Контракти.ua

Термінова потреба України у солдатах для боротьби з російським вторгненням "розмиває" робочу силу та створює тягар для економіки, водночас створюючи нові можливості для жінок. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це йдеться у статті The Washington Post.

Рятуючись від російських бомбардувань, мільйони українців виїхали за кордон, а серед тих, хто залишилися, сотні тисяч чоловіків обміняли свою роботу на військову службу.

Зараз, коли Україна нарощує свої зусилля з мобілізації, бізнес очікує, що буде ще важче знайти працівників, і це ще більше обтяжить понівечену економіку держави. Маючи більше вакансій, ніж є шукачів роботи, багатьом підприємствам довелося підвищувати зарплати, щоб конкурувати, в іншому разі вони ризикують закритися.

"Нестача робочої сили в Україні – проблема, яка, як очікується, погіршуватиметься, що довше триватиме війна, – додає навантаження на економіку, яка вже перебуває під тиском і залежить від іноземної допомоги", – зазначається в публікації.

Автори вказали, що за перший рік повномасштабної війни ВВП України скоротився на 29%. Відтоді він відновився у зв’язку з процвітанням нового сектора оборонного виробництва, і держава змогла відновити рух у своєму найбільшому чорноморському порту в Одесі.

Але "без західної фінансової допомоги українська економіка завалилася б", – сказав економіст і заступник директора інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

Водночас масштабні відключення електроенергії по всій Україні через неодноразові російські удари по енергетичній інфраструктурі переривають роботу або змушують підприємства інвестувати у дорогі генератори. Це також відлякало деякі приватні іноземні інвестиції. Очікується, що 2024 року в України все ще буде відносне економічне зростання приблизно на 4%. Однак, зауважив Фурса, цей показник міг би бути більшим, якби не брак робочої сили.

Мобілізація до 300 тис. новобранців зменшить економічне зростання України

Як приклад економіст навів те, що металургічні заводи могли б збільшити виробництво, якби не кадровий дефіцит. За прогнозами експерта, мобілізація від 200 тис. до 300 тис. новобранців зменшить економічне зростання приблизно на 0,5%.

"Але цей тиск може посилитися, якщо багато людей злякаються і підуть з ринку праці. Якщо буде мобілізовано від 200 до 300 тис. людей, багато хто може вирішити, що краще десь сховатися від військкомів, ніж іти працювати, що призведе до того, що вони покинуть ринок праці. У такому разі вплив на економічні показники може бути набагато більшим. Неможливо підрахувати це точно, тому що ми не знаємо, скільки людей зараз переховуються і не працюють", – розповів Фурса.

У багатьох галузях почали наймати жінок

Одним із ненавмисних результатів стало певне гендерне вирівнювання на робочих місцях. Усе тому, що багато галузей вирішили наймати жінок на посади, які раніше були зарезервовані для чоловіків, оскільки вважалися надто важкими. Українські жінки отримують нові можливості для кар’єрного зростання, керуючи машинами на фабриках, тракторами або працюючи охоронницями.

Київський метрополітен, який втратив майже третину свого довоєнного персоналу у зв’язку з мобілізацією, у червні оголосив про перші курси підготовки жінок, які стануть провідницями. Водночас у Кривому Розі металургійний комбінат ArcelorMittal розмістив рекламні щити, на яких зображені жінки в уніформі заводу з гаслом "Тут справді керують жінки!"

На павлоградській вугільній шахті зміна політики щодо дозволу жінкам працювати під землею створила можливість для 40-річної Тетяни Устименко отримати роботу своєї мрії. Усі чоловіки в її родині були шахтарями. А коли батько вперше показав ще 16-річній Тетяні шахту та її величезну мережу тунелів, дівчина забажала провести більше часу в тому, що вона описувала як інший підземний світ.

У статті йдеться, що у перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії шахтарі в Павлограді регулярно працювали у дві зміни після того, як приблизно 15% персоналу вирушили боротися з ворогом. Тоді власниця шахти енергетична компанія ДТЕК запросила жінок, які працювали на поверхні, подати заявки на роботу під землею. Це була можливість отримати вищу зарплату та понаднормові зміни.

Устименко однією з перших підняла руку. Деякі роботи все ще були заборонені, але інші з меншим фізичним навантаженням, як-от обслуговування невеликих електричок, які підвозять працівників із шахти ліфта, тепер під землею виконують понад 120 жінок.

Попри наймання більшої кількості жінок, брак робочої сили залишається

Попри те, що компанії наймають більше жінок, брак робочої сили залишається. Як розповів заступник гендиректора вугільних підприємств ДТЕК у Павлограді Андрій Чернецький, на кожній шахті постійно не вистачає щонайменше 100 працівників.

Інші українські менеджери з найму заявили – загроза мобілізації, що призвела до вилучення значного відсотка їхнього персоналу, призвела до наймання, окрім жінок, більшої кількості молодих чоловіків – молодших від мінімального призовного віку у 25 років.

Український уряд дозволив деяким галузям – наприклад, критичної інфраструктури та оборонного виробництва – бронювати працівників-чоловіків від призову. Однак більшість підприємств, які відповідають вимогам, можуть забронювати лише 50% свого чоловічого персоналу через виснажливий і бюрократичний процес.

За словами Фурси, підприємства, які сумлінно дотримуються податкового законодавства та ведуть належний облік, є популярними цілями для найму до війська, оскільки їхні дані є відкритими, що полегшує мобілізацію працівників. Тому чоловіки можуть обирати роботу в іншому місці.

Фермерські господарства – одні з підприємств, які можуть забронювати половину відповідних працівників-чоловіків. Проте як повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, особливо під час сівби та збирання врожаю від початку вторгнення спостерігається брак трактористів. За його словами, кваліфікований персонал особливо дефіцитний, і його важко замінити. А оформлення документів для звільнення деяких працівників від мобілізації часто може тривати до двох місяців. У цей період чоловіки ризикують бути мобілізованими, особливо у сільській місцевості.

"Сільськогосподарська техніка, яку ми використовуємо, дуже складна і дорога: коштує від 150 тис. до 200 тис. доларів. Непрактично довіряти таке обладнання непідготовленим особам, оскільки неправильне використання може призвести до значних збитків. А підготовка нових кадрів, зокрема молоді, яка не підлягає мобілізації, є важливою, але довготривалою, щонайменше пів року. Тим часом не можна зупиняти важливу сільськогосподарську діяльність", – розповів голови Всеукраїнської аграрної ради.

Він також повідомив, що деякі аграрні університети вже створюють курси для жінок, наприклад навчання водінню на далекі відстані. Але, за словами Марчука, навіть після війни "миттєвого припливу особового складу через втрати та поранення не буде. Сектор зіткнеться зі значним дефіцитом робочої сили".

Водночас керівництво вугільної шахти в Павлограді не впевнене, чи остаточним є рішення дозволити жінкам працювати під землею. Ніхто не знає, коли закінчиться війна або що станеться, коли вона закінчиться, і тисячі чоловіків повернуться на стару роботу.