Цивільний кодекс визначає підстави для позбавлення прав на спадкування певних осіб, незважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
Спадкування — це перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Такий перехід права власності може відбуватись або на підставі закону, згідно з визначеною у главі 86 Цивільного кодексу чергою спадкоємців відповідно до близькості родинних зв‘язків, або за заповітом, тобто особистим волевиявленням спадкодавця. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
В Україні, згідно із законодавством, є категорії осіб, які можуть бути усунені від спадкування.
Так, встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261−1265 Кодексу (стаття 1223 Кодексу).
Проте є категорії осіб, які можуть бути усунені від спадкування. Кодекс визначає підстави для позбавлення прав на спадкування певних осіб, незважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування, наприклад: призначення спадкоємцем в тексті заповіту, наявність певного ступеня спорідненості, перебування у шлюбі зі спадкодавцем або на його утриманні протягом встановленого законом строку.
▪ особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинила замах на їхнє життя. Це положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом;
▪ особа, які умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяла виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяла збільшенню їхньої частки у спадщині.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, зокрема й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Раніше повідомлялося, що спадщина охоплює не лише майно, а й фінансові зобов’язання померлого. Разом із квартирою, будинком або автомобілем спадкоємець може отримати кредити, іпотеку чи інші борги.