Біологічне старіння залежить від часу приймання їжі — що показало дослідження
Вчені з’ясували, як час приймання їжі впливає на біологічне старіння: коли краще їсти, щоб уповільнити процеси старіння. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Режим харчування може мати значно більший вплив на організм, ніж вважалося раніше. Нові наукові дані свідчать: не лише те, що ми їмо, а й коли саме відбувається приймання їжі, може бути пов’язано зі швидкістю біологічного старіння та станом ключових органів — серця, печінки й нирок. Про це пише Earth.com.
Аналіз даних Національного обстеження здоров’я та харчування США (NHANES) показав: найнижчі показники біологічного старіння фіксувалися у людей, які завершували останнє приймання їжі до 21:00.
Найбільш сприятливими часовими проміжками дослідники назвали:
- 15:00–17:00 — для загального стану організму та серцево-судинної системи;
- 17:00–19:00 — для здоров’я печінки.
Науковці наголошують: різна реакція органів може вказувати на те, що біологічне старіння залежить від внутрішніх ритмів кожної системи організму.
Важливим фактором виявився і час першого приймання їжі. Дослідники встановили: чим пізніше людина снідає, тим вищі ризики прискореного старіння.
У дорослих, які вперше їли лише після обіду, ризик біологічного старіння був на 61% вищим, ніж у тих, хто снідав до 8:00 ранку.
Окремі наукові дані також підтверджують: раннє споживання калорій покращує чутливість до інсуліну та допомагає краще контролювати рівень глюкози. Це може пояснювати, чому відкладений сніданок особливо негативно впливає на серце та печінку.
Ще один важливий висновок — загальна тривалість щоденного харчового режиму. Якщо приймання їжі розтягуються більш ніж на 16 годин, ризик біологічного старіння організму різко зростає.
У таких випадках:
- ризик старіння більш ніж подвоюється;
- серце демонструє найшвидші вікові зміни.
Водночас дослідники підкреслюють: це спостережні дані, які не доводять прямого причинного зв’язку з популярними схемами інтервального голодування.
Вік виявився ключовим фактором. До 40 років суттєвих змін майже не спостерігалося, однак після цього порогу зв’язок між часом приймання їжі та біологічним старінням ставав значно сильнішим.
У людей віком 40–60 років завершення вечері між 15:00 та 17:00 асоціювалося зі зниженням ризику старіння організму на 62%.
Після 60 років додаткову чутливість почали проявляти нирки — вони сильніше реагували на тривалі періоди голодування та нерегулярне харчування.
Дослідження також зафіксувало гендерні відмінності:
- у чоловіків сильніше простежувався зв’язок між часом вечері та старінням серця й печінки;
- у жінок — між тривалими харчовими «вікнами» та старінням організму і нирок.
Додатково впливає і загальний стан здоров’я: наявні хронічні захворювання можуть змінювати реакцію органів на режим харчування.
Цікавий висновок учених: навіть збалансований раціон не перекриває негативний ефект неправильного графіка харчування.
У людей із якісним раціоном пізній сніданок все одно асоціювався зі швидшим біологічним старінням організму та печінки.
Дослідники пояснюють це тим, що калорії, спожиті у другій половині дня, засвоюються менш ефективно та створюють додаткове метаболічне навантаження.
Вчені наголошують: дослідження має спостережний характер і не доводить причинно-наслідкових зв’язків. Дані базуються на 24-годинних харчових звітах, що може впливати на точність через похибки пам’яті або нерепрезентативні дні харчування.