Контракти.ua

Автор: Вилен Веремко —  8625  —  16.08.13
Вексельна революція: кому держава віддаватиме борги векселями, і що з ними робити
Вексельна революція: кому держава віддаватиме борги векселями, і що з ними робити

Розрахунок держави за боргами з ПДВ векселями не вирішить глобальної проблеми – корупції і зловживань у сфері відшкодування податку. Натомість за допомогою такої ініціативи в бізнесу вилучать десятки мільярдів обігових коштів.

Заборгованість із ПДВ, накопичену станом на 1 січня 2013 року, відшкодовуватимуть векселями. Строк погашення останніх — до п'яти років, а відсоткова ставка — до 5%. Однак строк погашення може бути подовжено. Також є ймовірність, що практику розрахунку векселями застосовуватимуть і по заборгованості поточного року. Цінні папери уряд може використати для погашення й інших боргів, не тільки з ПДВ.

Векселі можна буде продати, але, швидше за все, спеціально визначеним компаніям, і з великим дисконтом. Втім, паперами Кабміну також можна буде сплачувати податки, але тільки після настання строку погашення ЦП.

Відповідні норми містяться у змінах до Податкового кодексу (закон № 407-VII від 04-072013 р.), що набув чинності 3 серпня. А трохи раніше 27 липня вже набули чинності зміни до бюджету­2013 (закон № 391-VII), що дозволяють Кабміну випускати фінансові векселі.

ПДВ-облігації vs векселі

Практика розрахунку держави з бізнесом за допомогою ЦП не нова. Провідний юрист ЮК «Моріс Груп» Володимир Рак зауважує, що казначейський вексель, по суті, інтерпретується як боргова розписка держави, що засвідчує відстрочку за виплатою бюджетної заборгованості на певний строк. Аналогічну правову й економічну природу мали ПДВ-облігації. Тобто і фінансовий казначейський вексель, і ПДВ-облігації — це цінні папери, що підтверджують відстрочку держави за своїми зобов'язаннями перед суб'єктом господарювання на певний строк. «За своєю правовою природою такі відносини характерніші для позики, і їх оформлення облігаціями, а не векселями було б логічнішим», — запевняє юрист. Та відмінність у тому, що облігації можуть існувати лише в бездокументарній формі, тож вексельний розрахунок простіший, оскільки передбачається, що векселі видаватимуть у документарній формі як паперовий або електронний документ.

У практичній площині голов­на відмінність векселів від ПДВ-облігацій у тому, що останні погашалися винятково «живими» грішми, а за допомогою векселів можна буде розрахуватися з бюджетом. «Фактично дозволяється проведення розрахунків векселями не тільки за ПДВ-заборгованістю, а й за будь-якою іншою. У випадку з ПДВ-облігаціями такої можливості не було», — зазначає юрист ЮФ «Селепей, Волковецький і партнери» Ірина Хмарук. Ще одна відмінність від минулої практики — відшкодування ПДВ-векселями тепер може здійснюватися тільки за згодою платників податків. Останні мають подавати відповідні заявки.

Добровільно-примусово

Бізнесу потрібні обігові кошти, а не сумнівна прибутковість

Принцип добровільності отримання відшкодування векселями, швидше за все, трансформується у принцип «безвиході». За словами юриста ЮФ FELIX Інни Плескач, доступ до відшкодування ПДВ «живими» грішми мають лише «свої» обрані підприємства. «Компанії, які й раніше отримували бюджетне відшкодування коштами, й надалі його отримуватимуть у такий спосіб, а з іншими кредиторами держава розраховуватиметься за своїми боргами векселями замість грошей», — припускає вона.

Такої ж думки дотримується й Ірина Хмарук. «Відшкодування ПДВ казначейськими векселями може здійснюватися тільки за згодою платників податків. Та, звісно, не можна виключати можливості неофіційного тиску з боку податкових органів», — запевняє юрист. Втім, старший партнер ЮФ «КМ Партнери» Олександр Мінін бачить у новації і якийсь позитив, оскільки отримати ПДВ живими грішми все одно дуже проблематично. «Держава, і податкові органи зокрема, зробили багато, щоб спроба отримати відшкодування ставала головним болем платника податків, — запевняє він. — Тож для багатьох компаній вексель може бути прийнятним варіантом: принаймні, це підтверджена заборгованість держави, а не право, що начебто є за законом, але в можливості реалізації якого існують великі сумніви».

Сумнівна дохідність

Відповідно до новацій, сума заборгованості за ПДВ, що відшкодовується векселями, ділиться на п'ять рівних частин, на кожну з яких видається вексель зі строком платежу один, два, три, чотири і п'ять років. При цьому дохідність кожного такого векселя окремо не визначена. Прописано лише, що вона не може перевищувати 5%. Інна Плескач припускає, що норма виписана таким чином для можливості держави в ручному порядку регулювати видачу векселів із різною дохідністю. «Раціональніше було б установити дохідність залежно від строку платежу за таким векселем, — вважає вона. — Адже сума бюджетного відшкодування ділиться на рівні частини, на які видаються окремі векселі з певними строками. Відповідно, що більший строк обороту векселя, тим більшою має бути його дохідність». Олександр Мінін також говорить про те, що поки не зрозуміла ситуація із дохідністю векселів. За його словами, ситуація проясниться лише коли Кабмін затвердить порядок їх обігу.

Зміни до ПК містять норму, що дозволяє пролонгацію строку погашення векселів. Знову таки, начебто лише за бажанням платника податків. Інна Плескач розглядає це як відсутність гарантій того, що вексель буде погашений при настанні строку платежу. Адже у платника немає мотивацій для такого продовження. «Можливість відтермінувати строк погашення векселя може бути реалізовано «за бажанням платника», нав'язаним органом державного казначейства», — зауважує вона.

Що робити з векселями

Проти введення векселів виступала Федерація роботодавців України (ФРУ, очолювана олігархом Дмитром Фірташем). За підрахунками асоціації, у такий спосіб уряд протягом другого півріччя вилучить у бізнесу не менш ніж 20 млрд грн оборотних коштів. Але в Міндоходів випромінюють оптимізм. Адже підприємства отримуватимуть і прибуток, думають там. І пояснюють, що ПДВ-векселі — це інструмент із мінімальним рівнем ризику, до того ж дохідність, установлена на рівні 5% річних, дозволить перекрити інфляцію, що становить 0,2%.

За допомогою ПДВ-векселів уряд протягом другого півріччя вилучить у бізнесу не менш ніж 20 млрд грн обігових коштів

Але бізнесу потрібні обігові кошти, а не сумнівна дохідність, до того ж, за п'ять років інфляція, мабуть, перевищить відсоткову ставку векселів. У міністерстві також зазначають, що вексель можна буде продати або він може стати предметом застави. Пам'ятаючи ситуацію із ПДВ-облігаціями, які можна було продати з дисконтом до 40%, звучить невтішно. За словами Олександра Мініна, порядок обороту векселів взагалі ще не врегульовано та, швидше за все, продати вексель буде не так просто.

Проблема багато в чому продиктована саме тим, що визначення згаданого порядку віддане уряду, у той час як відповідні норми мали б міститися в законі. «Те, що порядок віддали на відкуп Кабміну, неправильно, адже таким чином законодавець, по суті, віддав Кабміну можливість регулювати і пов'язані податкові питання, а це за Конституцією та Податковим кодексом прерогатива законодавчої влади», — запевняє Олександр Мінін. Корупційні дії в такому рішенні побачили й у ФРУ.

Платимо векселем податки. Але потім

Найімовірніше, єдино можливим варіантом використання векселів буде сплата податків. Але розрахуватися з державою за податковими зобов'язаннями можна лише векселем після настання строку його погашення. Ця умова є дискримінаційною і суперечить принципам побудови податкової системи України, вважає Володимир Рак. «Логічнішою була б можливість здійснення заліку з бюджетом до настання строку погашення векселя, оскільки присутні взаємні однорідні вимоги платника податків і бюджету», — пояснює він.

Норма, безумовно, прописана суто в інтересах держави: підприємства і так мають можливість погашати зобов'язання за ПДВ за рахунок відшкодування, а левова частка компаній, у яких виникає право на відшкодування ПДВ, — експортери, у яких фактично не виникає зобов'язаннь зі сплати ПДВ.

Олександр Мінін також припускає, що проблеми можуть виникнути і з оплатою векселями податку на прибуток. Він аргументує, що вже сьогодні виникають складнощі із заліком переплати за податком на прибуток за рахунок авансових платежів. Податківці своєрідно тлумачать положення абзацу другого п. 87.1 ПК, відповідно до якого сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум податків. Фіскали вважають, що «може» не означає — «буде здійснена». «Все залежить від допуску контролюючого органа цього «може» в реальність. Тож векселі можуть просувати під тим соусом, що ось вони гарантують можливість здійснення заліку», — говорить юрист.

Добрий початок — половина справи

Відповідно до новацій, векселями погашатиметься лише заборгованість з ПДВ до 1 січня 2013 року. Але, найімовірніше, таку практику буде продовжена й пізніше. Володимир Рак прогнозує, що накопичена заборгованість з відшкодування ПДВ, наприклад, на 1 січня 2014 року, оформлятиметься векселями відповідно до закону про держбюджет на 2014 рік.

Випробувавши практику розрахунку за боргами з НДС цінними паперами, імовірно, уряд не встоїть перед спокусою розраховуватися ЦП і за іншими боргами перед бізнесом, а то й громадянами. Таку можливість закладено в законі. Конкретні ж види, обсяги й механізми оформлення такої заборгованості векселями прописуватимуть у відповідних постановах КМУ.

Статьи по теме
В Україні можуть підвищити податки через проблеми з наповненням бюджету
В Україні можуть підвищити податки через проблеми з наповненням бюджету

Уряд і парламент будуть шукати додаткові податкові інструменти, якщо ситуація з наповненням держбюджету України буде погіршуватися. За інформацією РБК-Україна, можуть підвищити ПДВ і повернути акцизи на паливо, а також розширити військовий збір на імпорт.
04.08.22 — 1087

Українців чекає новий податок: платити доведеться навіть з подарунків
Українців чекає новий податок: платити доведеться навіть з подарунків

В Україні вирішили взятися за неофіційні доходи громадян, з яких не виплачуються податки. З початку 2022 року податкова служба почне застосовувати непрямі методи податкового контролю.
10.01.22 — 1831

В Україні з 1 січня зростуть податки: для кого і на скільки
В Україні з 1 січня зростуть податки: для кого і на скільки

Закон про підвищення податків в Україні набирає чинності з 1 січня 2022 року. Документ №5600 стосується як підприємств, так громадян України
01.01.22 — 1603