Росія і Китай можуть об'єднатися у новий військовий альянс.
Після розпаду Радянського Союзу 1991 року Сполучені штати Америки були єдиною у світі військовою наддержавою, чиї сили були розгорнуті по всьому світу для захисту союзників і стримування агресії. Але з наближенням до кінця 2023 року у світі виникає дедалі більше конфліктів, а Росія та Китай стають дедалі агресивнішими у своїх спільних амбіціях переважити США як найбільшу державу світу. Пише ТСН.
Про це йдеться у матеріалі Business Insider.
Президент Китаю Сі Цзіньпін та президент Росії Володимир Путін намагаються використати глобальну нестабільність, щоб завдати шкоди США та їхнім союзникам. Як наголошують аналітики, Китай і Росія наближаються до формування військового альянсу, який становить найбільшу загрозу, з якою США стикалися в історії десятиліть.
"Очевидно, що дві держави вважають себе військовими партнерами, і що це партнерство стає все глибшим і досвідченішим, навіть якщо це не формальний альянс у західному розумінні", - зазначив Джонатан Ворд, генеральний директор Atlas Group.
У конфліктах по всьому світу розігрується суперництво між США та російсько-китайським партнерством. Китай надав Росії життєво важливу економічну та дипломатичну підтримку в її повномасштабному вторгненні до України 24 лютого 2022 року, тоді як США надали Києву мільярдну військову допомогу.
На Близькому Сході Росія та Китай приєдналися до Ірану та критикували атаки Ізраїлю на Сектор Гази з метою знищити підтримувану Тегераном терористичну групу ХАМАС. Тим часом США надали Ізраїлю військову допомогу та дипломатичну підтримку.
Як кажуть експерти, Китай, ймовірно, уважно стежить за перебігом війни в Україні, щоб розуміти, як відреагує світ, якщо КНР вирішить захопити острів Тайвань.
"Російсько-китайське всеохоплювальне стратегічне партнерство координації для нової ери завжди стосувалося військової сили", - наголосив Ворд.
Протягом останніх двох років Росія та Китай розпочали спільні військово-морські навчання в Японському морі, Росія передала Китаю технології підводних човнів, які могли б дати їй перевагу у війні з союзниками США в Тихому океані, а Сі Цзіньпін та Володимир Путін пообіцяли співпрацювати у розвитку високотехнологічної зброї.
Також Росія продала Китаю літаки Су-25, вертольоти Мі-17 і системи ППО С-400.
І хоча лідери Китаю та Росії не підписували офіційний договір про створення військового альянсу, такі кроки повинні викликати серйозне занепокоєння у США та їхніх союзників, зауважує Челс Міхта у своїй статті для Центру аналізу європейської політики.
"Повномасштабний китайсько-російський альянс створив би для Сполучених Штатів загрозу, яка не схожа на жодну загрозу, з якою вони стикалися після закінчення холодної війни", – пише Міхта.
Комісія Конгресу зі стратегічної позиції Сполучених Штатів у жовтні 2023 року заявила, що зараз США стикаються з загрозами, які "фундаментально відрізняються від того, що було в минулому, навіть у найтемніші дні холодної війни" через зростання Китаю та Росії.
Конгрес закликав Пентагон переглянути свої плани, щоб бути готовим до можливості війни з Китаєм і Росією одночасно.
"Вісь Росія-Китай становить величезну загрозу для Сполучених Штатів, враховуючи, що нам доведеться піклуватися про безпеку як в Європі, так і в Азії, а також на Близькому Сході, з ризиком опинитися в тонкому стані, поки Пекін і Москва координуватимуть зусилля, щоб досягти регіональних амбіцій", - сказав Джонатан Ворд.
Проте деякі експерти залишаються скептичними щодо стабільності російсько-китайського альянсу, вказуючи на давню напруженість між державами та бажання Китаю зберегти міцні зв’язки з прибутковими західними ринками.
Але, на їхню думку, США повинні бути готові до військового пакту між авторитарними лідерами.
"Сполучені Штати все ще можуть впоратися з обома загрозами, але це вимагатиме значного збільшення розподілу тягаря, особливо серед європейських союзників, які зараз побачили справжні наслідки російсько-китайської геополітичної "координації" після вторгнення до України", - наголосив Джонатан Ворд.
Нагадаємо, Сі Цзіньпін зробив заяву про відносини Китаю з Росією.