Загибель військовослужбовця — надзвичайно важка подія для родини. Окрім особистої втрати, близьким доводиться вирішувати значну кількість юридичних та організаційних питань: отримувати документи з військової частини, оформлювати статуси, звертатися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтверджувати родинні зв’язки та подавати документи для призначення передбачених державою виплат.
Одним із найважливіших питань є оформлення одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця. У визначених законодавством випадках її розмір становить 15 000 000 гривень, однак ця сума не обов’язково виплачується одній людині: право на допомогу та розмір частки конкретного отримувача залежать від складу сім’ї, наявності особистого розпорядження військовослужбовця та інших юридичних обставин. (zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF)
Щоб не втрачати час на повторне подання документів та з’ясування причин відмови, до процедури доцільно підготуватися заздалегідь. Адвокат з військових справ може перевірити право на виплату, визначити перелік документів, допомогти з їх отриманням та супроводжувати справу до прийняття рішення.
Бренд UNSPIA надає юридичну допомогу військовослужбовцям та членам сімей загиблих Захисників. Детальніше про напрямки правової підтримки можна дізнатися на unspia.org.
ПОТРІБНА ДОПОМОГА АДВОКАТА У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ?
Якщо необхідно перевірити документи, визначити право на виплату, підготувати заяви або розібратися з відмовою державного органу, варто звернутися за професійним юридичним супроводом ДО ПРОФЕСІЙНОГО ВІЙСЬКОВОГО АДВОКАТА
Під час дії воєнного стану законодавство встановлює спеціальні гарантії для осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця.
Постанова Кабінету Міністрів України №168 передбачає виплату 15 мільйонів гривень у разі загибелі військовослужбовця за передбачених нею обставин. Чинна редакція також встановлює, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі або смерті військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов’язків військової служби не може бути меншим за 15 млн грн.
Виплата може застосовуватися також у випадку, коли військовослужбовець помер не безпосередньо в день отримання поранення, а пізніше внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, отриманого під чаc захисту України. За актуальною редакцією постанови №168 для відповідного випадку передбачено період до трьох років після такого поранення.
Водноас конкретна правова підстава має встановлюватися індивідуально. Має значення:
- коли сталася загибель або смерть;
- за яких обставин вона настала;
- чи була смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби;
- чи отримував військовий поранення під час захисту України;
- який орган або військове формування оформлює документи;
- чи є особисте розпорядження військовослужбовця щодо розподілу ОГД.
Тому сам факт проходження військової служби ще не замінює юридичної перевірки обставин конкретної справи.
ПОТРІБНА ОКРЕМА ДОПОМОГА З ОФОРМЛЕННЯ ВІПЛАТИ ЗА ЗАГИБЛОГО ВІЙСЬКОВОГО?
Якщо паралельно у вашій родині виникло питання щодо законних підстав для звільнення чинного військовослужбовця, адвокат може перевірити документи та визначити порядок подальших дій.
ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЕКСПЕРТА З ОФОРМЛЕННЯ ВИПЛАТИ ЗА ЗАГИБЛОГО ВІЙСЬКОВОГО (ДО 15 МЛН ГРН)
Одне з найбільш складних питань — визначення кола отримувачів допомоги. Помилково вважати, що всі 15 млн грн автоматично переходять дружині, батькам або дітям загиблого.
Правила залежать, зокрема, від того, чи залишив військовослужбовець особисте розпорядження щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Таке розпорядження дозволяє військовослужбовцю заздалегідь визначити особу або декількох осіб, яким у випадку його загибелі мають бути призначені відповідні кошти, а також визначити їхні частки. Міноборони окремо роз’яснювало можливість оформлення такого документа у 2026 році. (mod.gov.ua/explanation/viplati-za-vashimi-pravilami-yak-zahisniku-oformiti-osobiste-rozporyadzhennya)
Якщо особистого розпорядження немає або ним розподілена не вся сума, застосовуються норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Залежно від конкретної ситуації право на допомогу можуть мати члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця. У передбачених законом випадках між особами, які мають право на отримання допомоги, відповідна частина розподіляється у рівних частках.
При цьому законодавством додатково захищаються права:
- малолітніх дітей;
- неповнолітніх дітей;
- повнолітніх непрацездатних дітей;
- непрацездатної вдови або вдівця;
- непрацездатних батьків.
Навіть за наявності особистого розпорядження такі особи у встановлених законом випадках зберігають право на частину ОГД.
Саме тому питання «хто отримає 15 мільйонів?» неможливо правильно вирішити лише за інформацією про склад сім’ї. Потрібно перевіряти особову справу військового, наявність особистого розпорядження, родинні зв’язки та правовий статус кожного потенційного отримувача.
Не обов’язково.
Якщо право на ОГД мають декілька осіб, встановлена сума розподіляється відповідно до правил законодавства та, якщо воно було оформлене, особистого розпорядження військовослужбовця.
Наприклад, у справі можуть одночасно фігурувати:
- дружина або чоловік;
- діти;
- батько;
- мати;
- особи, які перебували на утриманні військовослужбовця;
- особи, зазначені в особистому розпорядженні.
Відповідно, кожен отримувач може претендувати не на всю суму, а на визначену частину.
Крім того, якщо після призначення виплати з’являються інші особи, які заявляють право на відповідну частку, можуть виникати спори щодо перерозподілу коштів. У деяких випадках такі спори вирішуються в судовому порядку.
Для сімей загиблих військовослужбовців Збройних Сил України прийом документів для призначення ОГД здійснюють районні або міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання заявника. За інформацією Міноборони, звернення не прив’язане виключно до зареєстрованого місця проживання. Після цього документи передаються на подальший розгляд за встановленою процедурою.
Спрощено порядок можна представити так:
1. Встановлюється факт та обставини загибелі військовослужбовця.
2. Родина отримує основні документи про смерть.
3. Визначається коло осіб, які можуть мати право на ОГД.
4. Кожен повнолітній заявник готує необхідні документи.
5. Заява подається до відповідного ТЦК та СП.
6. ТЦК та СП формує пакет документів.
7. До справи додаються документи, які має надати військова частина.
8. Матеріали спрямовуються для прийняття рішення про призначення допомоги.
9. Після позитивного рішення кошти спрямовуються отримувачам за встановленою процедурою.
Для військовослужбовців інших військових формувань або органів процедура може мати відомчі особливості, тому маршрут подання документів необхідно уточнювати з урахуванням того, де саме служив загиблий.
Перелік документів залежить від обставин справи та статусу отримувача.
За інформацією Міністерства оборони, для оформлення допомоги сім’ї загиблого військовослужбовця можуть знадобитися, зокрема:
- заява про виплату одноразової грошової допомоги;
- копія свідоцтва про смерть;
- копія лікарського свідоцтва про смерть;
- паспорт заявника;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- свідоцтво про народження загиблого — якщо звертаються батьки;
- свідоцтво про шлюб — якщо звертається чоловік або дружина;
- свідоцтва про народження дітей;
- документи, що підтверджують право конкретного заявника на отримання коштів;
- передбачені процедурою відомості щодо судимості;
- інші документи залежно від громадянства, місця проживання та конкретних обставин.
Окремі документи повинна формувати військова частина. Зокрема, офіційні матеріали можуть містити інформацію про виключення військовослужбовця зі списків особового складу, обставини загибелі, проходження ним військової служби та склад сім’ї.
Тому родині не завжди потрібно самостійно отримувати абсолютно всі документи. Частина матеріалів формується військовою частиною та уповноваженими органами.
Це питання не варто відкладати.
Особи, які мають право на ОГД відповідно до постанови №168, можуть реалізувати його протягом трьох років із дня виникнення права. Днем виникнення права в цьому випадку є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть.
Наявність трирічного строку не означає, що варто чекати до його завершення.
Чим раніше родина починає оформлення, тим простіше:
- знайти необхідні документи;
- встановити обставини загибелі;
- отримати матеріали від військової частини;
- встановити інших потенційних отримувачів;
- виправити неточності у документах;
- реагувати на можливу відмову.
Особливо важливо не затягувати зі зверненням, якщо існує спір щодо родинних відносин, утримання, батьківства або права конкретної особи на частку виплати.
На практиці далеко не кожна справа обмежується поданням заяви та декількох свідоцтв.
Проблеми можуть виникати через:
- відсутність частини документів військової частини;
- розбіжності у прізвищах або інших персональних даних;
- відсутність документа, що підтверджує родинний зв’язок;
- спір між потенційними отримувачами;
- наявність особистого розпорядження;
- необхідність підтверджувати факт утримання;
- особливі обставини смерті військовослужбовця;
- неправильне визначення правової підстави виплати;
- відмову у призначенні допомоги;
- тривалу відсутність рішення;
- необхідність звернення до суду.
Наприклад, якщо заявник стверджує, що перебував на утриманні загиблого, але не має достатніх документів, може виникнути необхідність додаткового підтвердження цього факту.
Офіційні роз’яснення МОУ серед можливих документів для таких випадків називають рішення суду або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджує перебування особи на утриманні загиблого.
Передусім необхідно встановити, у чому конкретно полягає проблема.
Бажано отримувати не лише усне пояснення, а й розуміти офіційну причину, з якої документи не приймаються, повертаються або справа не рухається далі.
Порядок дій може виглядати так:
1. Перевірити комплектність документів.
2. Встановити, чи належить заявник до кола отримувачів.
3. Перевірити правильність заяви.
4. З’ясувати, яких матеріалів не вистачає.
5. Визначити, хто повинен надати відсутній документ.
6. За необхідності подати адвокатський запит або офіційне звернення.
7. У випадку отримання рішення про відмову — проаналізувати його законність.
8. За наявності правових підстав підготувати оскарження.
Особливо важливо відокремлювати ситуацію, коли заявник справді не має права на виплату, від ситуації, коли право є, але пакет документів оформлений неправильно.
Такі випадки передбачені законодавством.
Чинна редакція постанови Кабінету Міністрів України №168 передбачає ОГД у розмірі 15 млн грн також у разі смерті військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, отриманого під час захисту Батьківщини у визначених постановою обставинах, якщо смерть настала не пізніше ніж через три роки після такого поранення.
У таких справах особливо важливими можуть бути:
- медичні документи;
- інформація про поранення;
- документи щодо обставин отримання травми;
- причинний зв’язок між пораненням та смертю;
- документи військової частини.
Саме встановлення причинного зв’язку часто має вирішальне значення для правильної юридичної кваліфікації ситуації.
Законодавство дозволяє військовому за життя визначити, кому саме має бути виплачена ОГД у випадку його загибелі або смерті.
У документі військовослужбовець може визначити одну або декілька осіб та встановити розмір їхніх часток у відсотках.
Тому перед тим, як розраховувати частку кожного члена сім’ї, необхідно встановити:
- чи складалося особисте розпорядження;
- чи було воно передано для зберігання;
- кого саме зазначено в документі;
- які частки визначено;
- чи охоплює воно всю суму;
- чи існують особи, права яких захищаються незалежно від його змісту.
Ігнорування цього документа може призвести до неправильного попереднього розрахунку суми, на яку претендує конкретний член сім’ї.
Так.
Судовий розгляд може стати необхідним, якщо існує спір щодо права на отримання ОГД або її розміру.
До потенційно спірних ситуацій належать:
- необхідність встановити юридично значущий факт;
- спір щодо родинних відносин;
- необхідність підтвердити перебування на утриманні;
- поява додаткового отримувача;
- спір щодо розподілу суми;
- оскарження рішення про відмову;
- інші суперечки між заявниками або з державним органом.
Якщо після призначення допомоги звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми в певних випадках може вирішуватися за домовленістю або в судовому порядку.
Тому бажано оцінити потенційний конфлікт ще до того, як справа перейде до суду.
Правова допомога може охоплювати не лише написання однієї заяви.
Адвокат з військових справ може:
- провести первинний аналіз ситуації;
- визначити законну підставу для виплати;
- встановити коло потенційних отримувачів;
- перевірити наявність необхідних документів;
- сформувати список документів, яких бракує;
- підготувати заяви та запити;
- допомогти отримати необхідні матеріали;
- перевірити правильність розрахунку частки;
- супроводжувати комунікацію з ТЦК та СП;
- аналізувати причини затримки;
- підготувати документи для оскарження;
- представляти інтереси клієнта в суді за необхідності.
Особливо доцільною допомога адвоката є тоді, коли справа містить нестандартні обставини або декілька можливих отримувачів.
Процедуру можуть затягнути навіть формальні недоліки.
Серед поширених помилок:
- подання неповного пакета документів;
- неправильне визначення підстави виплати;
- відсутність підтвердження родинного зв’язку;
- ігнорування інших можливих отримувачів;
- відсутність перевірки особистого розпорядження;
- неправильне оформлення документів про утримання;
- тривале очікування без письмових звернень;
- спроба вирішувати складну спірну справу лише усними зверненнями.
Якщо виникли сумніви щодо пакета документів, краще перевірити його до подання, ніж після отримання відмови.
Оформлення виплати після загибелі військовослужбовця — це юридична процедура, під час якої важливо правильно підтвердити як обставини загибелі, так і право конкретного заявника на отримання коштів.
Бренд UNSPIA надає юридичну допомогу у військових справах та супроводжує питання, пов’язані з соціальними гарантіями військовослужбовців і членів їхніх сімей.
На unspia.org можна ознайомитися з напрямками правової допомоги та звернутися щодо аналізу конкретної ситуації.
Перед консультацією бажано підготувати всі документи, які вже є у родини:
- свідоцтво про смерть;
- сповіщення про загибель;
- документи про родинні зв’язки;
- відповіді ТЦК та СП;
- документи військової частини, якщо вони отримані;
- раніше подані заяви;
- рішення про призначення або відмову у виплаті;
- інші матеріали, які можуть стосуватися справи.
Це дозволить юристу швидше визначити, яких документів не вистачає і які подальші дії є доцільними.
Оформлення одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця може складатися з декількох етапів: встановлення права на виплату, визначення отримувачів, збору документів, подання заяв, отримання матеріалів від військової частини та прийняття рішення уповноваженим органом.
У встановлених законодавством випадках розмір допомоги становить 15 000 000 гривень, проте конкретна частка кожного отримувача залежить від обставин справи та наявності особистого розпорядження загиблого військовослужбовця.
Саме тому не варто орієнтуватися лише на загальні поради або досвід іншої сім’ї. Навіть зовні подібні ситуації можуть мати різні юридичні наслідки.
Адвокат з військових справ може перевірити документи, визначити порядок оформлення допомоги, допомогти усунути недоліки та захищати інтереси родини у разі виникнення спору.
За юридичною допомогою щодо військових виплат можна звернутися до UNSPIA. Інформація про послуги представлена на unspia.org.
Матеріал має інформаційний характер і підготовлений з урахуванням законодавства, чинного станом на серпень 2026 року. Правила та відомчі процедури можуть змінюватися, тому перед поданням документів доцільно перевірити актуальні вимоги для конкретної ситуації.