Час заборони: де і як люди обходили сухий закон, шукаючи горілку
Горілка - купити з доставкою по Києву.
Зараз алкоголь є легкодоступним. Купити його можна як у спеціалізованих магазинах, так і у звичайних супермаркетах чи маленьких кіосках. Зробити це можна навіть онлайн, замовивши напій просто додому. Наприклад, за допомогою доставки Турбо можна отримати продукт додому швидко, при цьому горілка ціна — невисока, підібрати продукт за своїм бюджетом буде не складно. Крім того, доставка працює дуже швидко, оскільки має власну мережу дарксторів по Києву. Кур’єр привезе будь-які інші продукти за адресою швидко, адже строк доставки складає від 15 хвилин. Подивитися асортимент та зробити замовлення можна на сайті або в мобільному додатку.
Однак в історії були часи, коли дістати алкогольний напій було практично неможливо. Що відбувалося в той період — обговоримо далі.
Що таке «сухий закон»?
Сухий закон — це період в історії, коли держава забороняє виробництво, продаж і споживання алкоголю. Такі закони були введені в різних країнах у різні періоди часу. Наприклад, у Сполучених Штатах сухий закон діяв із 1920 до 1933 року, коли в країні було проведено амбітну кампанію із заборони алкоголю.
Запровадження сухого закону, який забороняє виробництво, продаж та/або споживання алкогольних напоїв, зазвичай проводять з метою досягнення різних соціальних, економічних або охоронних цілей. Найпопулярніші з них:
- боротьба з алкогольною залежністю;
- підтримання громадського порядку і безпеки;
- економічні міркування;
- релігійні та моральні цілі.
Період сухого закону став викликом для багатьох, і бажання отримати доступ до алкоголю призвело до появи таємних місць, де люди могли б обійти закон і насолодитися забороненим напоєм. Де ж брали горілку за часів сухого закону?
Підпільні бари
Одним із поширених способів обійти заборону було використання підпільних барів, відомих як «speakeasy». Ці заклади були розташовані в тіні звичайних будівель, приховані від цікавих очей. Усередині них відвідувачі могли насолоджуватися алкогольними напоями, ігноруючи сухий закон.
Власники таких місць іноді стягували високу ціну за цей ризик, і їхні заклади ставали місцями зустрічей і нелегального обміну алкоголем.
Використання спирту, непризначеного для пиття
Ще одним способом обійти сухий закон було використання легальних місць, де продавалися алкогольні інгредієнти. Наприклад, аптеки за часів сухого закону мали право продавати медичний спирт, який, звісно ж, можна було використати не тільки в медичних цілях.
Це призвело до поширеного явища «медичного коктейлю» — напою, який містив у собі алкоголь, проданий як ліки.
Самоваріння
Також люди зверталися до домашнього варіння. Домашні апарати для варіння спирту стали популярним хобі за часів сухого закону. Люди створювали свої маленькі «винокурні», будували самогонні апарати, щоб виробляти алкоголь для особистого споживання або для продажу в невеликих обсягах для додаткового заробітку.
Це заняття популярне і сьогодні, хоча й не є законним. Зварений у домашніх умовах алкоголь може бути небезпечним для вживання, та й необхідності в ньому немає, оскільки на цю мить горілка є доступним продуктом — вона є навіть у службах доставки.
Сухий закон став часом творчих рішень і незвичайних підходів до задоволення алкогольних потреб. І хоча ці методи були здебільшого нелегальними і ризикованими, вони стали невід'ємною частиною історії того часу, підкреслюючи бажання людей знайти свободу вибору, попри обмеження закону.
