Віктор Орбан очолює уряд Угорщини впродовж останніх 14 років та є одним із найбільш суперечливих політиків Європи. Його звинувачують в авторитаризмі, підігруванні інтересам Росії та антизахідних настроях. Угорський прем'єр планомірно блокує допомогу Україні від ЄС та наполягає на "мирних переговорах" для завершення війни.
РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає, що відомо про Віктора Орбана та його позицію щодо України. Про це повідомляють Контракти.UA.
Віктору Орбану 61 рік, народився в угорському місті Секешфехервар. Батько працював інженером-агрономом, а мати – логопедом. Після закінчення середньої школи, пройшов строкову військову службу, а потім вступив на юридичний факультет Будапештського університету.
Брав активну участь у студентському самоврядуванні. Темою магістерської роботи Орбан обрав дослідження антикомуністичного руху "Солідарність" у Польщі.
Почав політичну діяльність у 1988 році, ставши одним із засновників громадсько-політичного альянсу FIDESZ (абревіатура від FIatal DEmokraták SZövetsége, Союз молодих демократів).
Впізнаваність серед громадян Орбан здобув у 1989 році, коли в центрі Будапешту перед багатотисячним натовпом проголосив промову із закликом до виведення радянських військ з Угорщини та проведення виборів.
Невдовзі його, як одного з очільників FIDESZ, запросили взяти участь у переговорах із правлячою комуністичною партією. Вже за рік в Угорщині відбулися вибори, а війська СРСР залишили країну в 1991-му.
З 1988 року Орбан працював у Фонді Сороса в Будапешті юристом і соціологом, а 1989-го вирушив на навчання в коледж Пембрук в Оксфорді завдяки стипендії фонду.
Віктор Орбан повернувся з навчання у США в 1990-му, щоб взяти участь у парламентських виборах. В результаті був обраний депутатом та очолив фракцію FIDESZ.
Врешті FIDESZ перетворилася з молодіжної ліберальної політичної організації в правоконсервативну партію, а Орбан став її лідером.
На виборах 1998 року партія отримала більшість голосів, і він обійняв посаду прем'єр-міністра Угорщини. У 35 років став наймолодшим очільником уряду в історії країни.
Серед напрямків його роботи було зниження податків і соціальних внесків, боротьба з безробіттям та інфляцією.
У період роботи першого уряду Орбана інфляція знизилася з 15% до 7,8 % (станом на 2001 рік), скоротився дефіцит бюджету та почалося економічне зростання. Було скасовано плату за навчання в університетах, відновлено універсальні пільги для матерів.
За прем'єрства Віктора Орбана Угорщина в 1999 році увійшла до складу НАТО.
У 2002 після поразки на виборах Віктор Орбан залишив посаду прем'єра і наступні 8 років його партія FIDESZ перебувала в опозиції.
За цей час демократичні погляди політика почали змінюватися в бік авторитаризму. Орбан намагався повернути прихильність виборців популістськими заявами, критикував реформи системи освіти та медицини, впроваджені чинною на той момент владою.
У 2010-му FIDESZ вдалося здобути перемогу з 68% підтримки. Віктор Орбан знов став прем'єром і з того часу безперервно перебуває на посаді вже 14 років (переобирався 4 рази).
На початку політичної кар'єри він називав себе "ліберальним агностиком", але згодом став прихильником традиційних християнських цінностей. Орбан наголошував на важливості збереження в Угорщині інституту сім'ї, віри, свободи, суверенітету.
Уряд Орбана критикують за утиски прав ЛГБТ-спільноти, порушення демократичних норм, обмеження свободи слова. У 2021 році міжнародна неурядова організація "Репортери без кордонів" внесла угорського прем'єра у список національних лідерів, яких вважають "ворогами преси".
Віктор Орбан виступає за обмеження прав мігрантів та у 2022-му відзначився скандальною заявою на тему "змішування європейських і неєвропейських рас" через міграцію.
Говорячи про проблему нелегальних імігрантів у Європі, політик заявив, що на відміну від інших країн континенту, в Угорщині зберігається "чистота раси".
Європейський парламент відреагував на політику Орбана у 2018 резолюцією про те, що діяльність його уряду протирічить основоположним європейським цінностям. У ЄП наголосили, що в Угорщині є проблеми з верховенством права, суди залежні від влади, утискається опозиція, ЗМІ підконтрольні владі.
У 2022 в Європарламенті заявили, що "ситуація погіршилася настільки, що Угорщина під керівництвом Орбана перетворилася на "гібридний режим виборчої автократії". Члени парламенту висловили занепокоєння щодо дотримання релігійних свобод і прав вразливих верств населення та високого рівня корупції в Угорщині.
Ставлення Віктора Орбана до РФ та її очільника Володимира Путіна з роками змінювалося. Спочатку прохолодні відносини переросли в прихильність.
У 2018 році угорський лідер заявив, що попри те, що угорці в минулому багато страждали від Росії, варто визнати, що "Путін зробив свою державу знову видатною, і що Росія знову є важливим гравцем на світовій арені".
Після анексії Криму та початку війни у східних регіонах України Віктор Орбан продовжував підтримувати режим Путіна та виступав проти міжнародної ізоляції РФ.
Незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну та будучи членом ЄС і НАТО, Угорщина зберегла економічні та політичні зв'язки з країною-агресором. Орбан неодноразово закликав скасувати санкції проти РФ, заявляючи, що вони нібито неефективні.
Тим часом як інші країни Євросоюзу відмовляються від російської нафти та газу, Угорщина з російським "Газпромом" ведуть переговори про збільшення постачання у 2025 році. Крім того, РФ будує на угорській території атомну електростанцію Paks II.
Віктор Орбан також є прихильником експрезидента США Дональда Трампа, який знов балотується на посаду очільника Білого дому. Політики неодноразово зустрічалися, Орбан наголошував на дружніх відносинах з Трампом та казав, що має з ним "чимало спільного" в поглядах.
Угорський прем'єр вважає, що якби Трамп був президентом Штатів, повномасштабного вторгнення РФ в Україну не сталося б, і якщо Дональд Трамп переможе на виборах у листопаді 2024, він зможе зупинити війну.
"Сьогодні я не бачу іншого лідера в Європі чи Америці, хто був би достатньо сильним, щоб зупинити війну. У миру є ім'я – Дональд Трамп", – заявив Орбан в інтерв'ю французькому виданню Le Point.
Він звинувачує нинішнє керівництво Білого дому, НАТО та Євросоюз у початку повномасштабного вторгення в Україну та вважає, що війна може розширитися.
"Зростають шанси, що війна пошириться, і якщо це станеться, хто знає, де вона зупиниться. Ми не були так близько до світової війни за останні сімдесят років. Король голий: брюссельські бюрократи втягнули Захід у безнадійну війну", – наголошує угорський політик.
Прем'єр Угорщини має суперечливе ставлення до України. Криза у двосторонніх відносинах країн почалася через питання прав угорської нацменшини в Закарпатті.
Орбан поширював недостовірну інформацію про утиски та культурний геноцид угорської нацменшини, заявляв про необхідність автономії для закарпатських угорців. Неодноразово засуджував український мовний закон, українізацію та декомунізацію. Зокрема через проблемне питання нацменшин Угорщина почала ставити перешкоди інтеграції України до Євросоюзу та НАТО.
Орбан був єдиним главою уряду серед країн ЄС, який продовжив підтримувати тісні зв’язки з Кремлем після повномасштабного вторгнення в Україну. Прем'єр Угорщини висловлював думку, що перевага Росії в ресурсах і людях робить її "непереможною".
Виступаючи проти членства України в НАТО, Віктор Орбан на початку цього року заявляв, що Україна має стати буфером між Росією та Заходом, але з гарантіями безпеки.
"Україна знаходиться на карті світу там, де вона є. Найкращою перспективою для неї було б, щоб вона стала буферною зоною між Росією і Заходом – звичайно, з гарантіями безпеки. Якщо це не вдасться, Україна втратить свою територію. Росіяни знищуватимуть Україну знову і знову, і знову, і знову. Росія ніколи не прийме на своєму порозі такого члена ЄС і НАТО, як Україна. Ніколи", – казав Орбан.
Після того як Угорщина стала головою Ради Євросоюзу (до кінця 2024), Віктор Орбан відвідав Україну, Росію та Китай з так званою "мирною місією". Ця ініціатива викликала обурення серед інших членів ЄС.
В Києві під час підсумкової пресконференції з президентом Володимиром Зеленським лідер Угорщини заявив про необхідність "припинення вогню та мирних переговорів”.
Згодом Орбан назвав план перемоги президента України Володимира Зеленського, який той представив лідерам ЄС, начебто приреченим на провал.
Політик вважає, що вся європейська економіка "залучена у війну в Україні", яка стає дедалі більш кровопролитною, без жодних ознак завершення. Тим часом європейські лідери, на його думку, перебувають в ілюзіях щодо перемоги.
Угорський прем'єр послідовно виступає проти надання Україні фінансової та військової допомоги з боку Євросоюзу.
Як очільник Ради ЄС, Орбан вирішив заблокувати рішення щодо кредиту для України у розмірі 50 млрд доларів до завершення президентських виборів у США. Також Будапешт відклав рішення щодо продовження терміну дії санкцій проти РФ.
При підготовці використовувалися: публікації ВВС, AP, Le Point, Радіо Свобода, публічні заяви Віктора Орбана, інформація з Wikipedia.