Естонія перекидає війська до кордону з Росією і заявила про готовність зустрічати танки
В інтерв’ю NZZ колишній командувач армії та міністр оборони Естонії застеріг про початок небезпечної фази у протистоянні з РФ та закликав до повного розгортання оборонного потенціалу на кордоні.
Естонія адаптує свою оборонну стратегію з урахуванням досвіду повномасштабної війни в Україні та перекидає військові сили й сили оборони до східного кордону. У Таллінні наголошують: країна має бути в повній бойовій готовності зустрічати російську бронетехніку в разі ескалації. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це в інтерв’ю виданню Neue Zürcher Zeitung (NZZ) заявив міністр оборони Естонії та ексгенерал естонської армії Мартін Херем.
«Ми повинні бути готові, якщо з іншого боку кордону раптово залунають звуки танків», — наголосив очільник оборонного відомства.
Загроза з боку Росії та підготовка до критичної фази
За словами посадовця, західні розвідувальні служби та політики вже тривалий час попереджають про можливий напад Росії на країни НАТО. Хоча поточний рівень загрози залишається високим, балтійські держави підготувалися значно краще за більшість західноєвропейських урядів.
Естонія активно закуповує артилерію, ракети, боєприпаси та безпілотники, а також посилює присутність сил на кордоні. Проте Херем застерігає, що країна перебуває у «небезпечній фазі», адже повна військова та цивільна готовність до потенційного конфлікту ще формується.
Міністр підкреслив, що безпосередньої загрози вторгнення немає, поки триває війна в Україні. Однак у разі заморожування конфлікту або підписання перемир’я (що може статися вже до 2027 року) у Росії вивільняться тисячі досвідчених військових та значні запаси зброї.
Реакція на провокації та ситуація в прикордонних регіонах
Коментуючи активізацію російських гібридних атак, диверсій та порушень повітряного й сухопутного простору країн НАТО, Херем заявив, що мета Кремля — залякування та тиск.
«Ми не будемо казати: „Ви, росіяни, такі страшні — ми здаємося“. Єдине, що ми можемо зробити, — це інвестувати у свою оборону та посилювати військову присутність на кордонах», — зазначив міністр.
На закиди щодо можливого сценарію «Донбасу» у прикордонному місті Нарва, де 95% населення є російськомовним, Херем відповів, що не бачить там вищого ризику, ніж у будь-якому іншому регіоні. Він навів приклад українських Маріуполя та Харкова, які також були переважно російськомовними, але чинили жорсткий опір російським окупантам у 2014 та 2022 роках.
Естонія продовжує масштабно нарощувати обороноздатність, щоб упередити будь-які спроби Кремля диктувати свої умови чи випробовувати на міцність кордони Альянсу.
Нагадаємо, на початку жовтня парламент Естонії — Рійгікогу — ухвалив спеціальну заяву щодо війни Росії проти України та майбутньої безпеки Європи. У документі депутати прямо пов’язали перспективу тривалого миру на континенті з результатом російсько-української війни.
«Перемога України та стратегічна поразка Росії є необхідними передумовами для забезпечення тривалого і справедливого миру та безпеки в Європі», — йдеться у позиції парламенту.