Контракти.ua

Чому це відбувається та як довго триватиме зниження курса, – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна. Про це повідомляють Контракти.UA.

На тлі продовження бойових дій та пов’язаних з війною економічних проблем євро в Україні стабільно дорожчало протягом року. Головна валюта Європейського Союзу починала рік у коридорі 40-41 гривня за євро, а вже наприкінці серпня вперше перетнула історичний рубіж у 46 гривень за одиницю.

Коли здавалося, що це не межа, Національний банк України стабілізував ситуацію. Зокрема, в жовтні НБУ продав рекордну кількість валюти. Станом на 15 листопада євро впало до 43,46 гривень – востаннє так дешево ця валюта торгувалася ще на початку липня. При цьому ще 6 листопада євро коштувало 45,15 гривень.

Очікування від приходу Трампа

Пара євро-долар є найактивніше торгованою валютною парою в світі. Як і у випадку з різким зростанням біткоїна, перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США негативно вплинула на євро. Натомість американський долар зміцнився. Заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса пояснює таке падіння євро саме приходом Трампа та його передвиборчими заявами.

"Єдина причина – це прихід Трампа й очікування, що при ньому будуть високі ставки через вищу інфляцію, яку він може принести. Це посилює долар. Насправді Трампу вигідно, щоб долар був слабким з огляду на протекціонізм, але тут мова не про протекціонізм, а про внутрішню інфляцію в США", – пояснює Фурса.

Він додає, що в разі високої інфляції Федеральна резервна система США (ФРС) буде змушена підняти ставки, що призведе до подальшого зміцнення долара. При цьому Фурса зазначає, що пара євро-долар є непередбачуваною, і важко спрогнозувати, чи буде європейська валюта девальвувати далі, а якщо так, то з якою швидкістю.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин нагадує, що євро почало падати ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Якщо раніше за євро давали 1,20–1,15 долара, то у вересні 2022 року курс впав до 0,95 долара. Тобто долар оцінювався на 5 центів дорожче за євро. Однак уже в листопаді 2022 року євро повернулося на рівень 1,03 доларів.

"З 2023 року й до теперішнього моменту євро торгується в коридорі 1,05–1,12 долара. Наприкінці вересня цього року євро було на рівні 1,11, але за короткий час впало до 1,05. Нині воно знову зростає в рамках цього коридору. Це довгостроковий тренд, який визначають численні політичні фактори", – зазначає Шевчишин.

Він додає, що до виборів у США євро трималося на рівні 1,08–1,11 долара, але вже 6 листопада впало з 1,093 до майже 1,065 за один день. Це сталося через відтік капіталу з ЄС у зв’язку з побоюваннями щодо можливої політики Трампа. При цьому подібне зниження торкнулося й інших валют, таких як мексиканське песо та канадський долар, на тлі очікувань посилення прикордонного контролю та введення додаткових мит.

Для трейдерів курс 1 долар за євро є ключовим психологічним бар’єром. Падіння нижче цієї позначки може посилити негативні настрої щодо євро, що призведе до подальшої девальвації.

Зазначимо, що з моменту запровадження євро в 1999 році ця валюта пробивала психологічний рівень в 1 долар лише раз – 24 роки тому. У жовтні 2000 року євро досягло свого найнижчого рівня в історії, опустившись до 0,82 долара.

Вплив війни та системні проблеми єврозони

Послаблення євро Андрій Шевчишин пов’язує не стільки з можливим переобранням Трампа на пост президента Сполучених Штатів, скільки з війною в Україні, через яку провідним країнам ЄС довелося відмовитися від дешевих енергоресурсів з Росії. Натомість результати виборів у США стали своєрідним спусковим гачком, який загострив ситуацію на валютному ринку.

"Також вплинуло закриття європейських поставок до Росії в автомобільній та переробній промисловості. Точніше, вони продовжуються, але довгими логістичними ланцюжкками, які проходять через Туреччину, Вірменію та Середню Азію. Порівняно з попередніми обсягами, це краплинні поставки. Для Європи це не такі великі гроші, але все одно це впливає на бюджет. Тим більше, що Європа постійно конкурує з Китаєм", – зазначає Андрій Шевчишин.

Фінансовий аналітик стверджує, що економіки Китаю та США перебувають у кращому становищі. Попри те, що Сполучені Штати надали Україні матеріальної допомоги на понад 100 млрд доларів, для бюджетів країн Європейського Союзу підтримка України є більш обтяжливою.

Наприклад, найсильніша економіка ЄС – Німеччина – посідає друге місце після США за рівнем підтримки України. Німці вже виділили понад 35 млрд доларів допомоги різного характеру, але зараз опинилися на межі рецесії через серйозні проблеми в промисловості. Крім того, ще 18,5 млрд доларів країна вже витратила на забезпечення потреб близько 1 мільйона українських біженців. Оскільки Німеччина є великим експортером, уповільнення її економіки впливає на торговельні баланси, що, у свою чергу, відбивається на курсі євро.

За словами Шевчишина, на різницю між євро та доларом також впливають різні процентні ставки центральних банків ЄС та США. У Європі вони становлять близько 3,4%, тоді як у США – 4,75%. Це робить інвестиції в американські облігації вигіднішими, ніж у європейські.

"Трамп у своїх промовах заявляв, що проводитиме протекціоністську політику, захищаючи американський ринок за допомогою мит і обмежень. Наразі всі очікують, що він почне реалізовувати ці заяви, що ще більше тиснутиме на європейський ринок і валюту. Крім того, більшість країн НАТО розташовані саме в Європі, і вони будуть зобов’язані витрачати щонайменше 2% бюджету на оборону. Ці кошти потрібно буде вилучати з соціальних програм або інших проєктів", – додає він.

Експерт зазначає, що ситуацію ускладнює розрізненість європейського політикуму. Німеччина та Франція перебувають у стані політичної турбулентності, готуючись до виборів, що ускладнює загальноєвропейську координацію. Ба більше, після останніх виборів у низці країн ЄС посилилися позиції євроскептиків, таких як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та його словацький колега Роберт Фіцо.

Що може покращити позиції євро

Андрій Шевчишин вважає, що цього року євро не опуститься нижче 1 долара. Подальше посилення євро значною мірою залежатиме від розвитку ситуації в Україні. Перехід війни з "гарячої" фази в "холодну" може позитивно позначитися на європейській валюті.

Співрозмовник видання також нагадує, що під час попередньої президентської каденції Трамп вів торгівельну війну з Китаєм, запроваджуючи санкції та обмеження. Водночас зі своїми європейськими партнерами Трамп зазвичай знаходив компроміси.

"Є й інший бік медалі – трильйонні борги США. Трамп може знизити податки та посилити протекціонізм, що викличе запитання щодо привабливості долара. Якщо США почнуть закриватися, хто користуватиметься доларом? Зниження податків може зменшити доходи бюджету, але заявлені проєкти потребують фінансування. Для їхньої реалізації потрібні додаткові кошти", – пояснює Шевчишин.

Аналітик вважає, що США можуть бути змушені або коригувати політику протекціонізму, або збільшувати державний борг. Обидва варіанти стримуватимуть різке зміцнення долара щодо євро. Таким чином, після повернення до паритету європейська валюта з часом має стабілізуватися на попередніх рівнях.