Контракты.ua

Автор: Юлианна Ковалевская —  10190  —  13.03.13
Королева трикотажу: як за 20 років перетворити маленьке ательє на велике виробництво
Королева трикотажу: як за 20 років перетворити маленьке ательє на велике виробництво

На початку 90-х Тетяна Абрамова гортала західні журнали мод і мріяла створити в Україні велике й відоме підприємство з виробництва стильного й модного одягу. Амбіцій вистачало — одягати жінок всієї країни красиво, стильно й модно.

«Легка промисловість насправді — далеко не жіночий бізнес. Особливо, якщо це трикотажне виробництво, повний цикл якого від ескізу до прилавка є дуже капіталомістким і технологічним процесом. Для жінки краще обрати простіший бізнес», — так зараз розмірковує Тетяна Абрамова, яка заснувала разом зі своєю подругою-дизайнером Оленою Дерев’янко Дім моди RITO. На початку 90-х вона гортала західні журнали мод і мріяла створити в Україні велике й відоме підприємство з виробництва стильного й модного одягу. Амбіцій вистачало — одягати жінок всієї країни красиво, стильно й модно. «Мій тато був керівником заводу, і пристрасть до управління, бажання зробити найбільше виробництво передалося мені у спадок», — пояснює вона свої мрії. Сьогодні вони втілилися на 100%.

З науки в бізнес

А починалася історія 1992 року. У Тетяни не було ані стартового капіталу, ані навичок управління бізнесом. «Мені було 28 років, я писала дисертацію з економічної науки й розуміла, що надворі перебудова, і дисертація моя нікому не потрібна. Моя подруга, яка працювала тоді у трикотажному ательє, в’язала дуже гарні речі, і ідея організувати виробництво жіночого одягу виникла сама собою. Я кинула «ефемерну» наукову кар’єру, і ми, позичивши $400 як стартовий капітал, купили вскладчину першу в’язальну машинку. У нас спочатку був розподіл функцій: Олена з її талантом дизайнера — створює продукт, а я — організовую все інше».

За словами Тетяни, вона ніколи не припускала думки, що щось може не вийти, а просто ставила завдання і домагалася результату. «Звісно, проблем, особливо спочатку, вистачало. Пам’ятаю, у перші роки якось я прийшла «за обміном досвіду» в Будинок моделей «Хрещатик», який був тоді флагманом трикотажної індустрії. І на мої запитання мені відповіли: «Йдіть звідси, не смішіть людей, у вас немає ані грошей, ні професіоналізму, у вас нічого не вийде!» Після стількох років я дивлюся на своє життя і розумію всю правду слів Генрі Форда: «Якщо за справу береться професіонал, він скаже, що це неможливо, а якщо непрофесіонал, він, не знаючи, береться й робить».

Розраховувати на себе

Тетяна Абрамова

Народилася в Луганську

Покликання: організовувати й керувати

Освіта: Київський економічний університет

Її справа: Дім моди RITO (Розробка та виготовлення трикотажного одягу) — фешн-бренд, одягає тисячі прихильниць марки в Україні, Росії, Канаді та інших країнах. В активі компанії — торговельна мережа фірмових магазинів в Україні і трикотажна фабрика у Броварах із сучасною виробничою базою. RITO конкурує за дизайном і якістю зі світовими трикотажними марками — Sonia Rykiel, Kenzo, Laura Biagiotti, випускає шість колекцій на рік, дві з яких представляє на Ukrainian Fashion Week. Колекції української марки вже кілька років поспіль публікують світові fashion-review (CLOSE-UP) як тренди трикотажного одягу.

Трикотажна галузь — це конкуренція технологій. Пані Абрамова зазначає, що тільки в процесі створення RITO зрозуміла, наскільки цей бізнес капіталомісткий і як багато слід залучати ресурсів, щоб розвиватися: купувати сировину, технологічне обладнання, залучати кваліфікованих фахівців. Наприклад, одна в’язальна машина коштує від EUR50 тис., а їх має бути кілька, адже вони не взаємозамінні. І що ширше на виробництві парк обладнання, то більше можливостей для створення широкого асортименту продукції. Всі ці роки компанія розвивається своїми силами, без залучення інвесторів, поступово нарощуючи виробничу базу. У 2001 році RITO побудувала власну фабрику в Броварах, а у 2007 році в Домі моди було вже чотири свої магазини. В’язальні машини зазвичай брали у кредит, у погашенні якого в перші роки допомагали навіть друзі та родичі. Але поступово дівчата впевнено ставали на ноги й завжди розраховували тільки на власні сили.

«Коли не вистачало коштів, мені часто радили знайти спонсорів. Але в мене завжди спрацьовувало внутрішнє гальмо. Як же так! Я так само займаюся бізнесом, як і людина, в якої я піду просити грошей! Він мені скаже: «Ви просите грошей, отже, ви погано керуєте своїм бізнесом — йдіть і заробляйте, а не просіть!» Я не вмію просити на бізнес. Можу просити на онкохворих дітей, інвалідів, людей похилого віку... RITO завжди займався благодійністю, і це не пафос. Я знаю, що якщо не віддавати, до тебе ніколи нічого й не прийде. Це закон енергії».

Пані Абрамова впевнена, що її навички управління бізнесом здобувалися на практиці, методом проб і помилок. Наприклад, розповідає про єдиний випадок, коли, піддавшись емоціям, звільнила хорошого фахівця. Потім шкодувала і дала собі слово ніколи не піддавати ризику роботу всієї компанії через емоційні сплески.

Жіночий чинник

Тетяна Абрамова визнає: доволі часто для досягнення бізнес-цілей використовувала «жіночі чари»: «Пам’ятаю, у 90-ті директор одного великого російського заводу допоміг мені купити у нього без черги цілу швейну технологічну лінію, на купівлю якої записувалися за рік. Я прийшла до нього в кабінет і з повними очима сліз говорила, що не можу повернутися в Україну без цього обладнання. І таких прикладів чимало». Але все ж своєю головною заслугою бізнес-леді вважає вміння заражати інших оптимізмом і вірою в перемогу:

«Працювати в Україні на внутрішній ринок доволі складно, адже ми конкуруємо з маститими західними брендами Crea, Kenzo, Stefanel... При цьому найширший асортимент стильного одягу, який ми виробляємо, дозволяє зробити красивою жінку різного віку й різної комплекції. Ми всі в RITO дуже любимо те, що робимо. І я впевнена, що наш бренд існуватиме й за 100 років. Наприклад, кілька років тому я всім оголосила: в цьому складі RITO працюватиме ще 40 років. Всі сміються і кажуть: «Абрамова, ти з глузду з’їхала! Багатьом буде вже за 80!». Ми сміємося не тому, що нам весело, а нам весело, тому що ми сміємося! Я знаю, оптимізм врятує світ. Минуло два роки, і люди вже серйозно говорять: ще 38 років разом!».

Статьи по теме
"Січ" серед зірок. Україна зібралася заробити на космосі

Про те, як отримати прибуток від космічних програм думає вже не тільки Ілон Маск і його компанія SpaceX. Всесвіт перестає бути місцем для обраних, незабаром туристичні подорожі навколо планети стануть таким же звичним явищем, як поїздки маршруткою. За це вже готові платити сотні тисяч доларів, як і за інші космічні товари. Наприклад, супутникові знімки. І тут Україна може позмагатися з іншими, маючи унікальні космічні технології.
08.06.21 — 1532

Група компаній «Петрус» судитиметься через наклеп в ЗМІ
Група компаній «Петрус» судитиметься через наклеп в ЗМІ

Особливості національного бізнесу, або Бий своїх, щоб світовий ринок жахався від усієї України
23.03.21 — 1659

Мамка з парламенту і кілер за 100 тисяч: у Києві підприємець Петренко намагається відібрати бізнес партнерки
Мамка з парламенту і кілер за 100 тисяч: у Києві підприємець Петренко намагається відібрати бізнес партнерки

Переслідування, погрози, цькування у медіа і навіть замах на вбивство – аферист і шахрай Микола Петренко, відомий у певних колах як Колька-порожняк, не цурається найбрудніших методів, аби «віджати» у Людмили Русаліної її законну частку у бізнесі, який жінка створила й веде вже кілька десятків років.
25.02.21 — 981