Негативні наслідки світової кризи уже відчули на собі провідні українські галузі економіки. Скорочують виробництво та обмежують експорт металургійники, фактично в процесі стагнації знаходяться провідні структури фінансового сектору, на 40% скоротився будівельний ринок України, під виглядом застосування механізмів урегулювання на тютюновому ринку України, намагаються обкласти виробників непомірними податками, що у кінцевому результаті ляже на плечі споживачів та сприятиме тінізації ринку. Тепер черга дійшла і до виробників алкогольної продукції.
Кабінетом Міністрів України зареєстровано проект Закону «Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України» (реєстр.№3309 від 22.10.2008).
Цей законопроект містить положення про підвищення ставок акцизного збору на спирт. Завдяки фіскальним заходам, передбаченим у документі, сподіваються урядовці, поповнюватиметься державний бюджет.
Якщо законопроект ухвалять, вартість акцизу на етиловий спирт зросте на 25,6% до 27 грн за літр (зараз – 21,5 грн), на коньяк – на 170% до 27 грн (сьогодні на кожен літр нараховують 10 акцизних грн).
Окрім цього, з 1 липня 2009 року виробників галузі очікує чергове підвищення ще на 26 % до 34 грн за 1 л 100-відсоткового спирту.
Бажання Уряду подолати загальну кризу за рахунок завдання нищівного удару однієї з бюджетонаповнюючих галузей може призвести лише до поглиблення кризи, зростання рівня інфляції, тощо.
З підвищенням ставок акцизного збору зростання цін на алкогольну продукцію вітчизняного виробництва неминуче. За підрахунками експертів СОВАТ ціна на горілку становитиме близько 25 грн за 0.5 л. Враховуючи умови, за якими Україна вступила до ВТО (зниження ввізного мита на вино та міцні алкогольні напої майже в 2 рази, а з 2011 року – до нуля) може скластися дуже небезпечна ситуація. Вітчизняний виробник втратить основну конкурентну перевагу – ціну, завдяки якій дотепер на українському ринку міцних алкогольних напоїв він займає домінуючу позицію.
Крім того, збільшення цін на алкогольні напої у роздрібній мережі, за умови низької купівельної спроможності у населення, спричинить заміщення споживання легальної алкогольної продукції, продукцією тіньового сектору (у тому числі, самогоноваріння та дешеве вино). Ціна, яку заплатить держава за прийняття подібного законопроекту – підвищення смертності від отруєння сурогатною алкогольною продукцією.
За даними Міністерства охорони здоров’я щороку в країні від отруєння сурогатним алкоголем вмирає близько 10 тисяч чоловік. Згідно даних СОВАТ частка тіньового ринку алкоголю в Україні складає 22%. Сьогодні якісний, брендований алкоголь займає близько 80% ринку. Експерти підрахували, що після підвищення акцизу, його частка скоротитися приблизно до 50%. Скоріш за все уряду і міністрам також відомі ці цифри, і вони свято вірять, що саме настільки зменшиться в країні споживання алкоголю. Фахівці ринку впевнені, саме настільки виросте частка тіньового ринку алкоголю, тобто пити менше не стануть, а ось що питимуть – невідомо. Споживачі шукатимуть доступніші напої, а важелів впливу на ринок контрафактної продукції і ефективних методів боротьби з нею в країні немає. За розрахунками експертів, ухвалення законопроекту, неминуче призведе до спаду виробництва в алкогольній галузі. При цьому політики говорять про те, що держава зможе запрацювати більше і направити ці засоби на вирішення соціальних проблем.
Занепокоєння викликає той факт, що встановлення нових ставок акцизного збору пропонується із грубим порушенням Закону України «Про систему оподаткування» та Бюджетного кодексу України.
Так, згідно зі статею 1 зазначеного закону встановлено, що зміни і доповнення до законів України про оподаткування стосовно зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, «закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.