Контракти.ua

Таку думку висловив військовослужбовець ЗСУ, екснардеп Ігор Луценко в інтерв’ю «Главкому».

«Я вважаю, що це (СЗЧ — Ред.) найбільша проблема. Це зворотний бік нинішньої політики мобілізації. І це не суто військова проблема. Це загальнодержавна військово-цивільна проблема. Вона потребує залучення всієї потужності держави. А держава просто не підключається», — поскаржився він.

На думку Луценка, найчастіше йдуть у СЗЧ три типи військових:

• Перший — це люди, яких схопили раптово, без усвідомленого рішення служити. Вони від першого дня шукають спосіб «відкрутитися», зокрема через СЗЧ.
• Другий — військові, які давно служать.

«Ті, хто справді багато зробив, має заслуги, нагороди чи просто великий бойовий досвід. Конфлікти з командирами, відчуття безвиході, відсутність нормальних ротацій — усе це підштовхує до того, щоб "вирватися"», — пояснив він.

• Третій — це бюрократія й зламані механізми переведення. Такі військові йдуть у СЗЧ на пів року, а потім повертаються вже в іншу бригаду, яка їм більше підходить. Таким чином вони поєднують «відпочинок» і переведення, бо законно цей процес може тривати пів року й більше.

Військовий підтвердив, що для дуже багатьох СЗЧ — це, по суті, єдиний зрозумілий спосіб щось змінити у своїй службі, зокрема перевестися до іншого підрозділу.

Луценко вважає, що восени 2024 року запровадили низку хороших реформ:

• призначення людей на посади без формальної офіцерської освіти;
• механізм переведення з небойових частин у бойові.

«Армійська бюрократія за якийсь час просто знайшла спосіб усе це звести до нуля. У результаті СЗЧ стало найпопулярнішим способом вирішити будь-яку свою проблему в армії», — пояснив він.

Типові виправдання військових, що йдуть у СЗЧ:

• Хочуть перевестися.
• Не подобається командир.
• Страх воювати, мало платять.

«Пішов у СЗЧ, сидиш у тилу і працюєш айтішником на кілька тисяч доларів у європейській чи українській компанії. Це реальність», — підсумував Ігор Луценко.

Раніше начальник Управління штурмових підрозділів Збройних сил України Валентин Манько заявив, що «навіть у Росії такої кількості СЗЧ немає».