"Добре пам'ятає 90-ті": оточення Путіна розкрило один з головних страхів тирана
Володимир Путін не хоче, щоб російські генерали здобули популярність через війну проти України. Це пов'язано з тим, що тиран дуже боїться "зайвої популярності" військових, які в перспективі можуть заручитися народною підтримкою і знести "бункерного".
Про це пише "Медуза" з посиланням на" близьких до Адміністрації президента РФ" чиновників. Пише rbc.ua.
Чого боїться Путін
За словами джерел, господар Кремля зараз дуже переживає, що російські регіональні ЗМІ вихваляють своїх військових і підносять їх як героїв (хоча ми бачимо, як ті ж хвалені воєнноначальники масово гинуть на українській землі від рук і "Хаймарсів" доблесних воїнів ЗСУ).
Так от. Підконтрольні Кремлю медіа вже майже не повідомляють про дії вищого військового керівництва на фронті. А ось з регіональними засобами інформації Путін доручив розібратися...
З чим же це пов'язано? Одне з джерел видання говорить, що Путін "добре пам'ятає 1990-ті", а тому категорично не хоче, щоб в РФ з'явився "другий генерал Лебідь".
Лебідь, до речі, це генерал-лейтенант з українським корінням, який в 1994-му називав введення російських військ в Чечню "тупістю і дурістю", заручився підтримкою громадян, пішов у політику і навіть був одним з головних претендентів на пост президента РФ в 1996 році.
Згодом він став губернатором Красноярського краю, але в 2002-му (вже при Путіні), авторитетний генерал загинув у вертолітній аварії при дивних обставинах.
До слова, крім Лебедя в 90-х серед росіян користувалися популярністю й інші генерали, які були "публічними і досить самостійними в своїх діях, що часто з'являлися в новинах".
"У 1990-ті роки генерали могли робити істотний вплив на політичну ситуацію, використовуючи свою популярність як ресурс... До бойового генерала багато хто б прислухався. Це в Кремлі нікому не потрібно", - зазначили в оточенні Путіна.
Нагадаємо, нещодавно українські військові ліквідували командира дивізії з Волгограда.
Раніше українська розвідка повідомила, що російські генерали в терміновому порядку переводять своїх родичів на службу в Сирію, вважаючи її безпечнішою, ніж Україна.
