Скільки літаків потрібно Україні для захисту повітряного простору в умовах перемир’я – підрахунки CSIS
Американський Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) підрахував, скільки літаків потрібно для захисту повітряного простору України й стримування російських провокацій в умовах перемир’я.
Про це йдеться в публікації на CSIS, повідомляють Контракти.
Зазначається, шо «виходячи з історичного прецеденту, Росія навряд чи дотримуватиметься угоди», якщо не відчуватиме серйозну військову силу супротивника.
Залежно від поставлених завдань для захисту неба України під час припинення вогню й мирного процесу знадобиться від 40 до 160 літаків.
З досвіду патрулювання авіації НАТО, точкова оборона передбачає меншу кількість літаків, оскільки завдання ППО зводиться до захисту критично важливих об'єктів – авіабаз, критичної інфраструктури тощо.
На противагу цьому, стратегія територіальної оборони спрямована на те, щоб позбавити противника можливості діяти на ширшому просторі бойових дій. Цей підхід передбачає більшу кількість бойових повітряних патрулів з багаторівневими активними й пасивними заходами оборони. Ідеться, зокрема, про запуски ракет системами ПВО, перехоплення за допомогою винищувачів та засобів радіоелектронної боротьби.
Для точкової оборони, якщо припустити, що НАТО, Євросоюз або якась інша коаліція успішно інтегрується з українською ППО й використовуватиме зовнішні засоби розвідки й підтримки, у тому числі дозаправки, Україні знадобиться щонайменше 24 літаки, які діятимуть з трьох авіабаз у країні (від чотирьох до шести ескадрилей). Якщо літаки працюватимуть за межами країни, їхня кількість значно зросте, оскільки час дольоту до району патрулювання зменшує час на виконання завдання. Ці літаки потрібно буде додати до наявних у місіях у країнах Балтії, Румунії і Болгарії, що збільшить навантаження на європейські ВПС, якщо США не братимуть участі в місії. Це збільшує мінімальну кількість літаків, залучених до місії, до 48 винищувачів.
Для більш широкої оборони території ця кількість зросте до майже 160 літаків, які діятимуть у трьох секторах уздовж кордону України з Росією і Білоруссю. Така кількість, ймовірно, потребуватиме участі з боку країн, що не є членами НАТО. Вони можуть надавати допоміжний персонал і наземні засоби ППО.
Авторами публікації є Бенджамін Дженсен – директор Лабораторії майбутнього при CSIS у Вашингтоні; Марк Монтгомері – контрадмірал ВМС у відставці, старший науковий співробітник Фонду захисту демократій; Хосе Масіас – науковий співробітник Програми міжнародної безпеки в CSIS.
