Як і для чого обрізати герань весною: ви будете здивовані результатом
Щоб герань стала пишним кущиком, обріжте її весною під пеньок.
Якщо ви хочете, щоб герань влітку пишно цвіла, то саме зараз, весною час її обрізати. Весняне обрізання пеларгонії — це максимально вигідний внесок у її майбутнє цвітіння. Пише ТСН.
Навіщо обрізати герань навесні
Пеларгонія походить з півдня і дуже любить сонце. Зимою, через нестачу сонця рослини витягуються та лисіють. Таке сумне явище помічали, напевно, всі на своїх підвіконнях.
Сама по собі, без втручання ситуація не виправиться. Звичайно нові пагони з молодими листочками обов'язково виростуть знову. Але будуть рости на верхівках рослини. Щоб зробити з герані пишний, квітучий кущик, її потрібно обов'язково обрізати навесні під пеньок.
Коли обрізати пеларгонію
Головний критерій у виборі часу для обрізки рослини - це достатність освітлення. Якщо обрізати пеларгонію, коли сонця ще мало, пагони знову виростуть витягнутими, а не купчастими. Якщо обрізати пеларгонію пізно, то й цвітіння настане пізніше.
Фахівці вважають найкращим часом для обрізання герані — другу половину лютого, першу половину березня.
Чи може герань загинути після обрізки весною
Пеларгонії добре реагують на обрізку. Єдина загроза — це загнивання коріння. Це може статися через те, що під час весняної обрізки потрібно зрізати більшу частину листя, через це герані просто нічим буде випаровувати вологу.
Тому важливо після обрізки герань поливати якнайменше. Спочатку змочуючи верхній шар ґрунту у горщику, потім поступово збільшувати об'єм води, орієнтуючись на вагу горщика, швидкість просихання ґрунту та кількість нових листочків.
Як обрізати пеларгонію весною
Фахівці радять обрізати герань під пеньок та використовувати для цього формулу «5 вузлів».В чому її суть?
Подивіться на стебла герані та знайдіть на них вузли — місця, звідки росте лист. На вигляд це «смужки», часто з сухими лусочками. Під такою смужкою є одна спляча брунька, готова стати новим пагоном.
Потрібно обрізати герань, залишивши на кожній "основній" гілці приблизно 5 вузлів знизу. Таким чином отримуємо «пеньки», яких достатньо для щільного кущика. Можна імпровізувати, орієнтуючись на розмір пенька — якщо 5 вузлів — це мало, можна залишити більше. Але 5 вузлів цілком достатньо, щоб отримати зелений, пухнастий кущик, навіть із ризиком того, що частина бруньок так і не прокинеться.