Не приходить одна: якими будуть ціни на пальне у серпні
Сергій Куюн: Минув місяць з моменту повернення колишніх податків на пальне. Бензин здорожчав трохи менше за 4 грн/л, дизпальне – трохи більше. Автогаз додав 1,5 грн/л. А де ж прогнозовані 7-10 грн?
Місяць пройшов відносно спокійно завдяки гарним запасам, які сформували гравці у травні й червні та які навіть перевищили очікування. Ключовий внесок у липневу стабільність зробили ОККО, WOG та «Укрнафта», які гарно підготувались й завдяки яким ціни досі не перетнули позначку у 50 грн/л.
Але запаси мають звичку закінчуватись. Тобто липневе пальне все більше заміщає попередні обсяги з низькою собівартістю. До середини серпня цей процес завершиться остаточно.
На жаль, це не всі фактори зростання. Світовий ринок пального у липні пішов в гору. Бензин та дизпальне додали по $130-140/т, а це в середньому 5 грн/л (звісно, з новим 20% ПДВ). Газ злетів на $70/т (1,7 грн). Йдемо у сезон максимально споживання у всьому світі, тому сподіватись на суттєве охолодження цін, на мій погляд, не варто.
Відкладена інтеграція підвищених податків та зростання світових котирувань створюють дуже потужний імпульс для руху цін на АЗС. Якщо скласти все до купи, перспектива вийти на 60 грн/л бензину та 55 грн на дизпальне є абсолютно реальною. Так, гадаю, до 3 грн/л буде замортизовано за рахунок роздрібної націнки, але це таке собі заспокійливе.
Це ще не всі «гарні» новини. Складна ситуація на Півдні. Після обстрілів українських портів власники танкерів втратили бажання везти пальне у румунські порти та молдавський Джержулешті. Хто погоджується, підняли фрахти майже на 50% (а дехто каже й на 100%) та вимагають страхування життів всієї команди, включно із родинами. Зрозуміти можна: що тій ракеті перелетіти через Дунай… Також зафіксовані випадки прямих погроз цивільним суднам з боку російських військових кораблів.
Проблеми на півдні будуть також тримати ціни у тонусі.
Це не привід для паніки, а стимул думати, що робити. Ситуація не нова, фактично повторює «вихідні» дані квітня-травня. Тільки тоді в нас не було ані досвіду, ані транспортних потужностей, а зараз все це є.
Треба збільшувати контрактування на суходолі, на північному та західному напрямках. Зараз кожен існуючий струмок буде важливим.
Здається, прийшов час й для консолідації трейдерів, які разом могли би укласти довгострокові договори на великі танкерні партії. Наприклад, з тими ж американцями. Це гарантувало би ресурс та непогану ціну на великому обсязі. Крім того, цей продукт гарантовано би замістив різні токсичні ресурси дизпального із Туреччини, Індії, Саудівської Аравії, які відверто тхнуть «узьким» душком.
Гетьмани, час єднатись!
Автор: Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95»
