Контракти.ua

РБК-Україна зібрало всі подробиці щодо ініціативи заборони УПЦ Московського патріархату.

При підготовці матеріалу використовувалися джерела: картка законопроєкту №8371 на сайті ВР, публікації з телеграм-каналів народних депутатів Ярослава Железняка, Ірини Геращенко, заява СБУ, повідомлення пресслужби Міністерства культури та інформаційної політики України, публікації "Суспільне Новини".

ВР дала старт забороні УПЦ МП: суть законопроєкту

Депутати Верховної ради 19 жовтня ухвалили в першому читанні проєкт закону №8371 щодо заборони релігійних організацій, пов'язаних із Росією.

Його було внесено на розгляд парламенту очільником Кабміну Денисом Шмигалем 19 січня 2023.

Документ передбачає зміни до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а саме заборону діяльності релігійних організацій, "які афілійовані із центрами впливу за межами України в державі, що здійснює збройну агресію проти України".

Відповідно до законопроєкту, процедура заборони релігійних організацій є наступною:

• проведення релігієзнавчої експертизи діяльності організацій щодо виявлення підлеглості в канонічних питаннях до релігійних організацій з країни-агресора;
• при виявленні порушень видається припис про їх усунення;
• якщо впродовж місяця порушення не усунене - звернення до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації.

Для остаточного ухвалення документ ще має бути розглянутий у другому читанні, але сьогоднішнє голосування означає, що в Україні фактично стартував процес заборони УПЦ Московського патріархату.

Зазначимо, Українська православна церква (УПЦ) - релігійна організація, яка після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну заявила про самостійність та незалежність від Російської православної церкви (РПЦ) та позбулася згадки "Московського патріархату" в назві.

Як за церковний законопроєкт голосували нардепи

Хоча ще наприкінці вересня спікер ВР Руслан Стефанчук висловлював сумніви щодо прийняття цього законопроєкту через можливий брак голосів, сьогодні документ отримав підтримку більшості - 267 голосів: "Слуга Народу" - 175 голосів, "Європейська солідарність" - 26, "Батьківщина" - 17, "Платформа за життя та мир" - 1, "За майбутнє" - 8, "Голос" - 18, "Довіра" - 12.

"Проти" висловилися 15 нардепів, 2 парламентарі утрималися, а ще 17 - не голосували.

Серед тих, хто виступив на підтримку УПЦ МП, - найбільше представників "Платформи за життя та мир".

Це ексочільник забороненої ОПЗЖ Юрій Бойко, колишні депутати ОПЗЖ Сергій Ларін, Микола Скорик та інші. Також проти заборони російських релігійних організацій голосували народні депутати Євген Шевченко, Дмитро Шпенов, виключений зі складу фракції "Слуга народу" Артем Дмитрук.

Голосування у залі Ради проходило в напруженій атмосфері. Між депутатами навіть виникли сутички, зокрема між нардепом Ігорем Гузьом та Євгеном Шевченком.

Перевірки єпархій УПЦ

Від осені 2022 року СБУ провела контррозвідувальні заходи в релігійних спорудах, на територіях монастирів та єпархій Української православної церкви по всій країні.

У ході перевірок було виявлено проросійську літературу, документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва низки єпархій. Також виявлені факти, коли священнослужителі торгували вогнепальною зброєю та поширювали дитячу порнографію.

З початку повномасштабної війни за матеріалами СБУ розпочато 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП.

Було припинено громадянство України 19 представників УПЦ МП із російськими паспортами, які поширювали прокремлівські наративи про війну в Україні. Серед них - митрополити з Київської, Дніпропетровської та Одеської областей, а також з тимчасово окупованого Криму.

Митрополит УПЦ МП Йонафан з Вінницької області отримав 5 років в'язниці. Він поширював серед вірян листівки з пропагандою, у яких закликав до зміни державних кордонів України, а на одному з сайтів РПЦ розміщував публікації, де підтримував окупантів та їхні воєнні злочини.

Найбільш гучною справою стало затримання колишнього намісника Києво-Печерської Лаври, митрополита УПЦ МП Павла. Йому висунули підозру в розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та виправданні збройної агресії РФ.

У серпні 2023 він вийшов із СІЗО під заставу в 33 млн грн. Митрополит носить електронний браслет і не має залишати село Вороньків Бориспільського району Київської області без повідомлення про це слідчого.

Скандал у Лаврі

УПЦ МП протягом багатьох років безоплатно користувалася майном Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". 29 березня 2023 заповідник розірвав договір про оренду зі Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою на підставі припинення строку дії документа та виявлених порушень у користуванні держмайном.

Після цього представники Московського патріархату мали залишити територію Лаври, але спочатку відмовилися виїжджати з приміщень.

Ченці та віряни УПЦ МП всіляко перешкоджали роботі комісії Мінкульту, яка мала інвентаризувати майно на території Лаври.

Представники церкви також намагалися оскаржити рішення влади у судовому позові. Проте судді його відхилили. До того ж суд зобов'язав УПЦ МП повернути майно Нижньої лаври заповіднику.

Станом на вересень 2023, під контроль держави було повернуло 13 об'єктів із близько 40 повноцінних споруд, якими користувався монастир.

Відмова від УПЦ по областях

Хоча офіційної заборони УПЦ МП ще не ухвалено, місцеві громади все активніше забороняють діяльність проросійських церков та позбавляють їх права користуватися земельними ділянками.

Церкви Московського патріархату вже під забороною в Хмельницькій, Львівській, Волинській, Тернопільській, Рівненський, Вінницькій, Житомирській, Закарпатській областях.

В Чернівцях та Сумах УПЦ МП позбавили права користування земельними ділянками у громадах.

В червні 2023 УПЦ МП заборонили на території Київщини рішенням облради, а в липні за подібне рішення проголосувала Запорізька міська рада.

Більш детально про те, в яких областях відмовилися в УПЦ Московського патріархату та позбавили право на користування землями, можна прочитати в матеріалі РБК-Україна.