Американський слід у російських реактивних дронах: деталі розслідування
Російський ударний дрон «Герань-4» виявився залежним від іноземної електроніки: понад 76% ідентифікованих компонентів у його бортовому комп’ютері виробили компанії зі США.
Ці дані поставили нові запитання щодо контролю за дотриманням санкцій проти Росії. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Розслідування українського військово-аналітичного видання «Мілітарний», яке вивчає ланцюги постачання російського озброєння, виявило вражальну залежність російських технологій від Заходу. Як виявилося, 75% мікросхем до нових дронів ворога постачають саме американські компанії.
Про це пише «Мілітарний».
Американські компанії постачають 75% мікросхем до нових російських дронів
Аналітики з’ясували, що три чверті бортового комп’ютера дрона «Герань-4» складаються з електронних компонентів, виготовлених американськими компаніями. Понад половину всієї бази деталей забезпечує один американський виробник.
В основу розслідування покладено дослідження вцілілих уламків «Герань-4», які знайшли на Полтавщині цьогоріч. Детальний аналіз бортового комп’ютера провів фахівець на псевдо Prop із 1230-го інженерно-технічного полку «Афіна» Сил підтримки ЗСУ.
Вся електроніка бортового комп’ютера розміщується в компактному алюмінієвому блоці розміром 175×104×145 мм із зовнішніми герметичними роз’ємами Amphenol Aerospace. Попри механічні пошкодження корпусу, внутрішній вертикальний блок із дев’яти плат залишився практично неушкодженим. Це дозволило розвідникам ідентифікувати повторювані вузли, прочитати маркування та вивчити загальну схемотехніку.
Серійні номери плат містять префікс AL — стандартне маркування, що вказує на виготовлення або остаточне складання вузлів на підприємствах російської особливої економічної зони «Алабуга». На деяких компонентах було видно навіть дату виготовлення 2026 року.
На багатьох процесорах росіяни намагалися фізично здерти позначку, аби ускладнити відстеження логістичних шляхів. Знайдені маркування підтверджують, що апарат комплектувався оптико-електронною кореляційною системою «Сусанин», яка коригує маршрут за еталонними кадрами місцевості, та mesh-модемом, що характерно для модифікації «Сікер». При цьому жодної деталі російського виробництва всередині контролера немає.
«Російські» дрони з американською начинкою
Зіставивши описи плат і реєстри виробників, фахівці ідентифікували 105 електронних компонентів. З них щонайменше 80 виготовлено компаніями зі США. Це 76,19% від загальної кількості.
Беззаперечним лідером за обсягами постачання стала американська корпорація Texas Instruments. Разом із компанією National Semiconductor, яку вона поглинула 2011 року, на них припадає 61 деталь російського дрона.
- На семи платах контролера встановлено 32-розрядні процесори TMS320F28335PGFA (150 МГц) від Texas Instruments для обробки даних та управління системами.
- Трансивери шини CAN VP230, багатоканальні передавачі MB3238I, стабілізатори напруги PS767D301 та джерела опорної напруги REF3020 від Texas Instruments.
- Кварцові генератори CTS39CB3 (40 МГц) від CTS; транзистори, оптрони й драйвери реле від Onsemi; понижувальний перетворювач MPM38222 від Monolithic Power Systems; малошумний підсилювач навігаційних сигналів SGL06Z від Qorvo; інструментальний підсилювач MAX4461 від Analog Devices; варикап Zetex, а також генератори від Microchip й Abracon.
Попри абсолютну перевагу американських чипів, у системі присутні елементи й з інших куточків світу, наприклад, деталі з Китаю, Німеччини, Японії, Тайваню та Нідерландів.
Аналітики «Мілітарного» та розслідувачі «Радіо Свобода» наголошують, що ці знахідки показують системну проблему обходу санкцій. З огляду на те, що Росія виготовляє орієнтовно 3000 таких «Гераней» на місяць, це створює колосальний попит на закупівлю західної мікроелектроніки.
Доступ та вільна закупівля мікросхем Росією на міжнародних ринках свідчать про те, що дієвого механізму контролю за дотриманням санкцій немає.
Хто постачає РФ припаси для продовження війни
Нагадаємо, Управління держбезпеки та розвідки Австрії (DSN) викрило віденську компанію під керівництвом 28-річного громадянина Білорусі, яка постачала оборонному сектору Росії підсанкційне обладнання.
Через мережу фіктивних фірм у восьми країнах, зокрема в Туреччині, ОАЕ, Гонконгу, Білорусі, Киргизстані, Південній Кореї, Польщі та Литві, до РФ відправляли верстати з ЧПУ та металообробне обладнання для виробництва військової техніки, зокрема двигунів для крилатих ракет і винищувачів.
Закупівлі відбувалися ще з 2019 року, а після посилення санкцій маршрути маскували через треті країни. З 2022 року доведено факти відвантажень підприємствам ВПК Росії на суму понад 3,3 млн євро, при цьому виторг австрійської фірми перевищив 700 тис. євро.