В Росії суди завалені справами через виплати за смерті військових: родичі чубляться за "джекпот"
За поховальні в Росії чублятьс родичі вбитих окупантів - батько проти матері, тітка проти діда, а сестра проти батьків - суди завалені справами.
У Росії смерть близького на війні перетворилася на джекпот у 12 із лишком мільйонів рублів: саме стільки зараз сплачують за загиблого, йдеться в ТСН.
Доки російська пропаганда вигадувала солдатові привід піти і загинути в Україні, в глибинках РФ, у родинному колі обговорювали зовсім інші стимули. Сюжет про сумнозвісну "Ладу", яку батьки купили на поховальні на згадку про сина, запустив новий маховик російської пропаганди. «Отримувати гроші за загиблого і не засмучуватися, а сказати, що останнє бажання його виконали - ось такий посил до мас, щоб всі знали, як нормально», - каже психологиня Олена Шершньова.
До того ж, людям наочно продемонстрували мрію багатьох мешканців глибинки - автомобіль, ось він на відстані витягнутої руки, варто лише піти воювати. «І натякається, що держава дуже щедро компенсує, якщо це слово доречне - «компенсує» смерть загиблих», - додає психологиня.
Скільки дадуть за родича, який зголоситься воювати, можна дізнатися за телефонами, що рекламують у головній передачі на головному російському каналі. Пропозиція настільки приваблива, що родичі в Росії вже чубляться за поховальні. З'явився біологічний батько 28-річного загиблого, який не брав участі у вихованні сина, а тепер хоче свою частину за його смерть. Чи тітка видурила від дідуся всі гроші за загиблого 27-річного племінника. Або ж інший батько проти матері, йому теж хочеться хоча б мільйон. Найважче гроші дісталися родичам рядових, які загинули на крейсері “Москва”.
«Після того, як він був потоплений, виявилося, що там були строковики, так батьки дуже довго доводили, що їхні діти були на борту і що їм теж призначені якісь виплати», - каже російська журналістка Антоніна Асанова.
За понад 100 днів після події нарешті й вони отримали довідку про смерть. Батько загиблого рядового Єгора Шкребця - Дмитро - детально описував всю тяганину у блогу, але в підсумку зостався ні з чим. «Моя дружина забрала всі гроші і зникла. Сім-картки відключені. Ось таке моє життя - зраджують найрідніші», - пише він.
Суди в усіх регіонах РФ тепер завалені справами - одні родичи хочуть відсудити поховальні в інших чи в армії. «Нормальна заробітна плата в тих краях, ну, там 300-400 доларів, а тут 150 тисяч доларів. Це багато», - каже російський ексдепутат Держдуми Ілля Пономарьов.
Гроші на поховальні наразі виплачують вправно з резервного фонду, що наповнюється від продажу нафти та газу, котрі подорожчали через війну. Загальна сума виплат росте як на дріжджах.
«Перша половина липня - було зарезервовано 113 мільярдів рублів у федеральному бюджеті, зараз - вже майже 150 мільярдів рублів», - додає журналістка.
Елементарна математика: витрачена сума це - компенсації за 12 тисяч смертей військових. Водночас пропаганда наполягає, що “втрат немає”. А ще є найманці з так званої сірої зони, родичі яких взагалі не можуть претендувати на виплати. «Ми завжди підкреслюємо це, коли спілкуємося із росіянами. Дивіться, з ваших кишень витрачаються ці величезні гроші. Але ось, наприклад, воюючі за «Л/ДНР» - їм нічого не належить взагалі. Ті, що воюють через ЧВК «Вагнер» або ЧВК «Редут», їм теж державні виплати не належать», - переконує Антоніна Асанова.
Саме ці підрозділи нині активно рекламують на національних каналах, головний пропагандист Дмитро Кисельов навіть телефонами ділиться, аби записувалися до чеченського підрозділу. Журналісти ТСН зателефнували з легендою, мовляв, дружина потенційного вояки, тож треба дізнатися деталі. На іншому кінці дроту обіцяють золоті гори. «Поранення - 3 млн рублів, інша сума - 5 млн рублів», - кажуть там.
“Інша” - це в разі загибелі. Просять довго не зволікати. «Вони ці виплати отримують не водночас, а поступово, і уряд спостерігає, як вони ставляться до влади і наскільки мовчки вони сидять», - каже Пономарьов.
«Якщо вони раптом рипнуться праворуч чи ліворуч, то одразу думка виникає, а якщо гроші назад заберуть, а повернути вони їх не зможуть, тож краще сидіти й мовчати», - зазначає Олена Шершньова.
Ця схема “мовчання-золото” вперше запрацювала ще 2014 року. Під час Іловайської битви загинуло кількасот псковських десантників, але Кремль запевняв, що “їх там немає”, а родичі замість правди обрали гроші.
«Ми вже втратили там чоловіка, брата чи когось іншого, і ми не хочемо втратити гроші також», - розмірковує Ілля Пономарьов.
Цинкова труна в Росії перетворилася на такий собі “сектор приз”, де всі знають, що в чорному ящику, тож обирають гроші й мовчання.