З чого роблять господарське мило і що означають цифри на бруску: відповідь виробників
Який склад бруска, що означає маркування та які відмінності між різними видами мила.
Господарське мило здається простим побутовим засобом, але його склад значно цікавіший, ніж може здатися на перший погляд. Згідно з українським стандартом ДСТУ 4544:2006 «Мило господарське тверде», який розробили фахівці Українського науково-дослідного інституту олій і жирів, для його виробництва використовують тваринні й рослинні жири, гідровані жири або їхні суміші, а також синтетичні жирні кислоти. А цифри 65, 70 і 72 на бруску позначають не звичайну жирність, а вміст жирних кислот — основи мийної дії. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
З яких компонентів виготовляють господарське мило
Основою господарського мила є жири та олії, які під час виробництва обробляють лугом. У результаті хімічної реакції, що називається омиленням, утворюються натрієві солі жирних кислот. Саме вони забезпечують здатність мила видаляти жир і забруднення з тканин та поверхонь.
Як сировину виробники можуть використовувати:
- Тваринні жири. Зокрема, яловичий та інші технічні жири, які забезпечують твердість і щільність бруска.
- Рослинні олії. Пальмова, кокосова та інші олії можуть входити до складу залежно від рецептури.
- Гідровані жири. Це жири, властивості яких змінюють спеціальною технологічною обробкою.
- Синтетичні жирні кислоти. Їх також дозволено використовувати відповідно до вимог стандарту.
Крім основної мийної речовини, у готовому продукті можуть бути вода, сіль та інші технологічні компоненти. Під час омилення також утворюється гліцерин, але його кількість у готовому бруску залежить від технології виробництва та подальшого оброблення мильної маси.
Точний склад залежить від рецептури конкретного виробника. Саме тому господарське мило різних марок може відрізнятися кольором, запахом, твердістю та швидкістю утворення піни.
Що означають цифри 72%, 70% і 65% на бруску
Цифри, які штампують на бруску, часто помилково сприймають як відсоток жиру або кількість олії у складі. Насправді вони позначають групу мила за вмістом жирних кислот. У стандарті цей показник називають якісним числом.
Для різних груп установлені такі мінімальні значення:
- 72% — не менше 70,5 г жирних кислот на 100 г номінальної маси мила.
- 70% — не менше 69 г жирних кислот на 100 г.
- 65% — не менше 64 г жирних кислот на 100 г.
Отже, що вищий показник, то більша частка основної мийної речовини міститься в бруску. Решту маси становлять вода та інші компоненти рецептури.
Саме тому господарське мило з позначкою 72% зазвичай обирають для прання речей із помітними забрудненнями та приготування мийних розчинів. Варіанти з нижчим показником також використовують у побуті, але їхні властивості можуть відрізнятися залежно від складу.
Чому господарське мило буває коричневим і білим
Колір бруска залежить від сировини, рецептури та технології оброблення мильної маси. Класичне господарське мило зазвичай має жовтуватий або коричневий відтінок. Біле мило отримують завдяки використанню іншої сировини, додатковому очищенню або спеціальним компонентам, які змінюють його зовнішній вигляд.
Тому колір не є точним показником якості чи мийної здатності. Два бруски однакового відсотка можуть відрізнятися за запахом, твердістю та кількістю піни через різну рецептуру.
Яке господарське мило вибрати для побутових потреб
Якщо потрібно відпирати стійкі забруднення, можна звернути увагу на класичне мило 72%. Для звичайних побутових завдань підійдуть також бруски з маркуванням 70% і 65%.
Під час вибору варто читати склад на пакованні, звертати увагу на призначення засобу та рекомендації виробника. Не менш важливо правильно зберігати мило: у сухій мильниці з відведенням води воно довше залишатиметься твердим і не розмокатиме.
