Контракти.ua

Одночасно з підвищенням цін в Україні зростає заробітна плата. Якою наразі є середня зарплата в Україні, де платять найбільше, як відрізняється ситуація в регіонах і чого очікувати наступного року, з'ясовував ТСН.ua.

Яка середня зарплата в Україні

В НБУ повідомляли, що в Україні збереглася тенденція підвищення попиту на робочу силу. На тлі цього українцям почали збільшувати зарплату.

За інформацією Держстату, у II кварталі 2023 року розмір середньомісячної зарплати в Україні становив 17 176 грн. Це на 25,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Що буде 2024-го

В Україні мінімальну зарплату 2024-го підвищать двічі: у січні та квітні. Після двох підвищень мінімалка збільшиться з 6700 до 8000 грн.

За даними уряду, 2024 року рівень реальних зарплат українців буде на рівні 21 809 гривень, а з урахуванням інфляційних процесів зросте на 8,5% (раніше очікувалося зростання на 6,0%). Такий прогноз Кабмін вніс до державного бюджету на наступний рік.

Як ідеться в дослідженні від Європейської Бізнес-Асоціації в партнерстві з експерткою з аналітики ринку праці Тетяною Пашкіною, більшість українських роботодавців планують в наступному році збільшувати зарплати та кількість працівників.

Так, 65% бізнесів планують відкриватись вакансії 2024 року. 93% учасників дослідження підтвердили, що в їхніх компаніях планується збільшення рівня заробітної плати.

Де і кому платять найбільше

Як пише Держстат, найбільше зростання зарплат відбулося в таких сферах:

• інформація та телекомунікації - на 30,1% — до 36 604 гривень;
• фінансова та страхова діяльність - на 34,7% — до 32 801 гривні;
• професійна, наукова й технічна діяльність - на 21,4% — до 22 871 гривні;
• державне управління та оборона - на 13,3% — до 21 929 гривень.

У галузі освіти середні зарплати за рік зросли на 9,4% — до 13 027 гривень, а в галузі охорони здоров’я на 9,2% — до 14 882 гривень.

У працівників промисловості зарплати зросли на 26,2% — до 17 876 гривень, а у сільському господарстві на 17,8% — до 14 232 гривні. Хоча є в агросекторі і вакансії, за які обіцяють платити навіть 90 тис. грн. Наприклад, середня заробітна плата (за інформацією Agrohub):

• головного агронома — близько 90 тис. гривень;
• провідного — 50 тис. гривень;
• рядового агронома — до 30 тис. гривень.

Традиційно рейтинг найбільш оплачуваних фахів очолюють програмісти та працівники сфери ІТ. Програмісти, які знають мову програмування Golang, в середньому можуть отримувати 90 тис. грн.

Також у списку:

• топменеджери високої ланки і менеджери по продажу
• оператори БПЛА та військовослужбовці (від 20 000 до 75 000 грн).

Зауважимо, що вакансії пілотів та інженерів дронів розміщують як приватні компанії (військові стартапи, компанії, що проєктують дрони), так і військові бригади ЗСУ.

Представники будівельної сфери також мають великий потенціал, зважаючи на необхідність відбудови деокупованих і навіть тилових міст, які постраждали від російських обстрілів. За даними OLX Робота, зарплата працівників цієї галузі зросла на 27% та становить 55 203 грн.

Через пошкодження внаслідок масованих російських обстрілів об'єктів енергетики, можна очікувати зростання зарплати електриків та електротехніків.

Які професії найбільш затребувані

Український сайт працевлаштування Work.ua подає топ-10 найпопулярніших вакансій, які користуються попитом у роботодаців. Серед них: продавець-консультант, менеджер із продажу, водій, кухар, адміністратор та касир.

Ситуація у регіонах

Минулого місяця найбільше зарплати зросли у Львівській (+500 грн до 18 000 грн), Дніпропетровській (+500 грн до 17 500 грн) та Одеській (+350 грн до 17 850 грн) областях.

У списку міст-лідерів за найбільшими середніми заробітками опинились Київ (21 000), Львів (19 0000), Ужгород, Дніпро та Одеса (по 18 000 грн).

Проблеми на ринку праці України (за матеріалами Еba)

• дефіцит талантів;
• мобілізація;
• бажання працювати віддалено;
• відтік кваліфікованих кадрів за кордон;
• вигорання і втома співробітників;
• український бізнес продовжує працювати в “сірому” або “чорному” полі, що не дуже приваблює повернення населення, яке виїхало;
• диспропорції між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу;
• низький рівень заробітної плати;
• брак фахівців зі знанням англійської мови;
• з  боку HR-відділів: ейджизм та упередженість щодо гендерних ролей;
• офіційне працевлаштування військовозобов’язаних (через ризик бути мобілізованим).