Європа повстала проти курсу Трампа щодо Росії: що готують у Брюсселі — Politico
У Європі назріває відкритий спротив новому курсу Дональда Трампа щодо Росії.
Європейські лідери готуються піти наперекір новому курсу президента США Дональда Трампа щодо Росії. На саміті ЄС у четвер вони планують закликати до нових санкцій проти Москви та подальшого обмеження її нафтових доходів — лише за кілька днів після домовленості Трампа з Володимиром Путіним про послаблення обмежень на російський дизель. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пише Politico, посилаючись на проєкт спільної заяви лідерів ЄС.
У Європі вважають, що тиск на російські енергетичні доходи залишається одним із головних способів змусити Кремль піти на переговори. Це дедалі більше суперечить лінії Вашингтона, який, навпаки, намагається збільшити обсяги російського дизеля на світовому ринку, пояснюючи це необхідністю знизити ціни на пальне.
Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія «не зацікавлена в деескалації, припиненні вогню чи мирі», і пообіцяв вимагати в Брюсселі жорсткіших санкцій.
До нього приєднався канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. За його словами, Москва вестиме переговори добросовісно лише під тиском, особливо з огляду на продовження атак по українській енергетичній інфраструктурі.
У ЄС вважають, що Трамп думає про вибори
За даними Politico, серед європейських дипломатів поширена думка, що поворот Трампа щодо російських енергоносіїв пов’язаний насамперед із внутрішньою політикою США та майбутніми проміжними виборами.
Президент США перебуває під тиском через високі ціни на пальне. Його угода з Путіним має забезпечити вихід на світовий ринок додаткових 4,8 млн тонн російського дизеля.
Втім, європейські та українські посадовці сумніваються, що цей обсяг суттєво вплине на ціни. За їхніми оцінками, він відповідає приблизно десяти дням американського попиту.
«Йдеться про проміжні вибори», — заявив один із чиновників ЄС.
Європа не вірить у «енергетичне перемир’я»
У ЄС також скептично ставляться до оголошеного Трампом «енергетичного перемир’я» між Росією та Україною.
Після заяви американського президента Москва продовжила удари по українській енергетичній інфраструктурі, тоді як у Києві заявляли, що Україну заздалегідь не консультували щодо цієї домовленості.
На цьому тлі Європа хоче, щоб Вашингтон не послаблював санкції, а навпаки — повною мірою використовував уже наявні механізми тиску на російську торгівлю енергоносіями.
До жорсткішого курсу закликають і деякі республіканці у США.
Розкол між ЄС і США поглиблюється
Суперечка навколо російського дизеля дедалі більше піднімає питання про те, наскільки Європа може покладатися на Вашингтон у питаннях безпеки.
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що Європі потрібно терміново брати на себе більшу відповідальність за власну оборону.
Тож саміт у четвер стане першою серйозною перевіркою нового розколу: ЄС готується посилювати тиск на Москву в той момент, коли адміністрація Трампа рухається у протилежному напрямку.
Хто вже пішов проти курсу Трампа
Рішення Дональда Трампа послабити обмеження на російський дизель уже викликало спротив серед союзників США. Німеччина заявила, що не планує відновлювати закупівлі російських енергоносіїв і продовжить дотримуватися санкцій ЄС. У Берліні також наголосили, що країна незалежна від російської нафти ще від 2023 року.
Від російського пального категорично відмовилася й Австралія. Міністр клімату та енергетики Кріс Бовен заявив, що країна не хоче, аби Москва отримувала додаткові доходи на тлі війни проти України.
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас також наголосила, що Європа не збирається послаблювати тиск на Росію. За її словами, додаткові доходи від продажу пального лише дають Москві більше ресурсів для продовження війни.
Як змінилася риторика Трампа щодо України
На цьому тлі Трамп посилив тиск на Київ. За оцінкою оглядачки The Atlantic Енн Епплбаум, останні рішення президента США фактично послаблюють тиск на Росію та водночас змушують Україну відмовлятися від ефективних інструментів протидії.
Йдеться, зокрема, про вимогу припинити удари по російських НПЗ та погрози обмежити обмін розвідданими. Водночас Трамп оголосив про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я», хоча Київ і Москва його офіційно не підтверджували, а Росія після цього продовжила удари по українській енергетиці.
Згодом Трамп також заявив, що Володимир Путін нібито більше зацікавлений у завершенні війни, ніж Володимир Зеленський. Коментуючи повідомлення про порушення оголошеного ним перемир’я, президент США сказав, що не впевнений у цій інформації та пообіцяв її перевірити.