Мабуть кожен з нас мріє знайти свою другу половинку і, при цьому, кожен з нас намагається шукати саме ідеальну людину. Щоб вона, її зовнішній вигляд та звички відповідали всім нашим вимогам. Та чи правда це настільки легко зробити? Наскільки в житті важливо знайти людину, яка підійде нам за всіма цими параметрами? Так чи інакше, але ми все одно певний період нашого життя рухаємося вперед в пошуках коханого чи коханої, намагаємося експериментувати, ходимо в секс шопи і тд. Все це – це спроби віднайти ту чи того єдиного, який стане для нас сенсом життя. Важливо, щоб людина попри все мала схожі інтереси, наприклад підтримувала партнера у всіх бажаннях, не соромилася експериментувати в ліжку, користуватися такими речами, як https://sexgood.com.ua/seks-igrushki/analnye-igrushki/analnye-hvosty/.
У психоаналізі вибір романтичного партнера ніколи не буває випадковим, а залежить від особистої історії кожної людини. Дуже часто буває, що людина скаржиться на незрілого чоловіка, не серйозного, буйного і т.д. Як ви пояснюєте, що історія повторюється протягом наших стосунків? А якби ми не випадково обрали людину?
Особиста історія кожного робить вибір на користь однієї людини, а не іншої. Таким чином, ми б обирали людину за певними критеріями, які ми сприймаємо самі більш-менш свідомо і які формувалися протягом дитинства.
Ці критерії є результатом нашого сімейного оточення, нашого дитинства, щоб створити несвідому модель. Ця несвідома модель впливатиме на наш вибір кохання без нашого відома. Як ці критерії працюють? На нас чинять тиск, тобто ми оберемо ту чи іншу людину. Крім того, з першої зустрічі багато знаків, кодів, що є результатом вербальної та невербальної комунікації, будуть перекладати, хто ми є і хто ми маємо перед собою. Вирази обличчя, погляди, голоси, погляди — усе це показові ознаки того, ким ми є. Ці підказки впливатимуть на наш вибір із самого початку.
3 несвідомі посилання дозволяють зробити вибір щодо когось:
1. Образ наших батьків: тоді вибір може бути як негативним, так і позитивним: «Я шукаю когось ніжного, як мій батько» або навіть «Я не хочу такого невротика, як моя мати».
2. Батьківська пара: факт зростання у всесвіті з двома людьми у стосунках означає, що ми черпаємо з цього модель. Їх поведінка по відношенню один до одного, їх конфлікт, їх ніжність, їх діалог становитимуть несвідому модель у нашій голові.
3. Нарцисичний ідеал: ми створюємо ідеал, щоб зміцнити свою ідентичність. Ми шукаємо в іншому позитивний образ, щоб сказати нам: «Я повинен бути хорошою людиною, щоб зацікавити таку чудову людину».
Парадокс у всьому цьому полягає в тому, що ми шукаємо в іншому модель, яку ми знаємо, щоб заспокоїти нас, але також і все те, що ми втратили, щоб інший приніс нам те, чого ми не мали. У результаті легко помітити, що жінка, яка в дитинстві мала емоційні недоліки, несвідомо буде шукати жорсткого і не ніжного чоловіка і свідомо чекатиме від нього компенсації її емоційних недоліків. Ми знайдемо когось, хто змусить нас страждати так само, як ми страждали, коли були маленькими. Тоді ми вимагаємо чогось, чого інший не може нам запропонувати.
Як перестати слідувати цій моделі невдачі? Шахова серія – це не фатальний випадок і не результат народження під поганою зіркою чи нещастя. Навпаки, важливо не втекти від джерела проблеми і зрозуміти, чому вона не працює, щоб шаблон не повторювався з кожним стосунком. Треба брати на себе відповідальність, а не завжди звинувачувати іншого, думати, що він підлий. Ви повинні знати, як поставити собі під сумнів і сказати собі: «Я завжди вибираю людей, які змушують мене страждати». Тоді необхідно звільнитися від цих несвідомих впливів, відірватися від них, щоб більше не страждати від них.
Кохання – це експеримент, який не завжди виходить з першого разу. Іноді потрібно трохи витратити часу дарма на стосунки, що не переростають у щирі відносини та не призводять до створення родини. Це не страшно, певний період життя може дійсно стати для нас лише досвідом, який навчить правильно обирати партнера в майбутньому.