На благо людям: чому в Україні благодійність не надто популярна
Для стимулювання благодійної діяльності в Україні слід внести зміни до податкового законодавства, а також перешкодити використанню благодійних фондів чиновниками.
За умов постійного дефіциту бюджетних коштів на медицину, освіту, не кажучи вже про культуру і науку тощо, важливим аспектом стає можливість залучати для цих сфер приватний капітал. Експерти зазначають, що благодійна діяльність в Україні слабко розвинена. І одна з причин — несприятливе до такої діяльності законодавство й відсутність належної держпідтримки.
Благодійність у законі
Основні принципи благодійності містяться в законі «Про благодійність і благодійну діяльність». Так, благодійність визначена як добровільне безкорисливе пожертвування фіз- або юросіб тим, хто потребує матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. При цьому передбачені благодійна діяльність відповідних організацій, меценатство — допомога окремих приватних осіб, і спонсорство — допомога від приватних осіб або організацій, але з метою популяризації свого імені (найменування, знака для товарів і послуг). При цьому органи держвлади і місцевого самоврядування, державні й комунальні підприємства не можуть бути засновниками благодійних організацій.
Відповідно до закону благодійні організації діляться на всеукраїнські, місцеві й міжнародні. Місцеві організації можуть провадити діяльність лише у своєму регіоні. Це означає, що організація, зареєстрована в одній області України, вже не зможе надати допомогу нужденним з іншого регіону.
Благодійна організація може вести господарську й фінансову діяльність. Але вся сума надходжень за фінансовий рік від підприємств і організацій, які перебувають у власності благодійної організації, за винятком адміністративних витрат, має бути використана на благодійні програми. Розмір витрат на утримання благодійної організації не може перевищувати 20% бюджету цієї організації поточного року.
Слабкі стимули
Стимулом для розвитку благодійності в Україні могла би стати державна підтримка у вигляді податкових та інших пільг юридичним і фізичним особам, які вирішили зробити пожертвування. Однак це питання поки що залишається відкритим. Пільги є в самих благодійних організацій. Вони, виконуючи свої статутні завдання, не оподатковують отримані у вигляді благодійних внесків кошти, користуються пільгою за земельним податком, можуть отримувати гуманітарну допомогу зі звільненням від оподаткування, а з операцій із безкоштовної передачі товарів благодійним організаціям за дотримання передбачених законом умов не стягують ПДВ.
Благодійник пільг не отримає. А на благодійні витрати можна віднести не більш ніж 4% прибутку
Партнер ЮФ FELIX Оксана Кобзар зазначає, що якихось особливих пільг для самих благодійників законодавством не передбачено. «Наша держава не стимулює благодійність», — зазначає вона. Якщо підприємство перераховує благодійній організації кошти, жодних пільг воно не отримує, при цьому витрати в податковому обліку в такому разі формуються в розмірі не більш ніж 4% оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік. Фізична особа — благодійник може отримати податкову знижку, але не більш ніж 4% від загального оподатковуваного доходу за рік. До прийняття Податкового кодексу благодійні пожертвування можна було відносити на витрати в розмірі 5% від прибутку. При підготовці закону були ініціативи підняти цю цифру до 10%. Але в підсумку відсоток навіть знизили.
Щоправда, існувала й норма, відповідно до якої встановлювався мінімальний поріг суми безповоротної фінансової допомоги або інших внесків на користь неприбуткових організацій, яку можна віднести на витрати, — не менш ніж 2% оподатковуваного доходу за минулий рік. Це робило нецікавою благодійну діяльність для великих підприємств із великим прибутком. Оскільки вони мали або перерахувати на благодійність значну суму, або, якщо така сума не дотягує до встановленої законом, зобов'язані були сплатити з цих грошей усі податки. Нині цю норму скасовано.
Сфера для зловживань
Благодійні організації немає сенсу використовувати з метою оптимізації податків. Навіть приваблива можливість заощадити на земельному податку впирається в заборону здавати пільгову ділянку в оренду, легально використовувати цю ділянку в підприємницькій діяльності не вийде. Крім того, зазначає Оксана Кобзар, податкова служба пильно стежить за використанням отриманих і зекономлених на пільгах коштів на цілі, передбачені статутом організації, за рухом товарів, отриманих такими організаціями як благодійна допомога. Нецільове використання зокрема продаж товарів, завезених як гуманітарна допомога, зумовлює обов'язок доплатити податки в бюджет, сплатити пеню.
Інша справа — використання таких організацій чиновниками. Стимулювання добровільно-примусових внесків стало частою практикою бюджетних інститутів. Наприклад, це стосується лікарень і шкіл. Використовуються фонди при місцевих органах самоврядування. «Благодійні організації добре прижилися як інструменти самих чиновників, — вважає Оксана Кобзар. — Такі суб'єкти завжди активно використовували представники правоохоронних органів для безготівкового стягнення поборів із бізнесу».
Усунути зловживання періодично пропонують народні депутати шляхом внесення змін до законодавства. Зокрема, нещодавно в парламенті зареєстрували законопроект про заборону фінансування вишів за рахунок благодійних внесків студентів. Автор документа віце-спікер Микола Томенко пояснив ініціативу тим, що сьогодні від студентів під загрозою відрахування або дисциплінарних стягнень вимагають платити гроші. І ті студенти, які відмовляються, зазнають переслідувань із боку адміністрацій вишів, зокрема несправедливе оцінювання знань, виселення з гуртожитків тощо. Втім, поки що перспективи прийняття таких законопроектів залишаються туманними.
