Кутя на Різдво: п'ять рецептів головної страви зимових свят з різних регіонів України.
Кутя готується напередодні Різдва Христового (25 грудня) і має символічне значення для нашого народу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Серед наших предків існувала цікава легенда про кутю. Українці здавна вірили, що ще на початку світу, коли Єва з Адамом з'їли зрадливий фрукт та кинулися в ноги Господа, щоб благати прощення, Бог промовив до них: "Встаньте, запізніле ваше каяття! За те, що ви вчинили, тепер мусите спокутувати й очиститися від зла, яке вам учинив сатана. Тоді ви ввійдете до раю й будете зі мною. Це я вам обіцяю, а тому, що ви є слабі створіння, то жде вас дуже важке життя, але я ваш Отець і хочу вам допомогти в цій трудній мандрівці".
Тоді дав три мішечки Єві й Адаму, в яких, за його словами, була пожива для душі й тіла. В першому — віра, в другому — надія, а в третьому — кохання. Два перші мішечки Господь наказав нести Адаму, а останній — Єві.
За легендою, в першому лежали зерна пшениці. І сказав Бог Адаму: "Цю пшеницю ти посій, і вона буде поживою твоєю і твого насліддя. Вона скріплюватиме тебе вірою, щоб я вас не залишив". У другому мішечку був мак: "Цей мак служитиме мастю для твого хліба та збуджуватиме у вас надію, що моєму милосердю немає кінця. Це так, як з гарним і ніжним квітом маку. Коли він не знидіє передчасно, то видасть зерно. Так є і з надією". Це промовив Господь. А в третьому мішечку, який розв'язала Єва, був мед. І Бог промовив: "Цей мед збирає бджілка, моя невсипуща робітниця. Вона буде осолоджувати хліб, який доведеться вам із трудом добувати. Цей мед пригадуватиме вам любов, яка ущасливлює душу й поведе вас до мене. Я пошлю вам Спасителя, щоб це вам пригадав і поміг знайти шлях, що веде до мене. Тоді в день його уродин сягнете по ці мішечки, щоб приготувати страву, яка пригадає вам мої сьогоднішні слова".
Від того часу проминуло багато років, люди почали забувати дари, які подарував їм Господь. В душі не було місця надії, любові та вірі. І тоді Бог послав Спасителя, який народився у Вифлеємі. Щороку українці готують із дарів особливу страву, яку називають кутею.
Що потрібно для куті:
До приготування куті на Різдво наші предки ставилися дуже відповідально. Заздалегідь зерна розстелялися тонким шаром на чистій лляній скатертині, а перед приготуванням промивалися джерельної водою. Потім їх заливали на кілька годин, щоб вони настоялися. Після цього зерно висипалося до підготовленої каструлі, заливалося водою (співвідношення 1:2) та ставилося на середній вогонь. Коли каша закипала, вогонь одразу зменшували до мінімуму та доводили ще раз до стану кипіння. Обов'язково додавали солі. А потім накривали кришкою, щоб зерно повністю увібрало в себе рідину. Каструлю загортали в теплий одяг.
Тоді переходили до приготування маку. Його заздалегідь замочували на 10 годин у воді. Тоді відціджували зайву рідину і розтирали в макітрі (горщику). Сьогодні для цього можна використовувати міксер або м'ясорубку.
Мед розігрівали, але не кип'ятили. Нарізали шматочками волоські горіхи, сухофрукти. Родзинки додатково заливали на 1 хвилину окропом.
До пшениці додавали мак, мед, перемішували до однорідності та прикрашали родзинками й горіхами.
Трохи іншу кутю готували на Святвечір на Донеччині та Луганщині. До каші обов'язково додавали рис.
Щоб приготувати таку страву, мак заливають окропом на 1 годину. Потім ретельно розтирають. На 30 хвилин заливають окропом родзинки. Горіхи подрібнюють і обов'язково підсмажують. Рисове зерно промивають під проточною водою, ставлять кип'ятитися, потім ще раз промивають і варять на маленькому вогні до готовності (приблизно 15-20 хвилин). У процесі потрібно додати дрібку цукру. Беруть 120 г меду, заливають його 100-200 мл окропу чи узвару, а потім змішують всі інгредієнти з рисом.
На Закарпатті серед лемків кутю готували з бобальками — це невеликі дріжджові булочки, які, згідно з народними повір'ями, здатні вберегти від різних хвороб.
Щоб приготувати бобальки, потрібно було взяти:
Тепла вода змішується з дріжджами, додаються цукор і борошно. Замішується тісто, яке потрібно залишити на одну годину в теплому місці. Тісто розділяється на частини, розкачується і розрізається на невеликі шматочки. Їх викладають на деко, а потім відправляють до розігрітої до 180 градусів духовки на 25 хвилин.
Після запікання бобальки трохи розм'якшують за допомогою окропу. Для цього їх викладають у друшляк, а його потім на кілька секунд відправляють у кип'яток.
Запарений і вже розтертий мак перемішують із медом, додають бобальки і ретельно змішують. Можна додати до незвичної куті трохи горішків за смаком.
В Рівненській області кутю готують так: звечора напередодні Святвечора замочують пшеницю. На ранок зливають майже всю воду (залишивши лише один сантиметр над зерном). А ось макові зернятка взагалі не перетирають, а просто додають до вже готової страви. Кашу варять до готовності на маленькому вогні. Обов'язково додають курагу, яка надає особливого смаку та аромату страві.
Головна особливість полтавської куті в тому, що до неї не додають маку або родзинок. Її готують виключно з пшениці та узвару. Пшеничну крупу заготовляють ще звечора, заливши її холодною водою у пропорції 1:2.
Зранку пшеницю варять на невеликому вогні до повної готовності. Додають солодкий концентрований узвар з яблук та груш. Інколи можуть прикрасити страву чорносливом, який заздалегідь заливають кип'ятком. Всю суміш доводять до кипіння, а перед подаванням до столу охолоджують.