Історія азартних ставок на спорт: зі Стародавньої Греції до Середньовічної Європи та через океан у США. Від перегонів на колісницях та півнячих боїв до бейсболу.
Ставки на спорт вперше були зафіксовані у Стародавній Греції. Можливо, вони були й раніше, але історія не зберегла про це письмових згадок. Ставками захоплювалися в усіх прошарках суспільства: від багатих вільновідпущеників до патриціїв та сенаторів. Матеріал про те, як еволюціонував цей вид розваг, підготував експерт і автор рейтингу Meta Андрій Рубан, який відстежив актуальну інформацію про це з давніх-давен до сьогоднішніх днів.
Перші згадки про ігри засновані на азарті належать до Стародавньої Месопотамії та Єгипту і датуються приблизно 3 тисячоліттям до н.е. Перші ж відомості про спортивні ставки стосуються Греції. Стародавні греки повною мірою задовольняли свою пристрасть до азарту, роблячи ставки на різноманітні спортивні події: перегони на колісницях, боротьбу та, звичайно, Олімпійські ігри.
Також, близько п’ятдесятитисячного Колізею у Стародавньому Римі щодня рано зранку приймалися ставки на гладіаторські бої. Можна назвати це найдавнішим варіантом ставок на лінію. Про початок приймання ставок оголошував глашатай. Існували своєрідні ліміти для найбіднішого, але не менш азартного прошарку гравців, щоб унеможливити випадки нападів через програні сестреції. Тож приймальників ставок (майбутніх букмекерів) охороняли міські стражники. Багаті могли укладати парі прямо у ложах.
Античні букмекери приймали чимало ставок. Наприклад, у 65 р. до н.е. Юлій Цезар розпочав ігри, в яких брало участь 320 пар гладіаторів. Був навіть розпис на події: переможе/програє/помилування у разі виграшу/чи буде каліцтво.
Коли стародавні римляни підкорили собі Елладу, вони долучилися до колісницьких перегонів. Перегони колісниць зачарували завойовників і досить швидко стали найпопулярнішим видовищем у Римі. Для проведення змагань у столиці збудували “Циркус Максимус” – іподром, що вміщує 150 тисяч глядачів.
Варто згадати ще одну розвагу для найбідніших верств римського населення, яка була настільки поширена, що забути про неї неможливо. Це півнячі бої. Це явище було настільки масово поширеним, що навіть згадувалося в історичних працях. Деякі примудрялися програвати статки, роблячи ставки на свійську птицю.
Потихеньку азартні ставки поширювалися у всьому світі. До нас долинали деякі події з Середніх віків, які свідчать про їхню популярність. Наприклад, указ короля Франції Людовіка I, датований 1254 про заборону азартних ігор під страхом батогів.
Однак справжній еволюційний стрибок в історії ставок і парі стався у 18 столітті. Саме в цей час у Великій Британії з’явилася перша БК на кінних перегонах. Заснування Жокей-клубу в 1750 р. сприяло встановленню правил, що регулюють перегони та методи ставок.
Річард Таттерсаул першим почав приймати ставки 1766 р., а Вільям Огден — 1790 р. У цей час з’вилися перші коефіцієнти. Ставки на кінні перегони швидко поширилися з обох боків Атлантичного океану. Ще не зовсім організовані, але вже прототипи букмекерських контор з’являлися США, Франції та інших.
Офіційно датою появи першої букмекерської контори можна вважати 1850, коли її відкрили в Лондоні Левіафан Девіс і Фред Суінделл. Вони почали складати спортивні прогнози. Джозеф Оллер у 1865 р. відкрив у Парижі касу для приймання кредитів від гравців. Це підприємство мало успіх та призвело до відкриття ще кількох подібних фондів.
Вже до кінця XIX століття уряди Великобританії, Франції та інших країн були змушені ухвалити закони, що регулюють парі. Це були перші спроби Нового Світу легалізувати світ азартних ставок. З ХІХ століття прогрес у цій сфері спостерігався у багатьох країнах.
З 1900-х років зросла популярність футбольних пулів у Великій Британії. В Америці злетів професійний бейсбол. У Європі зріс інтерес до собачих перегонів. Вперше ставки на спорт стали приймати казино Лас-Вегаса у 1949 році. Проте до середини 20-го століття букмекерство все одно було нелегальним у США та Європі.
У 1960 році був прийнятий закон про азартні ігри та ставки в Сполученому Королівстві. Вперше ставки на спорт визнавалися гідною розвагою. Легалізація та оподаткування азартних парі сприяли зростанню економіки. У 1961 році влада Великобританії, Франції, Німеччини та ряду штатів США остаточно легалізувала беттинг. Усього за півроку після ухвалення закону у Британії відкрилося 10 000 БК. Почали з’являтися нові види ставок.
Бум індустрії знову розпочався у 1990-х, коли букмекери вийшли в інтернет. До 2001 року обсяг онлайн-ринку азартних парі перевищив $2 мільярди, а кількість гравців налічувала 8 мільйонів.