Мій досвід переживання блекауту в місті, або як увійти в зону комфорту хоча б однією ногою. Обережно, лонгрід
Julia Moriel: З початком повномасштабної війни я стала параноїком. Якщо у січні я всіма лапами опиралася проханням чоловіка забрати тривожну валізку «про всяк випадок», то у квітні, коли повернулася додому, почала планомірно збирати запаси вже на будь-які випадки, включно з ядерною атакою. Тому блекаут 23-25 листопада не застав мене зненацька. Що я робила і що ще можна було б зробити – по пунктах.
Освітлення та гаджети
Коли почалися перші відключення світла, в мене були лише два слабенькі павербанки, тому в першу чергу я поступово докупила ще два побільше. Хотлайн та пром.юа – дуже помічні у цьому, якщо приділити пошуку хоча б півгодини – можна знайти досить бюджетні варіанти.
Далі була організація аварійного освітлення. Я зупинилася на юсб-гірляндах, тому що їх можна повісити по периметру кімнати, і це дає рівномірне освітлення усього приміщення. Зараз у мене по гірлянді у кожній кімнаті, на кухні та в коридорі, тому достатньо принести з собою павербанк – і світло буде там, де я. Потужність десятиметрової гірлянди близько 1 Вт, тож банки вистачає ну дуже надовго. Намагаюся використовувати на освітлення слабкі банки, тримаючи великі для телефонів. Ще маю юсб-лампу настільну, якщо треба зробити добре освітлення точково, акумуляторний ліхтарик та ліхтарик на батарейках, якщо акумуляторний закінчиться. Ну і звісно, запас свічок, хоча за весь цей час сумарно спалили лише одну.
Зарядити гаджети та павербанки можна на деяких станціях метро (в колонах на багатьох станціях є юсб порти), в деяких супермаркетах, ТРЦ, в магазинах на кшталт Розетки та Епіцентру. Гуляйте, шукайте. Де бачите скупчення людей – там, мабуть, є працюючі розетки. Беріть з собою подовжувачі та трійники, щоб не чекати в черзі на зарядку. Кажуть, ще є розетки в пунктах обігріву, але я особисто не перевіряла.
Вода та гігієна
Замовляю доставкою три бутлі питної води, один бутиль 18 л стоїть про запас, два інші дозамовляю по мірі закінчення. Це трохи недешево, але це мій вибір, бо тягати воду важко. Технічної води понабирала в усі 6-літрові бутлі, які тільки буди в домі – зараз їх 7 штук. Витрачаються тільки на найнеобхідніше – змити унітаз (хоча б через раз), помити фрукти-овочі, полити квіти хоч іноді, тощо. Замість миття рук – вологі серветки та антисептик, для загальної гігієни – серветки для інтимної гігієни та серветки з антиперспирантом (Рексона випускає, раніше не бачили їх у продажу, але зараз, мабуть, з’явився попит, тож вони почали продаватися). Якщо прям дуже припре помитися цілком – є похідні губки, які змочуються 50 мл води та не потребують змивання (на фото нижче).
Посуд може почекати появи води, думаю ще докупити одноразового, про екологію подумаємо пізніше. Думаю ще про сухий шампунь, але не знаю, чи спрацює він на довгому волоссі. Якщо в когось є досвід – поділіться, будь ласка.
Тепло
Для мене холод – це найстрашніше, в мене мінімальна толерантність до нього, я навіть на вулиці набагато краще себе почуваю у +35, ніж у +15. Вдома цього разу температура спустилася до +12, і я таки застудилася трохи. Щоб не повторювати помилок, дістала з тривожної валізки термобілизну, докуплю з зарплати ще один комплект на зміну. Зимова ковдра, плед, флісовий одяг другим шаром, вовняні носки поверх бавовняних – це очевидні речі, гадаю. На крайняк ще лежить спальник. Палатку я віддала тим, кому потрібніше, але сподіваюсь, до цього не дійде. Якщо ж що – майте на увазі, що палатка у квартирі – це порятунок при занизьких температурах, в ній можна надихати або прогріти повітря свічкою (тільки недовго, бо випалюється кисень). Також помічними будуть пляшки з гарячою водою під ковдру, ну і коти, якщо вони будуть не проти
Їжа
Оскільки в мене електрична плита, то я заздалегідь купила туристичну плитку, що працює від балончиків 220 г. Не стала брати пальник – мені вони здаються недостатньо стійкими, а в мене коти дурнуваті трохи, та й в самої руки трохи з дупки, а плитку перекинути найважче.
Запас балончиків – мастхев. Хоча я за пару тижнів ще перший не спалила, тож це доволі економна штука. Намагаюсь готувати про запас, коли є світло, але небагато, бо на холодильник надії небагато, це більше стосується періодів з плановими відключеннями. Звісно, при закупівлях в пріоритеті консерви – тушенка, каші з м’ясом, паштети, рибні та овочеві консерви. Також с/к ковбаса, сир плавлений в тюбіках, мівіна, швидкорозчинні пюрешки, супи та каші, шоколадні батончики та печиво, горіхи, сухофрукти, хлібці, молоко та вершки маленького об’єму ультрапастеризовані – тобто, все, що зберігається без холодильника та потребує мінімального готування. Гречку можна залити водою і через кілька годин з’їсти без варки. Кажуть, рис так теж вміє, хоча я ще не перевіряла. Кускус та вівсяні пластівці взагалі доходять за 10 хвилин. В термосі краще зразу заварити чай, бо окріп рано чи пізно охолоне і нічого не завариш, а чай, навіть ледь теплий – це все ж таки чай.
Найслабша ланка в мене в цьому плані – це холодильник. При цьому в мене утеплений балкон, отже, зберігати їжу на ньому не матиме сенсу, поки він не промерзне повністю (а до цього, сподіваюсь, не дійде). Але виявилось, що якщо холодильник не відкривати, то дві доби він тримає добре. Після третьої довелося викинути зварене м’ясо, та й по тому. Морозилка взагалі без змін, гадаю, там ще допомогли акумулятори холоду, яких я напхала по три штуки в кожен ящик.
Багато продуктових магазинів, принаймні, у Києві, закупили генератори, продуктів в них достатньо, тож це теж рятує. Але враховуйте, що консерви та хліб розбирають найшвидше. Деякі ресторани теж працюють, але це вже якщо є зайві гроші, я вирішила трохи поекономити. Зніміть готівку, коли буде така можливість – термінали без зв’язку не працюють, навіть якщо є аварійна електрика.
Зв’язок та інтернет
Поки працює метро – там є і зв’язок. В тому числі мобільний інтернет. Звісно, подзвонити ви зможете хіба що тим, хто теж спустився в метро, або через месенджери – тим, у кого є інтернет вдома, наприклад, як у мого батька в приватному будинку з генератором та оптоволокном. Але новини почитати та поскаржитись у соцмережах точно зможете). Також можна пошукати точки з безпарольним вайфаєм – див. пункт про зарядки, зазвичай це там же.
Про старлінк не думаю, знаю, що в квартирі це лотерея. Думаю про LTE модем з антеною-підсилювачем, але ніц не розбираюся у питанні. Якщо хтось розбирається – розкажіть, будь ласка, можна з конкретними посиланнями на моделі (чим бюджетніше, тим краще, але щоб дійсно працювало).
Що мене дуже врятувало під час інформаційного голоду – це радіо на батарейках. В дитини знайшлося маленьке, з поламаною шкалою частот, але головне – що воно працює і ловить. Дуууже раджу знайти щось таке. Якщо в вашому телефоні є радіомодуль – воно теж повинно працювати. Якщо в базових додатках радіо не було – співчуваю, встановлення додатків не допоможе, вони беруть онлайн-версії радіостанцій.
Люди
Для мене як для махрового інтроверта дивно писати цей пункт, але виявилось, що це дуже важливо. Темрява та відсутність онлайн-спілкування посилюють відчуття самотності. Виявилось, що small talk біля точки з зарядками, в магазині чи в метро допомагає знизити тривожність та додає сил тягнути далі. Та й чудова нагода зустрітися з друзями в оффлайні. Обійми – це безцінно. Слова підтримки, сказані особисто, дивлячись в очі – це безцінно. Одного разу я зустріла друга в метро, куди ми обоє прийшли у пошуках інтернету. Живемо поруч, а бачимось вкрай рідко, а тут така удача)! Було дуже несподівано та приємно. Не варто недооцінювати цей пункт.
Ну і тримаймося. Це не назавжди. Ми переможемо, а вони залишаться в темряві, навіть якщо не буквально (хоча часто і буквально, гг). Rsn pzd, а ЗСУ – котики.
P.S. Поділіться у коментах своїм досвідом, будь ласка. І покритикуйте мій, я впевнена, там є що покращити.
Автор: Julia Moriel, киянка
