5 січня святкується Надвечір’я Богоявлення, яке готує українців до головного свята — Водохреща.
У народі цей день називають Хрещенським Святвечором або Голодною кутею, адже традиції та обряди цього вечора тісно пов’язані з підготовкою до Водохреща. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Оскільки Хрещенський Святвечір святкується напередодні Водохреща (Йордану), цього дня згадують події Богоявлення, описані в церковних книгах. Другий Святвечір був часом підготовки до головного свята, а в деяких регіонах — останнім днем колядування та щедрування. Як і інші свята різдвяного циклу, Надвечір’я Богоявлення відзначалося урочистими звичаями та обов’язковими традиціями.
Багато обрядів цього дня перегукуються з традиціями Різдвяного Святвечора, проте деякі пов’язані безпосередньо з Водохрещем.
Вважалося, що святкування в неприбраній хаті відлякує щастя та добробут. У день Надвечір’я Богоявлення всі хатні справи старались завершити до настання темряви, адже на Водохреща робота по дому заборонена.
В церквах освячують воду, яка, за віруваннями, не менш цілюща, ніж у день свята. Рідних, кути хати та подвір’я кропили святою водою, а посуд для освячення прикрашали сухими квітами — васильком чи безсмертником, що слугували оберегом від зла. На Поділлі навіть випікали три пироги, які молодший член родини кусав під час освячення хати.
Під час Надвечір’я Богоявлення дотримуються суворого посту. На святковий стіл готують пісні страви — рибу, гречані млинці, вареники з капустою, кутю та узвар. Вечерю починали з куті, а потім частували курей для кращої плодючості.
На Поділлі та Поліссі на вікнах, дверях і стінах малювали хрести крейдою або тістом із священною водою, щоб оберігати оселю від злих сил.
На Галичині ходили щедрувати, приносячи гілки ліщини як оберіг. Господар висипав щедрівникам овес на добрий врожай.