Контракти.ua

252  —  07.11
CNN: із 2020 року Китай масштабував виробництво ракет
CNN: із 2020 року Китай масштабував виробництво ракет

Китай із 2020 року здійснив масштабне розширення підприємств, пов’язаних із виробництвом ракет.

Про це свідчить новий аналіз CNN, заснований на супутникових знімках, картах і державних повідомленнях. Про це повідомляють Контракти.UA.

Мають ознаки розширення понад 60% із 136 об’єктів, пов’язаних із виробництвом ракет або з Ракетними військами Народно-визвольної армії Китаю, що контролюють ядерний арсенал країни. Ці об’єкти – фабрики, науково-дослідні центри та випробувальні майданчики – з початку 2020 до кінця 2025 року збільшилися на понад 2 млн квадратних метрів нових споруд. На знімках видно нові вежі, бункери та насипи, характерні для об’єктів розробки озброєнь, а подекуди навіть частини ракет. Багато з цих підприємств виросли на місці колишніх сіл і сільськогосподарських угідь лише за п’ять років.

CNN ідентифікував понад десяток раніше невідомих об’єктів, звіривши відкриті дані про дві головні державні оборонні корпорації Китаю з геопросторовим аналізом.

Відтоді, як Сі Цзіньпін прийшов до влади у 2012 році, він вклав мільярди доларів у модернізацію збройних сил – Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) – із чіткою метою перетворити її на "збройні сили світового рівня".

Особливу увагу Сі приділив Ракетним військам (PLARF) – елітному підрозділу, який керує швидко зростаючим ядерним і балістичним арсеналом. Він назвав цей підрозділ "основою стратегічного стримування і наріжним каменем національної безпеки".

CNN виявив 99 виробничих об’єктів, пов’язаних із ракетобудуванням, і встановив, що 65 із них значно збільшили площі споруд. Також проаналізовано 37 баз Ракетних військ, із яких 22 розширилися за останні п’ять років.

У грудні 2024 року Пентагон оцінив, що запаси ракет у Китаї зросли на 50% за попередні чотири роки. У 2025-му оборонний бюджет Китаю зріс на 7,2%, до близько 245 млрд доларів, і це вже четвертий рік поспіль, коли військові витрати збільшуються на понад 7%.

Розширення ракетних потужностей, імовірно, пов’язане з підготовкою до можливої військової операції проти Тайваню та стримуванням ВМС США в регіоні. З 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, темпи будівництва ракетних заводів у Китаї майже подвоїлися, адже Пекін уважно вивчає досвід сучасної війни.

Попри швидке зростання виробництва, Китай стикається з внутрішніми труднощами, насамперед корупцією серед вищих військових. За останні два роки з посад усунуто кількох високопоставлених офіцерів, зокрема двох колишніх міністрів оборони, пов’язаних із ракетними програмами.

Основою аналізу CNN стали відомості про дві найбільші оборонні корпорації Китаю – China Aerospace Science and Technology Corporation (CASC) та China Aerospace Science and Industry Corporation (CASIC). Саме вони та їхні дочірні компанії виробляють більшість китайських ракет.

CNN вдалося виявити десятки нових об’єктів, зокрема в провінції Шеньсі, де CASC будує об’єкт із твердопаливними ракетами. Супутникові знімки вже фіксують там спорудження захисних стін і вибухобезпечних насипів.

Деякі підприємства зосереджені в міських районах поруч із житловими будинками, інші – у віддалених долинах. На знімках видно частини міжконтинентальних ракет, старі корпуси снарядів, укриття з насипами. Усе це свідчить про виробництво ракетної техніки.

Один із найпомітніших прикладів – завод у Пекіні, який із 2020 року розширився майже на 50% і, за даними Інституту вивчення аерокосміки Китаю, займається виробництвом середньої дальності балістичних ракет DF-26.

У вересні 2025 року на військовому параді вперше представили модифікацію DF-26D з гіперзвуковим планувальним блоком, здатну долати системи ПРО США.

Фахівці з контролю над озброєннями попереджають, що китайське нарощування змінює баланс сил у світі.

Статьи по теме
Китай стає ключовим економічним партнером Монголії, витісняючи Росію, - розвідка
Китай стає ключовим економічним партнером Монголії, витісняючи Росію, - розвідка

Китай закріплює статус ключового економічного партнера Монголії, різко нарощуючи закупівлі монгольського вугілля і фінансуючи нові логістичні маршрути, які посилюють залежність Улан-Батора від Пекіна та водночас зменшують роль Росії в регіональній торгівлі.
07.12 — 211

Розвідка: Китай витісняє Росію з монгольського експорту
Розвідка: Китай витісняє Росію з монгольського експорту

Китай закріплює позицію ключового економічного партнера Монголії, стрімко збільшуючи імпорт монгольського вугілля та одночасно інвестуючи в інфраструктурні маршрути, що ще більше прив’язують Улан-Батор до Пекіна.
07.12 — 199

"Ми розраховуємо на Китай". Макрон попросить Сі Цзіньпіна схилити РФ до перемир'я

У середу, 3 грудня, президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Китаю попросить Сі Цзіньпіна вплинути на РФ для припинення вогню в Україні.
02.12 — 244