Контракти.ua

1. Грицько Чубай. «П’ятикнижжя». (Видавництво Старого Лева)

Книга, яка вже встигла стати «притчею во язицех» на цьогорічному Форумі видавців. Абсолютно всі тексти, що увійшли до книги, не були редаговані: це сканована версія рукописів та перших машинописних копій. Формат, манера оформлення, кольорова гамма палітурки і навіть колір паперу на 100% відповідають задуму Грицька. Окрім текстів поезій, під палітуркою можна знайти унікальні фотографії з родового архіву Чубаїв, а також фрагменти його листів. Передмову до «П’ятикнижжя» написав легендарний поет Кость Москалець, а післямову - Олег Лишега, друг покійного поета.

2. Мічіо Кайку. «Фізика майбутнього». (Літопис)

«Фізика майбутнього» - це третя книга Мічіо Кайку, переклад та видання якої здійснює львівське видавництво «Літопис». Раніше були видані також «Візії: як наука змінить XXI сторіччя» та «Гіперпростір». Переклад світового бестселеру українською мовою здійснила Анжела Кам’янець, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мічіо Кайку досліджує, як три великі наукові революції – квантова механіка, біогенетика і штучний інтелект – змінять наше життя в наступному сторіччі. Книжка базується на інтерв’ю з понад 300 провідними науковцями світу. Восьмеро з них є лауреатами Нобелівської премії.

3. Жан-Клод Маркаде. «Малевич». (Родовід)

Жан-Клод Маркаде – один із найбільш авторитетних у світі дослідників авангардного мистецтва, музейний куратор, доктор літературознавства. Його монографія «Малевич» вирізняється з-поміж інших акцентом на зв'язку Малевича з Україною, та пояснює природу його «малярської поетики»: «Українська стихія проникла назавжди в людське й художнє єство Малевича - це й природа, й побут, і колірна гама».

4. Наталія Хобзей, Тетяна Ястремська, Оксана Сімович, Ганна Дидик-Меуш. «Гуцульські світи: Лексикон». (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) 

У книжці зафіксовано лексику гуцульських говірок ХІХ-ХХІ ст. Джерелами стали етнографічні матеріали, матеріали Картотеки словника гуцульських говірок та власні експедиційні записи авторок. У книзі подано не тільки тлумачення багатьох, часом уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, а й міні-тексти, які дають змогу ознайомитися із таємничими гуцульськими світами.

5. Серія «Українська Поетична Антологія». (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)

Серія поетичних збірок ключових для сучасної української літератури авторів: Ліни Костенко, Тараса Мельничука, Віктора Неборака, Миколи Вінграновського, Юрія Андруховича. Це обтягнені тканиною невеличкі томики поезії, які так приємно брати до рук.

6. Наталя Яковенко. «Дзеркала ідентичності». (Laurus)

До нової книги Наталі Яковенко ввійшли вибрані статті про формування ідентичностей, особливості світосприйняття, концепції «правильної» влади і шляхетського обов'язку в ранньомодерній Україні: «Колективна ідентичність химерно і безмежно варіативно переплітається з ідентичністю персонального чи групового типу. В результаті свідомість людини постає як складний пасьянс, рівняння, перевантажене різного роду невідомими і змінними. Історикові тяжко дати раду з цим калейдоскопом ідентичностей, адже, на відміну від соціолога, він не може запропонувати своїм піддослідним анкету з питаннями. Ми приречені вести діалог лише з текстом джерела, який, крім зрозумілої неповноти, ще й обтяжений умовностями писемної та освітньої комунікації».

7. «Доросла Серія». (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)

Серія включає досить неоднорідну підбірку якісної класичної та сучасної прози, як української так і закордонної. Наразі в неї увійшло 17 книг. серед яких «Дім на горі» Валерія Шевчука., «Я обслуговував англійського короля» Богуміла Грабала, «Хронос» Тараса Антиповича, «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, «Цинамонові крамниці» Бруно Шульца та «Ритуал»Марини та Сергія Дяченків.

8. Серія газети «День» «Підривна література» (За загальною редакцією Лариси Івшиної). (Українська прес-група)

До серії книг «Підривна література» увійшла публіцистика Бориса Грінченка, Тараса Шевченка (його щоденник і листування), Андрея Шептицького, Дмитра Донцова, Симона Петлюри, Михайла Грушевського, Степана Бандери, Віктора Петрова, Єжи Ґедройця, Михайла Хейфеца, Андрія Сахарова, Ліни Костенко, Юрія Шевельова і Валерія Марченка, Джеймса Мейса та інших.

9. Ів Аньєс. «Підручник із журналістики». (Видавничий дім
«Києво-Могилянська академія»)

Посібник з журналістики Іва Аньєса, вперше виданий 2002 року, став книгою, що визначає ці принципи і критерії, пропонуючи правила та практичні поради щодо фахової роботи журналіста у друкованих виданнях та в інтернеті. У посібнику докладно розглянуто весь спектр діяльності журналіста: пошук інформації, написання текстів, жанри журналістики, ілюстрації та створення макетів. У доступному викладі та спираючись на приклади, автор подає методику журналістики, яка є підґрунтям роботи та умовою успіху в галузі. До оновленого та доповненого видання (за підтримки Вищої школи журналістики м. Лілль (Франція)) увійшли нові розділи, присвячені деонтології та журналістиці в інтернеті, останній – з урахуванням усіх змін, що відбулися під впливом цього нового виду медіа.

10. Сіддгартха Мукерджі. «Імператор усіх хвороб. Біографія раку». (Видавництво Жупанського)

Ця книжка – історія раку. Це літопис давньої хвороби – колись таємничої, «нашептаної», яка переродилась у смертоносну мінливу річ, наділену такою всеохопною метафоричною могутністю в медицині, науці та політиці, що її часто називають справжньою чумою нашого покоління. Ця книжка – біографічна в прямому розумінні цього слова, спроба проникнути у свідомість цієї безсмертної недуги, зрозуміти її особистість, зняти покрив таємничості з її поведінки. Чи вдасться назавжди викоренити цю хворобу з наших тіл і з суспільства?

Нагороди також отримали

Тарас Шевченко. «Гайдамаки: Факсимільне видання. Історія книжки»

Леонід Кисельов. «Над київськими зошитами». (Ярославів Вал)

Мар'ян Бесага. Іван Остафійчук. «Джерела творчості. Альбом-монографія». (Р. К. Майстер-Принт)

Віталій Андрєєв. Віктор Петров. «Нариси інтелектуальної біографії вченого: Монографія. В. Петров. Скіфи. Мова і етнос». (Герда)

Олена Гусейнова. «Відкритий райдер». (Ярославів Вал)

Павло Жолтовський. «Umbra vitae». (Видавець Олександр Савчук)

Богдан Горинь. «Любов і творчість Софії Караффи-Корбут». (Апріорі)

«Європейський словник філософій». У 3-х т. (Дух і Літера)

Худаш Михайло. «Походження імен та релігійно-міфологічні функції давньоруських і спільнослов’янських язичницьких божеств». (Інститут народознавства НАН України)