Пост генсека НАТО. Politico розповіло чию кандидатуру підтримує Байден
Президент США Джо Байден підтримує кандидатуру прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду наступного генерального секретаря НАТО.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Підтримка Байдена, ймовірно, змусить більше союзників підтримати кандидатуру Рютте після кількох місяців боротьби за цю посаду між ним і кількома іншими європейськими лідерами.
Раніше видання повідомило, що дві третини країн НАТО підтримують кандидатуру Рютте на пост глави військового альянсу.
Термін повноважень нинішнього глави НАТО Єнса Столтенберга, який з 2014 року впевнено керував військово-політичним блоком у бурхливий час трансатлантичної політики, спливає в жовтні.
Тиск посилюється, щоб затвердити кандидатуру Рютте на пост глави НАТО до липневого саміту НАТО, який пройде у Вашингтоні на честь 75-річчя альянсу.
Прем'єр-міністр Естонії Кайя Каллас висловила зацікавленість у посаді глави НАТО, проте чиновники альянсу кажуть, що її кандидатура не розглядається, оскільки вона не заявила про своє бажання. Те ж саме можна сказати і про міністра закордонних справ Латвії Крішьяніса Каріньша, який торік здійснив міні-тур для ЗМІ, щоб спробувати свої сили.
Шлях Рютте до посади генерального секретаря ставить його на шлях зіткнення з Росією, оскільки альянс протистоїть агресії російського диктатора Володимира Путіна через два роки після повномасштабного вторгнення в Україну. А якщо колишній президент Дональд Трамп повернеться в Овальний кабінет, лідеру Нідерландів доведеться орієнтуватися на скептичне ставлення республіканця до НАТО і колективної безпеки.
Посада генсека НАТО
Чинний генсек НАТО Єнс Столтенберг неодноразово заявляв, що не хотів би залишатися генсеком НАТО , проте йому досі не можуть знайти гідну заміну.
Країни-члени Альянсу обговорювали різні варіанти наступників Столтенберга. Серед можливих претендентів був і колишній міністр оборони Британії Бен Уоллес. Однак його кандидатуру не підтримали у США .
Також ходили чутки про призначення генсеком голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, прем'єра Данії Метт Фредеріксен, глави уряду Естонії Каї Каллас та прем'єра Іспанії Педро Санчеса.
