Контракти.ua

244  —  сегодня, 17:16
Поливаний понеділок 2026 року: дата і цікаві факти про свято, які вразять навіть українців
Поливаний понеділок 2026 року: дата і цікаві факти про свято, які вразять навіть українців

Одразу після Великодня українці святкують Поливаний понеділок — день веселощів, водяних боїв і народних традицій.

Саме цього дня хлопці бігають вулицями з відрами, пляшками, а інколи й з каструлями води, шукаючи, кого б облити. Біля фонтанів, річок та озер справжні водяні баталії починаються від самого ранку. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

2026 року українці святкують Великдень 12 квітня, отже Поливаний понеділок припадає на 13 квітня.

З давніх часів люди вірили, що вода цього дня має магічну силу: вона лікує, приносить щастя та очищає тіло й душу. Тож обливання водою було не просто розвагою, а своєрідним ритуалом позбавлення від усього поганого. Цікаво, що подібні традиції існують не лише в Україні — у Чехії, Угорщині, Польщі та Словаччині теж святкують водяні ігри після Великодня.

У слов’янські часи кожен день після Великодня мав свою назву й особливий зміст: були й Поливаний понеділок, й Купалища, й Хороводниця. Кожен день дарував настрій і символіку. Історія Поливаного понеділка сягає ще часів Київської Русі, тоді святкування тривало три дні, а обливали не тільки людей, а й речі — для «святого» ефекту. З приходом християнства традиції дещо змінилися, але основний ритуал залишився: обливання водою часто натякало на симпатію, особливо коли хлопець обливав дівчину.

Про святкування писав навіть француз Гійом Левассер де Боплан: на Київщині у великодній понеділок чоловіки обливали жінок, а у вівторок відбувалося навпаки. Раніше хлопці з відрами рано-вранці навідувалися до хат дівчат, а ті у відповідь дарували писанки — знак подяки і, можливо, перший натяк на майбутнє кохання. У Сколівському районі дівчата могли «відкупитись» писанкою, щоб уникнути обливання, а на Гуцульщині хлопці шукали заховані яйця — хто знайде, того обливали водою.

Ще одна давня традиція — ходити в гості: до родичів, кумів, друзів, пригощати пасками та крашанками. Діти завжди були особливо активними гостями з власними подарунками. Весняне обливання від язичницьких часів мало глибокий релігійний зміст: воно символізувало очищення, сприяло гарному врожаю, викликало дощ, а інколи навіть лікувало хвороби.

Обливали не лише людей — воду використовували для худоби, птахів, коней та вуликів, щоб рік був вдалим. Хворих обливали особливою водою, а тих, на кого, на думку людей, навели вроки — теж обливали «для перестраху». Вважали, що навіть облиті могили самогубців можуть «закликати» дощ.

Правила святкування прості: не сумувати, не сваритися, не сидіти вдома, а святкувати разом. Не залишайтеся сухими — інакше день вважається марним. Хатні справи краще відкласти, алкоголь — під забороною, хоча іноді цей пункт обходять.

У різних регіонах святкування має свої особливості. У Львові, наприклад, у Шевченківському гаю влаштовують справжнє свято з гаївками, веснянками та танцями. В Ужгороді обливання триває кілька днів: спочатку хлопці обливають дівчат, потім навпаки, а потім — як піде. На Поліссі хрещені відвідують похресників із гостинцями, а в інших регіонах діти несуть паски до хрещених.

Поливаний понеділок — це не просто традиція, це день радості, веселощів і відчуття спільності, що об’єднує покоління українців уже століттями.