Контракти.ua

Про те, що відбувається з "другою армією світу" і чи здатна Росія змінити ситуацію, - у матеріалі РБК-Україна.

Досі друга у світі?

Так, але, як показує практика, лише "на папері". Згідно з популярним рейтингом Global Firepower, який цитують багато ЗМІ, станом на січень 2023 року Росія йде на другому місці слідом за США. І має лідируючі показники щодо кількості бойової авіації, танків, артилерії, броньованої техніки, чисельності збройних сил та інших позицій.

Зазначимо, Global Firepower складає рейтинг армій з 2006 року. У його рамках зводяться статистичні дані за 50 параметрами, які дають уявлення про військову міць. При цьому дивно, що за рік повномасштабної війни та великих втрат в Україні положення Росії у цьому рейтингу не змінилося.

Хоча автори уточнюють, що нинішня війна вже продемонструвала ключові обмеження військового потенціалу РФ та проливає світло на питання готовності, керівництва, навчання та постачання. А Китай, що йде третім, завдяки стабільному розвитку вже дихає їй у потилицю.

Військовий експерт Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна каже, що подібні рейтинги в основному ґрунтуються на кількості бронетехніки.

"Наприклад, якщо в Росії на папері 17 000 танків, то й вважається, що вона друга у світі. Але очевидно, що російська армія втратила більше половини боєздатних танків. Якщо ми спалили близько 3 300, то залишилося близько 3 000, отже решта - це купа металобрухту. На папері, можливо, це все ще друга армія світу. Але на полі бою ми бачили, як солдати цієї армії першими тікали з-під Києва, Херсона та з інших напрямків", - зазначив він.

Що з танками та бронетехнікою?

За даними Генерального штабу ЗСУ, з початку повномасштабного вторгнення знищено понад 3330 російських танків. Незалежна моніторингова група Oryx припускає, що втрати перевищують 2 000 одиниць, лише візуально вдалося підтвердити не менше тисячі, у тому числі понад 500 захоплених як трофеї.

Багато це чи мало? Точно більше, ніж те, на що розраховував противник. Хоча поки що росіянам вдається компенсувати втрати.

"Вони знімають із консервації, ремонтують та відправляють у зону бойових дій у середньому до 100 танків на місяць. Навіть трохи більше. Якщо нам потрібно повністю нівелювати їхні можливості щодо компенсації втрат, то на місяць треба в середньому знищувати близько 150 танків. Аналогічно з бойовими бронемашинами - нівелювати зусилля щодо компенсації у ББМ можна, якщо знищувати в середньому за місяць по 250-300 одиниць", - зазначив у коментарі РБК-Україна військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Що стосується виробництва нових, то днями заступник секретаря Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що у відповідь на постачання західних танків в Україну російський ОПК виготовить і модифікує тисячі своїх. При цьому у ЗМІ була інформація про плани на щонайменше 800 танків Т-90 на рік.

На думку начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова , "800 танків на рік вони не можуть зробити не те, що у воєнний час, а найкращі роки". Проте нестача бронемашин не заважає відправляти нові підрозділи воювати на "Уралах" та КамАЗах.

"У них у штаті вже немає БМП, БТРів. Техніка вся знімається з довгострокового зберігання, вони зняли вже понад 60%, залишилося близько 35%, які можна швидко відновити. Виробництво поштучне, і воно не покриває потреб", - заявив він в інтерв'ю Forbes.

Що з ракетами?

На початку січня міністр оборони України Олексій Резніков опублікував інфографіку, згідно з якою в Росії залишалися такі запаси:

• "Іскандери" (балістичні) - 11% (92 одиниці, з початку війни по Україні випущено 744)
• "Іскандери" (крилаті) - 44% (52 одиниці, з початку війни по Україні випущено 68)
• "Калібри" - 9% (59 одиниць, з початку війни по Україні випущено 591)
• Х-101 - 16% (188 одиниць, з початку війни по Україні випущено 616)
• Х-22 - 44% (162 одиниці, з початку війни по Україні випущено 208)
• С-300 - 83% (6672 одиниці, з початку війни по Україні випущено 1328)

За даними української розвідки, зараз російська промисловість може виготовляти близько 50 ракет різних типів на місяць. Але в цьому випадку йдеться про близько 30 ракет Х-101 і 15-20 "Калібрів". Тому противник збільшив інтервали між ракетними ударами, оскільки потрібен час для поповнення запасів.

На думку експерта Владислава Селезньова, поки Росія перебуває під санкціями, неможливо налагодити необхідне виробництво у найкоротший термін.

"І тут мова навіть не про озброєння та військову техніку, яка потребує дуже технологічної бази - я маю на увазі високоточні ракети класу Х-101 або "Калібр", або там якісь високоточні снаряди класу "Краснопіль", а йдеться про звичайні снаряди 122 і 152-мм, тому що технологічні всі ці ланцюжки зруйновані. Виробничих потужностей, які під час холодної війни випускали такі боєприпаси у товарній кількості, просто немає", - додав він.

Що із снарядами?

Останніми тижнями інтенсивність артилерійського вогню з боку російських окупантів на окремих напрямках знизилася на 75%, тобто до мінімумів з початку вторгнення. І це говорить про те, що супротивник зіткнувся зі снарядним голодом. Оскільки запаси 122-мм та 152-мм калібру вичерпалися ще влітку 2022 року.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що дефіцит вже позначається на можливості Росії підтримувати наступальні операції на Донбасі. І нещодавні претензії засновника ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина на адресу армійських структур лише наголошують на зростаючих проблемах.

Все це призводить до того, що Росії доводиться шукати зброю, зокрема снаряди, за кордоном. За даними української розвідки, раніше вже було отримано пробну партію з Ірану, а зараз намагаються завезти ще 20 000 штук.

"Це ніщо в порівнянні з цифрами, що використовуються", - зазначив Кирило Буданов.

За його словами, вже два місяці російські угруповання живуть у режимі максимальної економії боєприпасів. Більш менш нормальне забезпечення - лише на Бахмутському і Лиманському напрямах.

Іран та компанія допоможуть?

Про те, що Росія почала закуповувати озброєння в Ірані, стало відомо ще навесні минулого року. Тоді повідомлялося про гранатомети, протитанкові ракети, зенітно-ракетні комплекси Bavar-373 (ліцензійна копія радянського С-300) та реактивні системи залпового вогню Astros II бразильського виробництва. Влітку-восени Москва закупила великі партії дронів-камікадзе, а також з'явилася інформація про можливе постачання балістичних ракет.

Як пише Bloomberg, з літа 2022 року Росія прочісує весь світ у пошуках зброї, і в європейських розвідках переконані, що військові вантажі перекидалися як мінімум із Сирії. Крім того, у військовій допомозі росіянам запідозрили уряд ПАР.

На думку експерта Олександра Коваленка, "союзницька допомога" лише продовжить агонію Росії, і не посилить її військовий потенціал. Наприклад, ще раніше вона знімала танки та боєприпаси з центрів зберігання у Білорусі. За деякими оцінками, було вивезено близько 100 одиниць Т-72, щоб компенсувати втрати в Україні. Також велися переговори про постачання старої радянської зброї з партнерами з ОДКБ - Вірменією та Таджикистаном - але Москві відмовили.

"Іран може повноцінно допомагати Росії з боєприпасами, насамперед йдеться про артилерію, а також міни для мінометів. І не виключено, що через Каспійське море, оскільки морський трафік на Махачкалу вже став більш інтенсивним", - зазначив він.

Щодо Північної Кореї, то у неї з Росією лише один логістичний зв'язок - через міст "Дружба". Але деградація залізниці та брак достатньої кількості ешелонів створюють логістичне пекло завдовжки 10 000 кілометрів до кордону з Україною. В адміністрації президента США говорили, що в листопаді КНДР завантажила боєприпасами лише п'ять вагонів і з тих пір якихось даних про поставки не надходило.

Китай же дотримується раціональної лінії і навряд чи постачатиме росіянам снаряди або військову техніку. Нещодавно речник китайського МЗС Ван Веньбінь заявив, що Пекін не розглядає можливість передачі зброї для війни в Україні.

Ще один удар по російській армії

Чимала частина техніки дісталася Силам оборони України як трофеї. За даними ресурсу Oryx, за неповний рік війни було захоплено близько 500 танків, у тому числі радянських зразків Т-64, Т-72, Т-80 та їх модернізацій, а також відносно нових Т-90 "Прорив". Примітно, що за так званим російським ленд-лізом уже отримано більше танків, ніж від західних партнерів.

Крім цього, окупанти залишили українських бійцям понад 100 одиниць артилерії, понад 580 БМП, 250 БТР, сотні вантажівок, 93 станції зв'язку та навіть кілька десятків дронів. Особливо "врожайним" у цьому плані став контрнаступ у Харківській області, коли супротивник покидав цілі склади із озброєнням.

Що з російським ВПК і на що чекати?

Очевидно, військово-промисловий комплекс був готовий до такої війни. У грудні російський президент Володимир Путін вимагав забезпечити армію "всім необхідним озброєнням, технікою, боєприпасами в короткі терміни" і наростити виробництво. Але, як виявилось, заводи давно працюють практично цілодобово.

Зокрема, в такому режимі працює найбільший танковий "Уралвагонзавод", підприємство "Високоточні комплекси", яке випускає ракетно-артилерійські установки, у тому числі "Іскандер-М", "Панцир С-1" та "Ігла-С", та інші заводи.

На цьому фоні до кінця 2022 року дефіцит кадрів на підприємствах ВПК досяг рекордних значень. І, за оцінками російських аналітиків, цього року бракуватиме близько 50 тисяч фахівців. Частина з них виїхала з країни під час першої мобілізації, і наступні хвилі лише збільшать відтік.

На руку Україні грає і те, що останні 30 років представники ВПК країни-агресора розкрадали підприємства, які дісталися у спадок від СРСР. Тому завдання, поставлене Путіним, щодо виробництва обладнання та озброєнь у товарних кількостях неможливо виконати оперативно.

"Путінські фахівці можуть звітувати про все, що завгодно. Але зазвичай добре виходить створювати лише "потьомкінські дєрєвні" та малювати мультики про те, який потужний у них "Сармат" або "Армата", але на практиці навіть розпіарений вертоліт штурмової підтримки Ка-52 швидко перетворюється на попіл, якщо по ньому працюють зі старих комплексів "Ігла". Більш того, сучасні літаки класу Су-30 теж швидко перетворюються на попіл завдяки ювелірній точності наших ППО", - наголосив експерт Владислав Селезньов.

Сьогоднішній військово-промисловий комплекс Росії орієнтований не на виробництво, а є величезною ремонтно-відновлювальною базою. По суті він здатний лише провести технічне обслуговування знятої з консервації техніки, капітальний ремонт або модернізацію, причому за рахунок так званого "канібалізму". Про виробництво новинок у великих кількостях, що могло б переламати ситуацію на фронті, взагалі не йдеться.

Військовий експерт Олександр Коваленко зазначає, що ще минулого року на полях битв було ліквідовано основну технічну компоненту російської армії.

"Ця армія виконала свій план у 2022 році щодо денацифікації та демілітаризації самої себе. Ось із цим вони впоралися на всі 100%", - додав він у коментарі виданню.