Саме слово "кутя" перекладається як "варене зерно", а походить воно з Давньої Греції. Другий варіант трактування – від слова "покуть". Покуть – це куток з іконами в хаті, де, власне, і ставили кутю. Серед інших відомих назв різдвяної страви: коливо, канун, сочиво, сита.
Спільно з фольклористкою Яриною Сізик київська мистецька галерея Avangarden проводить цикл лекцій-досліджень культурної спадщини та зимової обрядовості "Інструкція до Різдва". В одній із серій поговорили й про традиційну страву Святвечора – кутю – з Оленою Брайченко, дослідницею гастрономічної культури, засновницею проєкту про гастрономічну культуру України їzhakultura та головною редакторкою видавництва "Їжак". Ділимося важливими фактами про кутю та трьома старовинним й сучасними рецептами святкової куті. Пише ТСН.
Для приготування куті використовували спеціально оброблене у ступі пшеничне або ячмінне зерно. Страва, згідно із традицією, мала бути пісною. До зерна додавали товчений у ступі мак, волоські горіхи, інколи розпарені родзинки.
В деяких регіонах, наприклад, на Полтавщині та Сумщині, зберігся стриманий рецепт, коли нічого не додається – у складі лише пшениця та узвар.
Побутують і різні назви: на Гуцульщині варену пшеницю з медом називають "дзьобавкою", а на Косівщині – "пшеницею". Традиція готувати кутю з рису в дореволюційний час була поширеною переважно серед заможних родин. З часом практика варити саме рисову, а не пшеничну кутю, поширилася в містах у радянський час.
Під час приготування куті господиня квоктала, щоб кури неслися. За звичаєм горщик із кутею на покуть відносив наймолодший у родині хлопчик. На цей момент уся родина мала бути вдома, "бо хто на Святвечір одіб'ється від хати, той може відійти з сім'ї".
Дочекавшись першої надвечірньої зорі, всі сідали до столу, на якому разом із кутею мало бути дванадцять пісних страв. Тоді голова родини зачерпував кутю та йшов звертатися до морозу, примовляючи: "Морозе-морозе, йди до нас кутю їсти" (на Сумщині), щоб зима не була суворою. Якщо ж кутя залишилася після вечері, її згодовували домашній худобі, щоб була здоровою.
За правилом, кутю господиня готує тричі: на Святий Вечір – Багату кутю, на Щедрий вечір – Щедру кутю і на Водохресний вечір – Голодну кутю.
Оскільки рецепти куті різняться від найпростішого до урізноманітненого всіма можливими добавками з того, що було в хаті, існують і певні особливості приготування, притаманні окремим регіонам України.
Інгредієнти:
• пшениця цільнозернова (крупа пшенична яра) – 500 г
• мак – 100 г
• мед – 2 ст. л.
• узвар (із сушених груш) – 5 ст. л.
Приготування:
Час приготування: 30 хв.
Рецепт розрахований на 4 осіб.
Інгредієнти:
• рис сухий довгозернистий – 100 г
• мак – 30 г
• ліщина – 30 г
• горіх волоський – 50 г
• мед квітковий – 60 г
• вишня сушена (або родзинки) – 30 г
Приготування:
Рецепт від Вʼячеслава Попкова, шефа ресторану River Side (Чернігів), почесного члена "Асоціації шеф-кухарів України"
Час приготування: 24–30 хв.
Рецепт розрахований на 10 осіб.
Інгредієнти:
• пшениця цільнозернова (крупа пшенична) – 500 г
• мак – 100 г
• мед – 2–3 ст. л.
• горіхи волоські – 75 г
• родзинки – 30 г
• вишня в’ялена – 50 г
Приготування: