Війна США та Ізраїлю проти Ірану може принести Кремлю стратегічні вигоди — від зростання цін на нафту до можливого скорочення військової допомоги Україні.
Попри те що удари США та Ізраїлю по Ірану можуть здаватися атакою по позиціях Москви на Близькому Сході, Кремль потенційно отримає з цього конфлікту низку стратегічних переваг. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пише Forbes.
Після атак Вашингтона та Тель-Авіва очільник МЗС РФ Сергій Лавров обмежився «співчуттям і риторичною підтримкою» Тегерана. Як зазначили політологи, підхід Москви — це радше «стратегічне балансування»: не втручатися надто глибоко, але зберігати постійний контакт.
Ще у січні 2026 року Росія підписала з Іраном 20-річний договір про партнерство. Втім, документ не передбачав військового союзу чи взаємної оборонної допомоги. Навіть під час 12-денної війни Ізраїлю проти Ірану минулого літа Москва не мала ані ресурсів, ані бажання відкрито захищати іранський режим.
На початку повномасштабної війни проти України Росія суттєво залежала від іранських дронів «Шахед». Вони стали одним із ключових інструментів атак на українську інфраструктуру. Однак від 2023 року РФ налагодила власне виробництво аналогічних безпілотників у Татарстані, що зменшило її залежність від постачань з Ірану.
Іран допомагав Москві обходити санкції в енергетичному секторі. Проте нині Росія вибудувала власні альтернативні мережі, зокрема так званий «тіньовий флот» танкерів, і вже не потребує іранського досвіду так критично, як раніше.
Експерти виділяють кілька факторів, які потенційно грають на користь Москви.
Понад 20% світових поставок нафти і газу проходять через Ормузьку протоку. Будь-яка загроза її блокування одразу підвищує ціни на енергоносії. Для Росії, де нафта і газ формують близько 45% федерального бюджету, це означає додаткові доходи й можливість фінансувати війну проти України.
Перед початком відкритого протистояння зі США Іран уклав угоду про закупівлю 500 переносних зенітних комплексів «Верба» та 2500 ракет до систем ППО. Хоча ці системи обмежені у можливостях проти сучасної авіації, Тегеран і надалі може залишатися важливим покупцем російської зброї. З 1979 року Росія забезпечила близько третини всього імпорту озброєнь Ірану.
Тривала війна на Близькому Сході може зменшити запаси американських ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot та інших боєприпасів, які також потрібні Україні. Це потенційно послаблює здатність США підтримувати Київ у довгостроковій перспективі.
Президент України Володимир Зеленський вже заявляв, що події на Близькому Сході безпосередньо впливатимуть на перебіг переговорів із Росією та військову підтримку України.
Росія ризикує втратити частину інвестицій в Ірані — зокрема проєкти у сфері залізничної інфраструктури та будівництва атомних реакторів. Проте досвід Сирії показує, що навіть після падіння режиму Башара Асада Москва змогла зберегти військові бази та важелі впливу.
На думку аналітиків, Кремль традиційно використовує глобальну нестабільність для просування власних стратегічних інтересів. Тому, попри ризики, війна США з Іраном може стати для Москви не лише викликом, а й можливістю.