На українців чекає кілька важливих нововведень у березні. Уряд анонсував масштабний перерахунок пенсій та нові правила призначення виплат переселенцям. Для випускників наступного місяця стартує реєстрація на НМТ.
РБК-Україна розповідає про головні зміни березня 2024 в матеріалі нижче.
При підготовці використовувалися: постанова Кабміну № 185, публікації порталів Пенсійного фонду, Українського центру оцінювання якості освіти, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, тексти законопроєктів № 9009 та №4201.
Планова індексація пенсійних виплат в Україні щорічно відбувається в березні. В уряді заявили, що цьогоріч пенсії буде підвищено майже на 8% з огляду на інфляцію та величину середньої заробітної плати.
За словами прем'єра Дениса Шмигаля, з 1 березня середній розмір підвищення складе 322 грн, а середня пенсія зросте до 5717 грн.
При цьому максимальна сума підвищення не може бути більшою за 1500 грн, а призначені у 2021-2023 роках пенсії зростуть лише на 100 грн.
Близько 10 млн українців можуть розраховувати на індексацію. Це пенсіонери, які сплачують страхові внески, військові, чорнобильці з інвалідністю, одержувачі страхових виплат постраждалим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Крім індексації, з 1 березня 2024 підвищать мінімальні пенсії залежно від віку та наявності страхового стажу:
З 1 березня 2024 зміниться порядок виплат грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Лише окремі категорії отримуватимуть виплати від держави у розмірі 2-3 тис. грн й надалі, а решті доведеться подати нову заяву. Значну кількість ВПО можуть позбавити допомоги, адже критерії призначення будуть більш жорсткими.
Автоматично продовжать виплати ще на пів року:
Після подання нової заяви з 1 березня зможуть отримувати допомогу такі категорії:
Також держава надаватиме додаткову підтримку батькам, які не мають можливості працювати, доглядаючи дітей, якщо сукупний дохід на одного члена сім'ї на місяць не перевищує 9444 грн і якщо такі сім'ї проживають на території, де ведуться чи можливі бойові дії. За таких умов заяву на продовження виплат можуть подати:
Родини, які проживають в умовно безпечних регіонах України, але в цих населених пунктах немає можливості віддати дитину до дитячого садочка, чи навчання у школі відбувається онлайн або в змішаному форматі, також можуть подати заяву та отримувати виплати ще 6 місяців.
Березень буде останнім місяцем, коли пенсіонери отримають виплати без ідентифікації, тобто підтвердження особи. Але це правило стосується лише пенсіонерів з-поміж ВПО, які отримали статус переселенця ще до початку повномасштабної війни 24 лютого 2022.
Фізичну перевірку можна пройти у відділеннях Пенсійного фонду чи Ощадбанку, а також віддалено, через електронний кабінет ПФУ або відеоідентифікацію.
Якщо до 31 березня 2024 ідентифікацію не буде пройдено, пенсія накопичуватиметься на рахунку одержувача доти, доки пенсіонер не підтвердить свою особу. І відразу після цього всю суму буде переведено на розрахунковий рахунок одержувача.
Першою датою в календарному плані Національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2024 році є 14 березня. Саме цього дня починається реєстрація на проходження основної сесії тестування.
Вона триватиме впродовж місяця (до 11 квітня) в особистому кабінеті випускника. Потім в учасника буде ще кілька днів, щоб скорегувати дані. До 15 квітня у кабінеті можна змінити предмет на вибір, змінити населений пункт в Україні чи за кордоном для проходження НМТ.
Основна сесія тестування триватиме з 14 травня по 25 червня, а результати стануть відомі до 2 липня.
Реєстрація на додаткову сесію НМТ відкриється 10 травня, а проходитиме вона 11-19 липня.
Варто зазначити, що у 2024 році обов'язковими будуть 3 предмети: українська мова, математика та історія України. Четвертий предмет можна обрати довільно: фізика, хімія, біологія, іноземна (англійська, французька, німецька, іспанська) мова, географія, українська література.
В останню неділю березня Україна перейде на "літній" час. В ніч із суботи на неділю, 31 березня, о 03:00 стрілки годинника необхідно буде перевести на одну годину вперед.
Кілька років у країні триває дискусія щодо доцільності сезонного часу, зокрема "літнього". Природним часом для України є саме "зимовий", адже 95% території знаходиться у часовому поясі UTС+2 (Київський час). В інших поясах знаходяться Луганська та частково Донецька, Харківська та Закарпатська області.
У Верховній раді було кілька спроб скасувати переведення годинників навесні. У 2021 році відповідний законопроєкт дійшов до другого читання. У пояснювальній записці до проєкту закону наголошувалося, що перехід на "літній" час несе ризики для здоров'я та ніяк не сприяє заощадженню енергоресурсів.
До того ж відмова від сезонного часу, зафіксувала б в Україні "зимовий" час, який би більше ніколи не збігався з часом у РФ (наразі час із державою-агресором збігається у період з квітня по жовтень).
Однак остаточне голосування за законопроєкт тоді не набрало достатньої підтримки й документ відправили на доопрацювання. Коли його ухвалять невідомо.
Міжнародний жіночий день (8 березня) в Україні є державним святом та неробочим днем відповідно до Кодексу законів про працю (КЗпП). У парламенті минулого року розглядали скасування низки свят, включно з 8 березня, як "пережиток радянських часів", але відповідний законопроєкт все ще має статус "опрацьовується в Комітетах".
Тобто перелік державних свят поки не змінився, але вихідного 8 березня у 2024 році не буде. Через воєнний стан всі додаткові дні відпочинку скасовано.
На березень припадає також низка релігійних свят. Після зміни церковного календаря ПЦУ на новоюліанський дата Благовіщення Пресвятої Богородиці змістилася з 7 квітня на 25 березня.
Правила визначення дати Великодня (у 2024 – 5 травня) за новим літочисленням не змінилися. Цього року Великий піст триватиме з 18 березня по 4 травня. Прощена неділя (Масляна) перед початком посту випадає на 17 березня.
Докладніше про те, які свята відзначатимемо весною після переходу ПЦУ на новоюліанський стиль, можна прочитати в матеріалі РБК-Україна.
Нагадаємо, у лютому 2023 депутати ВР хотіли внести зміни до КЗпП щодо українських свят. Планувалося скасувати свято 8 березня (Міжнародний жіночий день), 1 травня (День праці) та 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)і натомість встановити такі офіційні свята та вихідні: День української жінки (25 лютого – дата народження Лесі Українки), День народження Тараса Шевченка (9 березня), День матері (друга неділя травня).