Після кількох місяців суперечок, 4 тисяч поправок і шквалу емоцій, підозр і сварок у соцмережах законопроєкт про мобілізацію таки ухвалили.
"Ми тримаємо оборону з останніх сил" – заявив командувач Об'єднаних сил генерал Юрій Содоль. І, здається, таки штовхнув Закон про мобілізацію, який обріс скандалами, російськими спецопераціями, реальними претензіями і нереальним ідеями. Пише ТСН.
Ось – лише кілька фінальних тез ухваленого закону, з приводу яких сперечалися особливо гаряче.
А ось законопроєкт про демобілізацію обіцяють розробити найближчим часом.
І це – момент, за який законодавців критикують зараз найбільше. Хоча речник Міноборони Дмитро Лазуткін уточнив, що цей законопроєкт буде готовий швидше, ніж за 8 місяців.
Що ще важливо знати про ухвалений закон, коли почне діяти, хто відмовився голосувати за нього узагалі, і які запитання зависли? Кореспондент ТСН-Тижня Олександр Загородний розкаже.
Закон про мобілізацію дуже важко давався народним обранцям. Політологи взагалі прогнозували, що він може розколоти парламентську більшість, але його таки прийняли і президент очевидно дуже швидко його підпише.
Понад 4 тисячі правок – народні депутати розглядають їх тижнями у комітетах і 11 годин у сесійній залі, але опозиційні фракції все одно заявляють, що вони не голосуватимуть. Врешті слово бере командувач об’єднаних сил ЗСУ. Його промова справила ефект вибуху.
"Противник перевищує нас в 7-10 разів. У нас брак особового складу. У відділеннях залишилилось по 2, 3-4 чоловіків. По тактичним нормативам дається 100 метрів фронту. Якщо залишилося два чоловіка, то вони можуть обороняти 20? Бригаду по статутам наділяють до 15 км фронту, а з такою укомплектованістю бригада може тримати 5 км, а іноді і менше. Тому замість одніє ми мусимо ставити кілька замість того щоб ті могли відпочити. Ми тримаємо оборону з останніх сил", – заявив командувач Об'єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль.
Здається, саме ці слова об'єднали парламентарів. Закон про мобілізацію підтримує 283 народних обранців. Від "Батьківщини" "за" лише 2 депутати, від ЄвроСолідарності - "нуль".
"Це банальний популізм, намагання підіграти ось цим настроям людей, які не хочуть воювати. Якщо ви підтримуєте цю позицію, тоді чесно скажіть: ви за мобілізацію, або ви за мир з Росією на російських умовах", – каже політолог Володимир Фесенко.
Отже, основні положення закону.
Усі військовозобов'язані протягом 2 місяці повинні уточнити свої данні. Це можна зробити 3 способами: Самостійно прийти у військкомат, у ЦНАП, або ж зареєструватися в електронному кабінеті.
Електронних повісток, обіцяють, не буде. Усі чоловіки від 18 до 60 років зобов’язані при собі носити крім паспорта ще й військовий квиток чи документ, який його заміняє. Ці документи можуть перевірити не лише "ТЦКашники", але й поліцейські. Стосовно ТЦК, то відтепер їм обіцяють видати нагрудні камери, щоб було менше ексцесів. А ще, обіцяють, вони не хапатимуть людей на вулиці.
"ТЦК отримали доступ до всіх реєстрів, в тому числі тепер ТЦК будуть бачити системи і прикордонної служби, в принципі, мати доступ, розуміти, хто коли покинув Україну", - каже військовий експерт Олександр Мусієнко.
У найближчі 60 дні Кабінет Міністрів України обіцяє розробити ще один законопроєкт, за яким уже каратимуть порушників. Цифри попередні. Отже, якщо людина перший раз не з'явилася за повісткою – штраф.
Штрафи за неявку по повістці будуть, погоджуються у Верховній Раді, єдине, обіцяють розмір самих штрафів суттєво зменшити від закладених у законопроєкті під час голосування у сесійні залі.
А от якою буде кримінальна відповідальність для ухилянтів - народні депутати ще дискутуватимуть.
І вже точно каратимуть українців за кордоном, які не стали на військовий облік. Їм не оформлятимуть нові закордонні паспорти або, наприклад, довіренність, тобто не зможуть продати ні квартиру ,ні машину або ж виробити будь-яку довідку.
"Без постановки на військовий облік їм не здійснюватимуть консульських послуг, так, певні труднощі у них будуть", - зазначає речник міністра оборони України Дмитро Лазуткін.
Це - чи не найбільш дискусійна норма. Думки експертів розходяться. Одні вважають, що усі перед законом мають бути рівними і ухилянтів карати треба. Інші вважають, що Україна відштовхне від себе величезну кількість своїх громадян, які вже живуть за кордоном.
"Це може призвести до того, що вони просто будуть просити інше громадянство. Я вважаю, що цю норму не потрібно було включити в закон. Бувають, наприклад, діти, які виїхали в 16 років, 2 роки війни, їм вже 18 років. Такі країни, в яких вони перебувають, може і з задоволенням дати це громадянство? Не просто дати, з задоволеннями дадуть це громадянство", - припускає політтехнолог Тарас Загородній.
Але народні депутати планують не лише карати ухилянтів, але й заохчувати та мотивувати бійців на фронті. Для цього обіцяють прийняти окремі закони.
Перший заступник голови Верховної Ради України говорить про серйозні доплати до грошового забезпечення, а також премії за підбиту техніку.
"Звичайно, це залежить від конкретно бойового розпорядження, скільки днів там боєць провів і так далі. Але, ну, перспектива до 200 тисяч. Тим, хто заключає контракти, нові, новобранці, там будуть додаткові мотивації пов'язані з можливістю частково компенсувати придбання автомобілю. Наприклад, 150 тисяч так звані сертифікати на авто. І компенсація першого внеску по кредитам, по програмі "Є-оселя", - розповідає Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради.
А от болюче питання для кожного хто вже на фронті - про демобілізацію - відклали. У Міністерстві оборони обіцяють розробити законопроект до кінця року. Та це не означає, що до того часу бійці постійно перебуватимуть на фронті. Військове керівництво пропонує замість демобілізації - ротацію. Військових з фронту переводитимуть в тил на відпочинок, наприклад на 2 місяці, а потім вони повернуться у зону бойових дій.
А от до 25 років на фронт можна буде потрапити лише за власним бажанням, переконують у Міністерстві оборони.
Закон вступить в дію за місяць, після того як його підпише президент. Сподіваємося, ми до того часу отримаємо відповіді на всі запитання.