"Непоказний дядько, який багато курив": невідомі факти про Симона Петлюру і чому Росія боїться його донині
Петлюра був живим носієм ідеї відродження державності.
Симона Петлюру вороги бояться навіть після його смерті. 22 травня - 145 років від дня його народження. Радянська пропаганда старанно дискредитувала Петлюру. Пише ТСН. Про це повідомляє КОНТРАКТИ.UA.
Чому міфи про нього так довго вводили в оману людей - у матеріалі кореспондентки ТСН Валентини Доброти.
Спочатку він очолив армію, а потім і державу. Історики зауважують, він абсолютно непоказний, звичайний дядько, який багато курив. Саме з цигаркою і зафіксовано Симона Петлюру на рідкісній відеохроніці, що збереглася до наших часів.
Він керував українською державою в найважчий період її існування. Спочатку - генсекретар з військових справ. А після повалення влади гетьмана Скоропадського, який підписав союз із небільшовицькою Росією, став головним отаманом військ УНР. А вже згодом очолив і її Директорію.
У грудні 1918-го року українська армія після антигетьманського перевороту увійшла до Києва. Головний отаман Петлюра прибув сюди поїздом. І його кияни вітали від залізниці аж до Софійської площі, де з нагоди відродження Української народної республіки, відбувся військовий парад . Сильна армія для Петлюри прирівнювалася до потужної держави. Він якомога швидше намагався своє військо українізувати.
Євгеній Шупік показує нарукавні знаки війська часів Петлюри. Вони стали прототипом сучасного шеврона ЗСУ. Лиш петлюрівський - вирізався у формі тризуба і мав пришиватися по дванадцяти кутах.
Петлюрівській армії доводилося воювати з більшовиками та "денікінцями", тобто з - росіянами червоної та білої армій.
Насправді Петлюра - публіцист та театральний критик. Коли жив у Москві, видавав український журнал. Під час Першої світової, як би нині сказали, на волонтерських засадах займався військовим постачанням та носив форму, подібну до військової. Згодом організував сучасною мовою добробат, каже історик Андрій Ковальов, і особисто боронив Київ.
Визвольні змагання, які в історію увійшли як Українська революція, ми програли. Україну мало хто визнавав, її керманичі не мали політичного досвіду. До Європи Петлюра емігрував вже в останній момент. І там очолив уряд УНР в екзилі.
"Я невпевнений, що інший політик міг би врятувати Україну у той час. Він був останнім, який залишився на цьому капітанському містку корабля, який називався Україна", - каже Андрій Руккас, кандидат історичних наук.
У травні 1926 року Симона Петлюру показово вбивають у центрі Парижа. Нібито за єврейські погроми. Убивця Самуїл Шварцбард із місця злочину навіть не намагається втекти. Історик Андрій Руккас каже, що все так і планувалося.
"Справу повернули так, що це був процес не над вбивцею Петлюри, а над самим Петлюрою, над жертвою. І фактично Петлюру затаврували, як очільника оцієї погромницької хвилі, поклали велике тавро антисеміта на Петлюру і на весь український рух. Ми можемо говорити таким чином, що судовий процес відбувався над самою ідеєю Української народної республіки", - каже історик.
Експерти зауважують що кліше Петлюра-погромник – це суто плід радянської пропаганди. Він був живим носієм ідеї відродження державності. Тому Петлюру мало було просто вбити, його потрібно дискредитувати в очах усього світу. Пропаганда була такою сильною, що міфи і нині, через століття подекуди живі. Антисеміт та погромник - так міцно засіло у головах, що вулиця Петлюри у Києві з'явилася лише 15 років тому. Навколо встановлення пам'ятників у Полтаві, де він народився, політичні спекуляції розтягнулися на роки. А насправді Петлюра чи не єдиний тоді політик, який не втрачав надії повернути Україні самостійність.
В українському визвольному русі - три знакові постаті: Мазепа, Петлюра, Бандера. І ними всіма досі маніпулює російська пропаганда, щоб нас нищити далі. І росіяни нині зумисно для ракетних ударів обирають символічні цілі. По університету під Львовом, де вчився Бандера. У Львові по музею генерала УПА Шухевича в день народження Бандери. І навколо вулиці Петлюри, у Києві - теж.