Контракти.ua

Лише за якихось 15–17 років з'явиться штучний інтелект, що перевершує за своїми можливостями людський мозок. Принаймні саме так запевняє теоретик-футуролог Вернор Віндж. Ні, не варто думати про це як про чергову страшилку, що обіцяє нам роботів-поневолювачів, Скайнет і Матрицю. Все може бути навпаки: динаміка технологічного і наукового прогресу просто вибухне і настане оспівана «Золота доба» людства.

«Коли прогрес скеровуватиметься інтелектом, що перевершує людський, він стане набагато швидшим. По суті, немає підстав вважати, що прогрес не плодитиме дедалі розумніші сутності чимдалі швидшими темпами. Найкраща аналогія, яку можна тут навести — в еволюційному минулому», — запевняє вчений.

Це має привести до оптимального використання всіх ресурсів, як наслідок — зниження забруднення навколишнього середовища, людські ресурси поступово перестануть бути затребуваними, відтак зміняться соціальні моделі. Люди зможуть жити майже вічно, замінюючи будь-які органи, і, зрештою, зберігаючи свою свідомість у Мережі, позичати чужу тощо. У перспективі майоріють техногенне безробіття і соціальна нестабільність, але на те й потрібен суперiнтелект, щоб вирішити й ці проблеми (причому вирішити не за рахунок знищення джерел «подразнення» — людей).

Ось на цьому етапі розвиток прискориться настільки, що людська свідомість перестане сприймати й усвідомлювати зміни. Грубо кажучи, це і є момент сингулярності.

Вірогідність такого сценарію безпосередньо залежить від швидкості розвитку апаратного забезпечення, яке й так удосконалюється шаленими темпами, і зовсім трохи від програмно-інтелектуальної складової.

Багато хто дуже скептично ставиться до цієї теорії, адже якщо прискорення розвитку техніки видно неозброєним оком, то з програмно-алгоритмічною частиною все не так просто. Про штучний інтелект із різним ступенем впевненості говорили протягом усієї другої половини ХХ століття. Понад те, ще наш земляк — Володимир Вернадський згадував про це у своїх працях. Але далі наукових симпозіумів і курилок спливали за рідкісним винятком дуже сирі рішення. Ситуацію докорінно змінить інтерес до цього питання з боку комерційних компаній.

А цим питанням, схоже, зацікавився ні хто інший, як сама «корпорація добра». Наприкінці минулого року стало відомо, що Google запросив на посаду директора із інженерних розробок, мабуть, найбільш іменитого футуролога сучасності Рея Курцвейла, відомого тим, що він не лише формулює немож­ливо-корисні завдання, а й втілює їх у життя. Система розпізнавання тексту, планшетний сканер, пристрій для слабозорих, синтезатор, що імітує звучання музичних інструментів — усе це його ідеї та реалізація. До речі, в синтезі мови він також є безумовним гуру. А на межі тисячоліть Курцвейл впритул зайнявся штучним інтелектом і теорією сингулярності.

Враховуючи, що корпорація з Маунтін-В'ю давно вже констатувала, що для створення максимального адекватного пошуку без штучного інтелекту не обійтися, заморські всезнайки одразу вирішили, що йдеться саме про ШІ (штучний інтелект).

Припустивши, навіщо іменитого футуролога взяли в Google, заморські аналітики й нероби почали вишукувати, а чи не проводило раніше корпорація дослідження в цьому напрямку. І хоча тут дещо пахтить теоріями змови, ціла низка витратних некомерційних проектів може виявитися збором даних для «виховання» штучного інтелекту: сканування бібліотечних книжок, голосовий телефонний довідник США (проект GOOG-411), надлишкові зйомки для Street View та інші «благодійні» сервіси.

Однак ШІ — питання не завтрашнього дня, а поки що Курцвейлу доведеться надихати свою команду на створення, насамперед, нових революційних пристроїв. Як показує досвід Стіва Джобса, головне — поставити завдання. Причому незалежно від того, що вони там у себе в Силіконовій долині вигадають, глобальний ринок пристроїв уже почав змінюватися, причому стрімко.

Еволюція пристроїв

Те, про що давно говорили розробники заліза й продавці, стає реальністю, звичні стільниково-декстопні комп'ютери відходять у минуле. Ця тенденція настільки очевидна, що вже цілком відчутна навіть в Україні.

За словами голови правління групи компаній Dia West-Комп'ютерний світ Анатолія Балюка, падіння продажу стільникових ПК порівняно з 2011 роком сягнуло 14%. «В основному ПК купували для бізнес-структур, а також для дітей і школярів, — зазначив він. — Минулого року частку ринку в стільникових ПК забирали ноутбуки. До таких результатів привело не лише скорочення бюджетів на IT у компаніях, а й перерозподіл продажу на користь ноутбуків і планшетів».

Говорячи про сегменти IT-ринку, він зазначив, що у 2012 році на ринку мобільних ПК закріпився новий фаворит — планшет.

За прогнозом Балюка, у 2013 році планшети поставлять рекорд, значно збільшивши частку продажу, відібравши її у нетбуків і ноутбуків. У 2012 році співвідношення продажу планшетів до нетбуків становило 71%, до ноутбуків — 15%. Загалом минулого року планшети зайняли 9,3% ринку.

За даними ж IDC, сукупний продаж ноутбуків, неттопів і десктопів скоротиться на 1,3–3,7%. Цілком можливо припустити, що заміщення настільних пристроїв мобільними є вигідним великим корпораціям-виробникам: у тому ж планшеті не заміниш і не модернізуєш один із елементів, доведеться міняти весь гаджет. Канадський письменник-фантаст Корі Доктороу запевняє, що універсальні комп'ютери заважають корпораціям — виробникам контенту. Тож про них у принципі можна забути, вони стануть надто дорогими атрибутами гіків, програмістів – розробників і божевільних учених. «Вони намагатимуться зробити це під егідою боротьби з піратством і захисту копірайту», — застерігає він.

Гуру вітчизняного IT-сегмента, президент Internet Invest Group Олександр Ольшанський не такий категоричний. «Щоб усе це структурувати, треба замислитися про одну річ — про розмір екрана. Будуть пристрої з розміром екрана 50 дюймів, ми їх традиційно називаємо телевізори, але це вже давно не так, — пояснює Олександр Ольшанський. — Візьміть SmartTv Samsung це вже не телевізор, це повноцінний ком­п'ютер. Будуть пристрої з розміром екрана у 22–25 дюймів. Це те, що ми звикли називати ПК. Будуть пристрої з розміром екрана у 8–10 дюймів, це планшети, поруч ноутбуки. Будуть пристрої з розміром екрана в 5 дюймів — телефони. Швидше за все, з'являться пристрої з розміром екрана в 2 дюйми».

Усі пристрої можна класифікувати за розміром екрана. А потужності процесора і програми, які в них виконуються, на думку Олександра Ольшанського, — це похідна від розміру екрана. «Зрозуміло, що якщо ви дивитеся 3D-фільм, для цього найбільш пристосований пристрій із розміром екрана 50 дюймів. І логічно, що програмне забезпечення для перегляду фільмів буде найкращим і найточнішим саме там», — пояснює він. Відтак, зникне лише роль настільного комп'ютера як головного пристрою. Але сам по собі він точно залишиться, тому що це інструмент роботи. Хоча і тут його дещо посунуть ноутбуки.

Жертви «покращення»

А тим часом цілі сегменти вузькоспеціалізованих комп'ютерів починають здуватися. У 2012 році вперше за всю історію знизився продаж пристроїв для читання електронних книжок (eReader). Це початок кінця галузі. «Планшетники ставатимуть дедалі дешевшими, екрани — кращими, життя батарей істотно подовжиться, і в підсумку eReader залишаться живими лише із сентиментальних міркувань», — вважає аналітик північноамериканської дослідницької компанії Forrester Джеймс МакКіві.

За даними IHS iSuppli, світові поставки електронних книжок зросли приблизно з 1 млн пристроїв у 2008 році до 10 млн у 2010 році. У 2011 році цей показник сягнув піку в 23 млн екземплярів, однак уже тоді поставки планшетників були значнішими — 67 млн пристроїв. Минулого року їх продаж упав на 36% — до 15 млн штук, а до 2016 року вони скоротяться до 7 млн пристроїв.

Шанси у «читалок» залишилися тільки у сфері освіти, а також на ринках країн, що розвиваються. Особливо за умови падіння цін на ці гаджети. До речі, берлінська Txtr, яка володіє сайтом з продажу книжок в електронному форматі, планує випуск eReaders вартістю нижче 10 євро в партнерстві з операторами зв'язку Азії, Європи і США.

Хвилею цієї тенденції, схоже, накриє й інший сегмент пристроїв: класичні ігрові приставки. Поки що зарано говорити про цифри, аж надто відрізняються прогнози, а офіційні дані поки що неповні. Але станом на листопад-грудень минулого року, за інформацією дослідницької компанії NPD, падіння цього ринку лише у США сягнуло майже 13%.

До речі, у ІV кварталі 2012 року сукупні споживчі витрати на купівлю ігор в App Store і Google Play перевищили витрати на придбання ігор для кишенькових ігрових приставок. Далі тенденція лише посилиться.

Виправити ситуацію для ігрових консолей може відкриття для виробників ринку Піднебесної. З 2000 року до сьогодні продаж ігрових приставок заборонено Пекіном. Однак там давно вже продаються планшети та сенсорні смартфони, а це означає, що аудиторія «ігрових комп'ютерів» у Китаї буде вельми вузькою і специфічною: фанати і гіки.

Новинки на любителя...

Останнім поточний рік узагалі обіцяє піднести цілий набір пристроїв із сумнівною корисністю і функціональністю. Так, Polytron Technologies анонсувала розробку прозорого смартфона. У цьому гаджеті для відображення інформації використовується технологія, яка називається «скло, що перемикається» (потрібний ефект дають молекули рідких кристалів). Коли ж апарат вимкнений, РК-молекули формують структуру, через яку гаджет набуває молочного відтінку. Пристрій не буде цілком прозорим: видимими залишаться SIM-картка, картка пам'яті, мікрофон, камера та батарейки, але їх заховають за смужкою з темного скла. Керівництво компанії божиться, що смартфон з'явиться у продажу вже наприкінці цього року.

Пристрій виходить більш ніж своєрідним, і поки що не до кінця ясно, яким буде попит на нього. «Для споживачів буде важливо, наскільки нові пристрої з прозорим дисплеєм будуть за функціоналом ідентичними вже існуючій лінійці смартфонів, — прогнозує начальник відділу цифрової техніки «Фокстрот. Техніка для дому» Сергій Тесленко. — Якщо, припустімо, певна частина функцій і характеристик буде недоступною, то це, безумовно, негативно позначиться на продажу цих девайсів. Ціна продукту також матиме визначальне значення, позаяк за високої вартості такі пристрої можуть зайняти лише невелику вузьку нішу на ринку». Але, якщо врахувати певну інформацію про те, що Samsung, LG і BenQ вже кілька років працюють над такими ж апаратами, можна припустити, що це буде нова ніша на ринку.

Далі у списку незвичайних пристроїв — «телефоногодинники». Багато пліток про те, що такий пристрій розробляє Apple, підтвердилися найнесподіванішим чином. Спливла інформація про те, що «Фруктова компанія» ще у 2011 році подала заявку на отримання патенту на комп'ютер браслетного типу, який вдягають на руку на кшталт наручного годинника із гнучким сенсорним екраном. Вже й назва є, цілком несподівана — iWatch.

Такий пристрій міг би використовуватися для мобільних електронних платежів. Крім того, такий бездротовий наручний комп'ютер дозволяє встановлювати контакт із іншими пристроями, наприклад, показувати повідомлення та вхідні дані з iPhone або iPad.

Заокеанські ЗМІ зазначають, що для живлення iWatch будуть використані інноваційні технології, включаючи сонячні батареї та пристрої, що перетворюють кінетичну енергію власника. До речі, Motorola вже давно запустила на ринок подібний пристрій — MotoACTV.

...і пристрої, які знову змінять світ

Уже цього року світ може радикально змінитися, точніше розширитися. Термін «доповнена реальність» молодий, але не новий, і означає впровадження уявних об'єктів у реальний простір. Додавання віртуальних об'єктів до відео в режимі реального часу, накладення допоміжної інформації на фото і карти, навіть на будь-які об'єкти навколишнього простору. Але тільки в останні кілька років завдяки розвитку процесорів мобільних пристроїв реалізація цієї ідеї стала можливою.

Дещо раніше були відомі технології доповненої реальності, прив'язані до сервісів геолокаціі, коли на карту або супутникову фотографію накладаються додаткова віртуальна інформація, путівники. Мабуть, найцікавішим із відомих прикладів є більш рання розробка Google — сервіс Layar. Він здатний розпізнавати навколишні об'єкти і відображати про них певну інформацію. Але його можливості в розпізнаванні вельми обмежені.

Геть інакші справи будуть із пристроєм, про який вже щонайменше рік говорить уся IT-сфера. Йдеться про окуляри Google Glass, які можуть з'явитися у продажу наприкінці цього – на початку наступного року. Достеменно відомо, що це така собі гарнітура (або натільний комп'ютер), у пристрої використовується прозорий дисплей, який кріпиться на голову та перебуває на рівні правого ока, і камера, здатна записувати відео високої якості. Управління пристроєм здійснюється за допомогою голосових команд і жестів, можливо, з використанням тачпаду, розташованого на дужці за дисплеєм, і системи передачі звуку з використанням кісткової провідності. Ймовірно, завдання Google Glass не лише замістити смартфони, які, на думку Бріна, «перешкоджають соціальним контактам між людьми»: окуляри мають відкрити геть нові можливості. Користувач отримає «повноцінну» доповнену реальність із мітками над людьми (підвантаженими з соцмереж), з інформацією про шляхи, погоду, географічні об'єкти, товари тощо.

Рекламісти знайдуть «нові носії» та можливість зрозуміти дії аудиторії. «Я дуже вірю в ці окуляри. Їх фішка — вони знають, на що ви дивитеся, — з ентузіазмом говорить Олександр Ольшанський. — Дотепер жоден пристрій не знав, до чого прикуто вашу увагу в кожен конкретний момент часу. Дотепер не було можливості зрозуміти, подивитися на це з точки зору спілкування з потенційним споживачем».

Світ, побуцавшись із локальним законодавством, отримає можливість фактично повного відеодокументування навколишньої дійсності — в будь-якому місці, у будь-який час. І багато, багато інших функцій, які нині ще не настільки очевидні.

Паралельно з «корпорацією добра» про схожі пристрої замислились ще одразу кілька компаній, але навіть запустивши концепт, вони навряд чи досягнуть тих самих висот, що й Google в інтерфейсі пристрою. Крім того, є інформація про те, що міноборони США випробовує прототип системи iOptik, основою якої є двофокусні контактні лінзи з розширеним полем зору. Система, розроблена компанією Innovega, дозволяє носію бачити поруч із собою й одночасно на віртуальному дисплеї те, що відбувається на відстані кількох кілометрів. Пристрій працює «у зв'язці» зі спеціальними окулярами, зображення з яких проектується на самі лінзи.

І все це не фантастика й футурологія, це анонс пристроїв і подій, які вже незабаром стануть реальністю і навіть рутиною.