Контракти.ua

Продовження. Перша частина інтерв’ю

Експерти прогнозують, що після виборів долар коштуватиме понад 10 гривень. Який ваш прогноз?

Богдан Данилишин: Я не буду прогнозувати курс гривні. Скажу прямо, я не є прихильником фіксованого курсу. Треба переходити на вільний обмінний курс, який буде стимулювати до гривневих заощаджень, люди більше користуватимуться гривнею. Потрібно розширити коридор коливання гривні, а потім поступово перейти на вільний обмінний курс. В цьому напрямі є досвід багатьох країн.

Головним внутрішнім стримуючим чинником залишається обмежене кредитування реального сектору економіки та високі процентні ставки за кредитами. Дані явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, в той час як курс гривні відносно долара США утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду, що негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції та супроводжується втратою ринків збуту.

У НБУ попередили про підвищення цін у найближчі місяці. Нацбанк рідко коли анонсує такі явища. Що це означає? Які підстави для інфляції?

Богдан Данилишин: Для прискорення темпів інфляції в 2012 році є всі підстави. Проте я вперше бачу таке унікальне явище, коли про зростання інфляції просто благають і представники Адміністрації президента, і уряд, і Національний банк! На інфляцію, перш за все, впливає стан української економіки. Держбюджет і бюджети різних рівнів, у тому числі Пенсійного фонду, недоотримають досить прогнозованих коштів, які можна було б використовувати не реалізації деяких державних програм, у тому числі, соціальних. При цьому маємо суперечність: з одного боку економіка не дає ресурсів навіть на покриття поточних виплат, з іншого - держава бере на себе соціальні зобов'язання, які мають виключно передвиборчий характер. Національна валюта послаблює свої позиції. Тривала дефляція свідчить про відсутність попиту в нашій країні. А це означає, що економіка країни охолоджується. А після охолодження економіки наступним кроком буде інфляційний вибух. Якщо б підвищення цін відбувалося поступово протягом всього року, ми б, можливо, і не відчули цього. Проте не виключений варіант, що інфляція утримується штучно, і все станеться як одномоментний сплеск в листопаді-грудні цього року, і ми реально відчуємо це на собі.

Судячи з постійних повідомлень Нацбанку – інфляційні очікування штучно нагнітаються, коли говориться про неминучість зростання споживчих цін. До речі, це не опозиція говорить, а національний регулятор, влада. Напевно інфляційні надходження можуть стати чи не єдиним способом поповнення бюджету. Впродовж липня Національний банк продовжував згладжувати коливання курсу гривні на міжбанківському валютному ринку шляхом проведення валютних інтервенцій. При чому, у липні, другий місяць поспіль, продовжилось нарощування значними темпами їх від’ємного сальдо, яке склало $1,2 млрд (проти «мінус» $0,7 млрд у червні). Втрати резервів внаслідок від’ємних валютних інтервенцій у липні компенсувалися, зокрема, надходженнями від розміщення урядом єврооблігацій на загальну суму $2 млрд.

Крім того, як показують експертні дослідження, погіршуються споживчі настрої українців. Враховуючи погіршення економічної ситуації в світі - це може стати загрозою економічному зростанню до кінця 2012 року. Україна заходиться в даний час в стані підвищеного фінансово-економічного ризику, враховуючи ще й наближення осінніх парламентських виборів. Це буде ще одним стимулом для погіршення як споживчих, так і девальваційних настроїв. Для України першочерговим завданням має стан стимулювання внутрішнього попиту і відновлення співпраці з МВФ.

На темі дефолту України час від часу спекулюють політики. Поясніть, будь ласка, як економіст, чи загрожує Україні дефолт і за яких умов?

Богдан Данилишин: Я ніколи собі не дозволяв спекулювати на темі дефолту чи нагнітання інфляційних очікувань. Я пам’ятаю як це робили представники теперішньої влади в 2008-2009 роках, коли кожного дня ходили і кричали «дефолт» та «інфляція». Тоді дефолту не сталося, хоч була і світова економічна криза, а інфляцію, яку вони розкрутили в другій половині 2007 року, з великим трудом вдалося зупинити в 2008 році. Що ж, досвід розкручування інфляції в теперішньої влади є, тож нехай тепер беруться самі і до дефолту.

Я, в свою чергу, зупинюся на дещо інших аспектах. Ось подивіться - дефіцит держбюджету за місяць збільшився на 10,2 млрд грн. У держбюджеті України за сім місяців поточного року утворилася «діра» в 16,9 млрд грн, при цьому за останній місяць - липень - дефіцит бюджету збільшився більш ніж у два рази. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 1 півріччя 2012 року становило – $7,2 млрд. Значний вплив на падіння показника зовнішньоекономічної безпеки мало посилення негативної тенденції щодо нарощування частки однієї країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України. На Російську Федерацією припадає майже 32% загального обсягу зовнішньоторговельного обороту України (при пороговому значенні не вище 30%).

Високий ступінь відкритості національної економіки (відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП – 113,2%), низька конкурентоспроможність вітчизняного виробництва, його висока енерго- та матеріалозатратність, низький технологічний рівень експортної продукції – саме ці фактори довгострокового характеру продовжують розбалансовувати зовнішньоекономічну діяльність в умовах погіршення кон’юнктури на світових ринках. Рівень зовнішньоекономічної безпеки має найглибше зниження серед складових економічної безпеки.

Триває випереджаюче зростання імпорту товарів та послуг порівняно з експортом, що призвело до зниження коефіцієнту покриття імпорту експортом та перевищення показником обсягу імпорту в Україну порогового значення у співвідношенні до ВВП – 59,2% у 2011 році проти 53,7% у 2010 році, у той час, як порогове значення – не більше 50%.

Високою залишається і частка сировинної та з низьким ступенем переробки продукції у вітчизняному експорті. Вона все ще залишається суттєво вищою за порогове значення – 40%.

Рівень стану економічної безпеки в цілому та окремих складових є незадовільним (знаходиться у зоні небезпечного стану - 55% від оптимального значення). Поряд з цим залишаються значними і фактори, які загрожують подальшим погіршенням економічної безпеки: недостатня інвестиційна активність на фоні надвисокого зносу основних фондів, висока матеріало- та енергозатратність виробництва та, як насідок, – низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів та продуктивність праці; недостатня диверсифікованість торгівлі як у географічному аспекті, так і з точки зору асортименту пропонованих товарів та послуг обумовлюють значну залежність країни від зовнішньополітичних питань; триваючий процес природного скорочення населення.

У середині вересня вступить в дію Угода про Зону вільної торгівлі з країнами СНД. Чи несе вона якісь ризики для України?

Богдан Данилишин: На мій погляд, з підписанням цього Договору мало чого зміниться. Росія була, є і залишиться нашим стратегічним і основним торговельно-економічним партнером. Від цього ми нікуди не сховаємося. Головне, щоб це було добровільне партнерство, а не нав’язування чиєїсь волі чи думки, це має бути партнерство між виробничими асоціаціями, галузями, виробництвами, торговельними організаціями.

До плюсів можна віднести те, що норми зазначеного Договору про ЗВТ в рамках СНД були приведені у відповідність до норм Угоди ГАТТ/СОТ. Цим Договором закріпили усі вилучення та тарифні обмеження, які діяли у рамках двосторонніх угод і, на мій погляд - це буде ускладнювати застосування інших обмежень торгівлі та збільшувати митні тарифи. Також більшість товарів переміщуються без сплати ввізного мита у разі пред’явлення сертифікату СТ-1.

Але необхідно розуміти, що залишились діючими двосторонні угоди про ЗВТ і вони працюють. І саме головне - такі країни - члени Світової Організації Торгівлі (СОТ) - Молдова, Грузія, Киргизстан, Україна та РФ усі спірні болючі питання будуть проводити за процедурами спочатку в рамках двосторонніх переговорів, а у разі не вирішення - будуть порушувати питання щодо урегулювання їх у рамках СОТ (Женеві).

Я завжди був прихильником глибокої економічної рівноправної інтеграції. Договір про ЗВТ з країнами СНД і Договір про ЗВТ з Європейським Союзом не можуть протирічити один одному. Україна сама вирішує з ким і на яких умовах укладати договори. Головне, щоб вони відповідали національним інтересам держави і захищали вітчизняних виробників.

Але ризики дещо в інших аспектах. Вдумайтесь в наступне. Ще на початку цього року теперішня влада констатувала, що Україна стратегічно зацікавлена в поглибленні економічної інтеграції з Російською Федерацією та країнами СНД. Для економічної співпраці неабиякий інтерес представляє Митний Союз. Планувалося вживати необхідних заходів для реалізації даної мети: по перше - активізувати роботу по завершенню чи формуванню повної зони вільної торгівлі у відповідності з нормами та правилами СОТ; по друге - здійснити експертні оцінки та провести аналіз ефектів вигод та ризиків, як для України так і країн учасників Митного союзу; по трете - здійснити нормативно-правове оформлення участі України в Митному Союзі під час другого етапу економічної інтеграції, яким є Митний Союз. З метою мінімізації впливу фінансово-економічної кризи та втраченого часу і допущених зволікань в процесах економічної інтеграції, теперішня влада пропонує, що Україна активізує свою участь в даних процесах і в повній мірі використає своє право спостерігача в ЄврАзЕС. Як бачимо - Митний Союз та ЄврАзЕс є відправними точками Зони вільної торгівлі СНД.

Україна може бути зацікавлена у повномасштабній імплементації до системи відносин Митного союзу договірно-правової бази СОТ, що в даний час є неможливим з огляду на стан переговорного процесу щодо вступу членів союзу до Організації. Отже, приєднання України до союзу є можливим лише на умовах СОТ, що означає прийняття країнами-членами Митного Союзу умов України.

Противагою безперспективним ринкам Митного союзу (насамперед тому, що тут домінує Росія, економіки країн-учасниць не модернізуються, а відтак їхні ринки приречені на стагнацію) могла б бути пришвидшена економічна євроінтеграція України – набуття чинності Угодою про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі дало б позитивний ефект розширення географії збуту вітчизняних товарів на багатих ринках Європи, можливо, уже за рік по її підписанні. Проте подальша доля документа під сумнівом не лише через політичних в’язнів, а й, схоже, з огляду на активну контргру Росії через створення додаткових торговельних перепон для Києва. Водночас Кремль розвиває двосторонні відносини з найбільшими європейськими гравцями - Німеччиною та Францією, і використовує сильне проросійське лобі в інших європейських країнах.

В інтерв’ю Контрактам.UA Олександр Тимошенко говорив про те, що не здивується, якщо ви очолите український уряд екзиле. Що собою являтиме цей орган?

Богдан Данилишин: Хороше запитання. Повірте, в даний час в мене достатньо досвіду для ефективної роботи як в уряді, так і на найвищих державних посадах. Я політикою займався ще тоді, коли більшість сьогоднішніх політиків ще пішки під стіл ходили, папки носили за кимось або масажі робили. Я в 32 роки став одним із самих молодих докторів економічних наук в Україні. Починаючи з 2000 року, жодна програма уряду чи державні програми не розроблялись без моєї участі. Політик – це не той, хто за свою «політичну діяльність» змінив по 3 і більше партій. Це вже щось інше. Юлія Тимошенко особисто запросила мене до складу уряду в 2007 році і я був членом її команди. Після відставки Міністра фінансів жодного рішення без візи Міністра економіки не приймалося. Міністром економіки мені випало бути найдовше за всю історію незалежної України. Це був і найважчий період. Разом з тим, в цей час Україна стала членом Світової організації торгівлі, розпочала переговори про Зону вільної торгівлі з європейським Союзом, цілою низкою країн Азійського та африканського простору. Було створено Раду з питань торгівлі та інвестицій «Україна-США», за роботу якої в мене є особиста подяка від Джорджа Буша, рада з питань співробітництва з Японією «Кейданрен» та багато іншого. В 2009 році Тимошенко дала мені як тодішньому Міністру економіки України доручення розпочати переговори щодо ЗВТ з рядом країн світу, в тому числі - регіону МАГРІБ Північної Африки. Я мав особисті зустріч з Прем’єр-міністром Марокко, представниками урядів Алжиру, Тунісу, Єгипту. На кінець 2009 року було опрацьовано питання щодо ЗВТ з країнами Європи, Північної Африки, Південної Америки, Канади, що відкривало значні можливості для України...

Щодо мене особисто – то за роки вимушеного перебування «на чужині» я зовсім по-новому дивлюся на життя. Уряд в екзилі не самоціль. Якщо світ визнає вибори восени 2012 року недемократичними – тоді потрібно буде всіма можливими засобами боротися за демократичну Україну. Кожен день знайомлюся з працями провідних світових політиків і вчених, вивчаю економічні питання розвитку багатьох країн, маю консультації з провідними політиками і громадськими діячами світу. Вдячний долі, що дала мені можливість бути особисто знайомим з покійним сьогодні Вацлавом Гавелом. Його праця «Сила безсилих» сьогодні може бути настільною книгою для багатьох українських політиків. Прагну, щоб «Сила безсилих» розбудила в українців дух вільного народу, усвідомлення єдиної нації, яка своїми віковими стражданнями і власною історією заслужила на те, щоб на чолі держави стояли справжні українці, а не приблуди з сусідніх країн та примкнувші до них яничари. Українці заслуговують на те, щоб мати українську владу. Думаю, що прийде час і мої знання будуть затребувані вільною демократичною Україною.