільна. У Росії за останній рік спостерігається зростання лише у півтора рази», — розповідає Контрактам PR-менеджер компанії Head-Hunter Ірма Чачанідзе.

Небагатий вибір

«В Україні дефіцит кадрів відчувають щонайменше 40% великих агрокомпаній», — повідомила Контрактам Олена Грищук. Українські агрохолдинги активно шукають фахівців із профільною освітою і досвідом роботи. Ідеальний претендент повинен мати практичні навички роботи з агротехнікою і володіти сучасними технологіями, а також знати сучасне законодавство у своїй сфері і стандарти якості. При цьому кандидат повинен знати профільне програмне забезпечення, володіти аналітичними здібностями і працювати на результат.

«Часті додаткові вимоги: водійське посвідчення, готовність до відряджень, а для іноземних компаній майже завжди — володіння англійською», — розповідає Ірма Чачанідзе. Для фахівців в агросекторі є також альтернативна робота у сфері продажу зернових. «Проблема в тому, що на 800 вакансій, розміщених на нашому порталі, припадають 1118 резюме, розміщених за той самий період. Якщо врахувати, що для закриття вакансії потрібно обрати хоча б із 2-3 фахівців, а резюме має бути ще десь удвічі-утричі більше, то явно видно дефіцит фахівців і необхідність розшукувати їх буквально «вдень з вогнем», — розповідає Контрактам контент-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна. На її думку, на ринку в надлишку тільки «піонери і пенсіонери» — молоді фахівці без досвіду роботи і ветерани сільського господарства, не завжди затребувані через застарілі професійні навички.

Найбільший кадровий дефіцит вітчизняні аграрії відчувають у фахівцях із продажу. Агрохолдинги розуміють брак хороших досвідчених продавців, тож у деяких вакансіях вказано бажаний досвід роботи від півроку, а в деяких не вказано взагалі. «Компанії готові приймати продавців з інших сегментів ринку і навчати молодих фахівців. Навіть для керівників досвід роботи саме в сільському господарстві вже не завжди є обов’язковим», — констатує Тетяна Пашкіна.

Яких співробітників потребують

Крім продавців, майже завжди затребувані специфічні професіонали з досвідом роботи в агробізнесі. Бракує кваліфікованих агрономів (див. графік). У тваринництві гостро затребувані селекціонери, фахівці генної інженерії. Тренд останніх років — потреба у фахівцях, які володіють знаннями і навичками в сучасних технологіях вирощування і переробки сільгосппродукції. «Це — органіка, біо- та екотехнології. Вже сьогодні ми бачимо зростання локальних брендів, які позиціонують себе як виробники органічної продукції. У першу чергу, їм потрібні грамотні технологи на всіх етапах виробничого ланцюжка», — розповідає Олена Грищук.

Дефіцит кадрів у сільському господарстві посилює й те, що на українських фахівців «полюють» іноземні компанії. «На нашому порталі є вакансії не лише російських, а й навіть фінських та австралійських компаній. Вони пропонують фантастичні, за нашими мірками, заробітні плати — близько 20 тис. грн», — констатує Тетяна Пашкіна.

На сухому пайку

Попри кадровий голод, рівень заробітних плат середньої ланки і рядових фахівців­аграріїв невисокий (див. табл.). У першу чергу, це спостерігається у дрібних і середніх господарствах. «Найчастіше вони збиткові, і персоналу можуть затримувати зарплату або її рівень дуже низький. Тож хороші фахівці готові зараз до розгляду нових пропозицій», — розповідає Олена Грищук. У підсумку українські специ шукають вакансії за кордоном, де держава розвиває і підтримує ринок АПК. Наприклад, у Казахстані на державному рівні впроваджуються програми, пов’язані з розвитком і модернізацією підприємств агропромислового сектору. Тож там доволі високий попит на сильні аграрні кадри, зокрема на українців. І платити їм за роботу готові на порядок вище, ніж у рідній країні.

У такій ситуації ігнорувати необхідність підвищення зарплат вже фактично неможливо. «В агросфері більш ніж половина респондентів відповіли, що в них намічено або вже відбулося підвищення зарплат для всіх працівників», — розповідає Ірма Чачанідзе. Останнім часом агрокомпанії також почали активно практикувати заманювання профі солідними соцпакетами. «За його допомогою різні компанії намагаються підвищити привабливість своєї вакансії — від офіційного працевлаштування до персонального ноутбука, SIM-картки і, за наявності власного авто, компенсації з оренди та амортизації», — розповідає Тетяна Пашкіна.

Яку зарплату
готові платити

Щоб вирішити кадрову проблему, українські агрохолдинги готові перекуповувати фахівців у конкурентів і навіть привозити їх з інших країн. «Особливо це стосується вузькопрофільних і керівних позицій, де дефіцит професіоналів особливо відчутний. Такі явища дещо «перегрівають» ринок зарплат, і на сьогодні рівень доходу персоналу в АПК-індустрії найчастіше вищий, ніж у багатьох інших виробничих секторах», — розповідає старший консультант кадрового холдингу АНКОР в Україні Аліна Полякова.

І все ж, на думку кадровиків і рекрутерів, бізнес не в змозі самостійно впоратися з кадровим голодом в агросекторі. І справа не лише в розмірі зарплати. Не кожен сьогодні захоче їхати працювати «в село, у глушину». Простий приклад — якщо фахівець переїжджатиме з сім’єю, він цікавитиметься дитсадком, школою та іншими об’єктами соцкультпобуту, які зазвичай, в українських селах перебувають у жалюгідному стані і не будуть відновлені найближчим часом. «Сільське господарство у нас славиться своєю непередбачуваністю і раптовістю у квотуванні, ліцензуванні та введенні заборон сусідніх держав. Це не сприяє підвищенню його привабливості як ринку праці. Тож якщо менеджер із продажу міркуватиме на дозвіллі — в яку нову сферу можна було б перенести свій професійний досвід, боюся, агробізнес буде в кінці цього списку», — прогнозує Тетяна Пашкіна.

Статьи по теме
У центрі зайнятості назвали самі затребувані професії в Києві
У центрі зайнятості назвали самі затребувані професії в Києві

У столичній службі зайнятості станом на початок червня зареєстровано майже 11 тисяч вакансій. На одне вільне робоче місце претендують двоє безробітних.
12.06.21 — 861

Названы самые востребованные профессии в Украине
Названы самые востребованные профессии в Украине

По данным ведомства, среди водителей автотранспортных средств свободно 63,9 тыс. вакансий.  
16.02.19 — 898

В Украине в этом году будут дополнительно орошать 16 тыс. га. сельхозземель
В Украине в этом году будут дополнительно орошать 16 тыс. га. сельхозземель

Благодаря реконструкции государственных оросительных систем в трех украинских областях, уже в текущем сезоне удастся включить в поливной режим еще 16 тыс. га. сельскохозяйственных земель.
09.02.18 — 2401