Контракти.ua

7720  —  06.07.12
Вибори-2012: Битва за Київ почалася з фальстарту кандидатів та зречення партій
Вибори-2012: Битва за Київ почалася з фальстарту кандидатів та зречення партій

Чим вирізнятиметься передвиборча боротьба у столиці та на що ведеться київський електорат.

Київ традиційно вирізняється унікальним політичним мікрокліматом. Політичні уподобання мешканців мегаполісу, який має місцеве самоврядування та одночасно виконує функцію адміністративного центру держави, унікальні. Ви можете зустріти киянина, який карикатурно уявляє собі роботу місцевої ради чи адміністрації, але прискіпливо слідкує за подіями в Кабміні, парламенті чи на Банковій. І навпаки, окремі мешканці живуть потребами виключно свого міста, під’їзду, двору та без кінця воюють з забудовниками, які часто становлять загрозу комфортному життєвому середовищу киян. Такий політичний дуалізм матиме вплив і на зміст виборчої кампанії кандидатів-мажоритарників в 13 округах столиці.

Територіальна організація виборів, або інтрига №1

4 квітня 2012 року Конституційний Суд визначив скільки округів у місті Києві сформує Центральна виборча комісія. Ціною інтриги стали 3 додаткових депутатських мандати та право проголосувати за кандидата у мажоритарному окрузі майже 400 000 громадян, які тимчасово проживають за кордоном. 59 народних депутатів звернулися до суду за роз’ясненнями щодо конституційності норм виборчого законодавства про рівномірне віднесення закордонних виборчих дільниць до всіх одномандатних округів Києва. Тобто, в результаті рішення КС утворили 13 округів, а не 16, як це передбачалося виборчим законодавством. Отже, Суд змінив суть столичної виборчої кампанії. Таким чином, в Києві кандидати-мажоритарники не матимуть потреби ламати голову над тим, як агітувати громадян-виборців, які тимчасово проживають у Австралії чи Росії. Втім, з точки зору верховенства права, зокрема, вибору, та норм Конституції, частина наших співгромадян дискредитовані за ознакою місця проживання та позбавлені повноцінного права голосу.

Чому кандидати зрікаються своїх партій

У Києві проживає 2 160 965 виборців. Найбільший густонаселеним районом міста є Деснянський (287 200 виборців), а найменший – Печерський (90 994 виборців). Структура, склад та демографічні риси кожного округу визначатимуть організацію кампанії кандидатів. Але найбільш цікавим є те, що майже 65% громадян з правом голосу належать до працездатної категорії віком від 18 до 59 років. Тобто, столичний виборець переважно є не «бабусею-гречколюбом», яку легко загітувати через підкуп примітивними продуктовими наборами. Втім, ця ж група не бере активної участі у виборах, скоріше готова голосувати «проти всіх», або ігнорувати волевиявлення вцілому. В результаті, на двох останніх мерських виборах переміг унікальний мер, політична кар’єра якого стрімко стартувала завдяки соціально незахищеним виборцям без вищої освіти, які вдячні за будь-яку благодійність чи турботу з матеріальними наслідками. Методи агітація Леоніда Черновецького стали хрестоматійними та активно застосовуються зараз на всіх рівнях виборів.

Якщо ж проаналізувати допарламентські вподобання киян на основі найсвіжіших опитувань, зокрема, проведених соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. І.Кучеріва у квітні та червні 2012 року, то різниця з загальнонаціональною ситуацією є суттєвою. Тенденції засвідчують наступне: в столиці частка тих, хто не визначився, є значно більшою, порівняно із всеукраїнським показником. Це кореспондує із загальнонаціональним результатом, де найбільше тих, хто не визначився, припадає на людей із вищою освітою. Загалом результат об’єднаної опозицій близький до національного, рейтинг «УДАРУ» - удвічі більший, а Партії регіонів - удвічі  менший. «Свобода» в Києві стабільно не долає прохідний бар’єр, як і комуністи. Рекламний натиск Королевської («Вперед, Україно») таки діє на киян.

Таким чином, кандидати, які, звісно, мають на руках результати закритих, не призначених для очей киян соціологічних досліджень, будуть змушені адекватно реагувати на нинішні вподобання виборців столиці. Не дуже вдячною справою є висування в місті-герої від Партії регіонів. Тому навіть чинні народні депутати не поспішають афішувати свою приналежність до цієї політичної сили. Для прикладу, Ігор Лисов, обраний до ВРУ за списком Партії регіонів під номером 156, на київських теренах розгортає агітаційну кампанію, яка жодним чином не вказує на партійність кандидата. Кольористика біл-бордів виконана в зелених тонах, а зміст матеріалів не містить посилань на політичну приналежність. Втім, анонімні листівки антиагітаційного змісту, які нагадують виборцям про політичну приналежність, вже активно розповсюджують на окрузі потенційного кандидата (див. фото 1). Його однопартієць Валерій Борисов теж обирає нейтральні «нерегіональні» кольори для позиціонування власної кампанії (див. фото 2). Такі ж небагатослівні щодо політичної та ідеологічної платформи є колишні члени команди екс-мера Києва Леоніда Черновецького: колишній секретар Київради Олесь Довгий, екс-заступник Леоніда Черновецького Алла Шлапак, зять колишнього міського голови Олександр Супруненко. Вище зазначені приклади засвідчують прогнозовану тенденцію –партійність кандидатів в одномандатних округах міста Києва є другорядним фактором. Більшість з 32 активних потенційних висуванці, які розпочали агітаційну діяльність у столиці, не зважаючи на пізнаваність облич, намагаються зберігати партійний нейтралітет. Опозиційна група партій досі ділить округи, а її представники не ведуть активної кампанії у округах.

Підкуп виборців – у розпалі

Кампанія кандидатів, які мають претензії на перемогу, традиційно складаються з наступних компонентів: якісна команда в штабі, цікава і яскрава агітаційна складова, непересічна, бажано, харизматична персона кандидата, хороша політична передісторія, чітка та зрозуміла програма дій на післявиборчий період. Втім, нинішні реалії вносять свої корективи, першочергово претенденти на депутатський мандат за пару місяців до дня голосування поспішають нагодувати всіх знедолених, напоїти спраглих та вилікувати хворих. З точки зору законодавства та тлумачень такого типу поведінки кандидатів ЦВК, підкупом виборців є все, що коштує більше 3% мінімальної зарплатні (32 грн 85 коп.), не містить логотипів кампанії та супроводжується агітацією за чи проти кандидата. Тобто, не тільки готівкові кошти, а й товари і послуги, які широко розповсюджують кандидати, є прямим підкупом. Втім, до 30 липня, коли розпочнеться офіційна виборча кампанія, такі дії не мають правових наслідків, адже, зареєстрованих кандидатів, виборчих фондів та окружних виборчих комісій теж немає. Тож, такого типу активність кандидатів, скоріше, повинна викликати політичні наслідки та відповідну реакцію серед виборців.

Системно працюють в київських округах 32 кандидати, за спостереженнями ОПОРИ. Агітаційна активність залежить як від фінансових можливостей, так і креативу штабів, чи власне кандидатів. Так, народний депутат від ПР Валерій Борисов виступив ініціатором побудови у 2012 році етнографічного парку під відкритим небом «Городець княжий» на Троєщині. Орієнтовна вартість музею-атракціону становить 20 мільйонів гривень. А от Олесь Довгий наприкінці 25-27 травня організовував для молодих родин Дарницького району зустріч з відомим педіатром Євгеном Комаровським в Жовтневому палаці. Захід безпосередньо готував відомий продюсер Євген Рибчинський. Коридори будівлі прикрашали плакати кандидата з дітьми, а для учасників було приготовано пакети з подарунками. Досить активно стартував також Дмитро Андрієвський, який основний акцент поки робить на подарунках виборцям. Потенційний кандидат розповсюджував квитки до столичного дельфінарію на честь Міжнародного дня захисту дітей, виділив кошти на 10 стипендій для кращих студентів КПІ, матеріально допомагає виборцям свого округу. Депутат-регіонал Максим Луцький ще наприкінці 2011 року відзначився розповсюдженням новорічних продуктових наборів з шампанським та ліками, на яких було надруковано його фото. У червні за його підтримки було проведено міжнародних фестиваль в Інституті журналістики «Жерналістська весна». Потенційний кандидат Алла Шлапак (округ №221), крім зовнішньої реклами, використовує традиційний для Києва метод стимулювання бабусь – продуктові пакети. Для прикладу, 2 травня на Печерську машини з виборчими «подарунками» розповсюджувалися у дворах житлових будинків. Основними адресатами благодійної допомоги були жінки похилого віку, які за списком могли отримати пакунок з простими продуктовими наборами та агітаційною газетою.

Загалом вище зазначена активність є поза законом. Строки початку виборчої агітації порушили всі потенційні кандидати, які оприлюднюють матеріали рекламного характеру на біл-бордах, сіті-лайтах, в пресі тощо. З точки зору міжнародних практик, порушено основоположний принцип організації чесних та демократичних виборів – рівність можливостей. Виборче законодавство не карає тих, хто нехтує нормами закону до офіційного старту кампанії. На жаль, це стосується також підкупу виборців, хоча він є одним з методів фальшування результатів волевиявлення.

Статьи по теме
Навколо Києва нарощують систему оборонних рубежів
Навколо Києва нарощують систему оборонних рубежів

Навколо Києва створюється система багатоешелонованої оборони шляхом нарощування районів рубежів та позицій.
03.11 — 873

Ексдепутат Держдуми: Путін найближчим часом втратить Херсон
Ексдепутат Держдуми: Путін найближчим часом втратить Херсон

Путін втратить Херсон найближчим часом. Проте він все одно продовжить ядерний шантаж та знищення енергетичної системи України.
26.10 — 1427

Чи буде покарання для жінок, які не стануть на військовий облік до 1 жовтня: пояснив депутат
Чи буде покарання для жінок, які не стануть на військовий облік до 1 жовтня: пояснив депутат

До 1 жовтня жінки, чиї фахи підпадають під перелік військовозобов'язаних, мають стати на військовий облік. Надалі до тих, хто буде систематично ухилятися від військового обліку, можуть бути застосовані примусові заходи.
19.08 — 4071