Один з найдорожчих законів в історії: концепцію містобудівного кодексу оцінили у 45 млн гривень
На розробку концепції Містобудівного кодексу його розробники хотіли отримати більше 1 млн доларів. Група працює вже більше року, але за цей час її учасники не змогли представити жодних напрацювань.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, пише РБК-Україна з посиланням на "Українську правду". Про це повідомляють Контракти.UA.
Вона повідомила, що за відсутності актуального генерального плану законодавство дозволяє ухвалювати рішення про забудову на основі детальних планів територій. Це створює поле гри для нечесних на руку компаній і представників держорганів. А спроби реформувати містобудівне законодавство викликають шалений спротив.
Разом з тим держава потроху змінює законодавство в галузі містобудування. Наприклад, парламент вже наблизився до європейських стандартів будівництва, імплементувавши 305-й регламент ЄС щодо будівельних виробів. Також наразі фіналізується основоположний законопроєкт про засади відновлення – від функціонування системи DREAM до маркерів якості проєктної документації на будівництво та вимог до врегулювання діяльності учасників будівництва.
Паралельно на базі комітету триває робота над розробкою Містобудівного кодексу, однак вона досі не принесла очікуваних результатів попри те, що її виконавці тільки розробку його концепції оцінили у більше ніж 1 млн доларів.
"Робоча група створена ще у березні 2023 року, але наш комітет так і не побачив бодай загальної концепції містобудівного кодексу, тобто, документу, який став би основою майбутнього містобудівного законодавства. Втім, на розробку концепції кодексу її розробники хотіли отримати 45 мільйонів гривень за 12 місяців, за які мають зробити навіть не готовий документ, а його концепцію. Але таких захмарних сум не бачив жоден розробник законопроєкту за всі роки роботи парламенту незалежної України. А це навіть не Кодекс, а його концепція", - повідомила Шуляк.
За словами парламентарки, зазвичай для розробки законодавчих ініціатив народні депутати намагаються використовувати наявний ресурс. Крім цього, у парламенті надають свої послуги з підготовки законодавчих ініціатив працівники секретаріату комітету. У роботі також допомагають ГО, які також працюють за кошти донорів.
Більше того, експерти "Лабораторії законодавчих ініціатив" та Дослідницька служба Верховної Ради України надали робочій групі, яка розробляє Кодекс, спеціальні дослідження з містобудівного законодавства інших країн. Також Дослідницька служба ВРУ підготувала аналіз міжнародного законодавства (Британія, Франція, Норвегія, Ірландія інші) щодо здійснення містобудівного контролю приватними суб'єктами провідних країн.
"Але, на жаль, ні ці, ні інші напрацювання так і не були розглянуті на засіданнях робочої групи, попри свою високу якість та посилання на кращі світові практики. Натомість, автори містобудівного кодексу стверджують, що всіх згаданих досліджень для створення його концепції замало і для цього потрібні 45 млн гривень. Втім, я вважаю, що, так би мовити, недофінансування – не головна проблема того, що більш ніж за рік наш комітет так і не побачив бодай концепції містобудівного кодексу", - підкреслила Олена Шуляк.
Голова профільного комітету пропонує декілька способів, які б могли пришвидшити процес і зробити його більш якісним. По-перше, однією з причин затягування створення містобудівного кодексу може бути наявність у роботі групи представників містобудівних корупційних схем часів Януковича. Люди із сумнівною репутацією із керівництва сумнозвісної ДАБІ дискредитують саму ідею реформування містобудівного законодавства.
По-друге, варто запросити до роботи більш широке коло фахових спеціалістів - донині серед розробників містобудівного кодексу нема ні представників антикорупційних організацій, ні експертів з цифрової трансформації.
По-третє, згідно з останніми даними "Методології корупційних ризиків у діяльності органів місцевого самоврядування", перше місце за кількістю корупційних проявів з боку ОМС займають питання, повʼязані з затвердження детальних планів територій (ДПТ), а також надання містобудівних умов і обмежень (МУО). Йдеться саме про чиновників, які в багатьох випадках причетні до хаотичних чи незаконних будівельних процесів. Тож, містобудівний кодекс, підкреслила Шуляк, має відображати не побажання місцевих посадовців, а вимоги людей та кращі світові практики у містобудуванні.
"Підсумовуючи, маю велику надію, що і без 45 мільйонів на концепцію, містобудівному кодексу таки бути. Та авторам не варто довго зволікати, бо виклики щодо відновлення – колосальні. Реалії вимагають якісних і швидких рішень", - резюмувала Шуляк.
Нагадаємо, Єдина Державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), що працює в Україні вже 4 роки, за цей час стала дієвим антикорупційним запобіжником у сфері містобудування - антикорупційний ефект її діяльності вже перевищує 10 млрд гривень, а функціонал е-системи в сфері будівництва планують розширювати і далі. Зокрема, наступними кроками в розширенні функціоналу ЄДЕССБ мають стати:
Запуск автоматичної видачі дозволів на будівництво об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 за умови, якщо всі необхідні відомості містяться в національних електронних інформаційних ресурсах та інформація, яка подана замовником, пройшла успішну перевірку;
Введення автоматичного блокування видачі позитивного висновку експертизи проєктної документації, яка не пройшла перевірку в системі.