На що здатні 10 MLRS, які дає Захід, і чим вони відрізняються від радянських РСЗВ?
Володимир Даценко: Багато хто зараз обговорює питання найближчих поставок MLRS М142/М270. Загалом нам мають поставити поки що 10 одиниць (4 М142 США, 3 М270 Британія, 3 М270 Німеччина). Принаймні частину до кінця червня. З одного боку мова йде про дуже обмежену кількість. З іншого про ефективне високоточне озброєння із значною дальністю.
ЧИМ ЗАХІДНІ MLRS ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД РАДЯНСЬКИХ РСЗВ?
Радянські РСЗВ були продовженням концепції артилерії часів другої світової війни – артилерії вогняного валу. Вони не створювалися для того, аби вражати одиночні цілі, невеликі об’єкти, або розосереджені загони. Вони створювалися для великої війни мільйонних армій, де армійські корпуси і танкові дивізії ідуть в епічну атаку.
Таких війн більше не існує.
Не має сенсу збирати стотисячні ударні угрупування, якщо про таке скупчення буде відомо ворогу через кілька годин і він може знищити його з великої відстані. Війська навіть не встигнуть зібратися в атаку. Зараз є супутники, БПЛА і інші технології, які не дозволяють приховувати переміщення великої кількості техніки і військ. Є потужні ударні системи з дальністю понад 100 км, які влучають точно в ціль. Війна уже не буде такою, як 80 років тому.
Зараз війна орієнтована на професійні, високотехнологічні маневрені загони. Роль відіграють не дні, а хвилини чи навіть секунди. Час, за який можливо виявити ворога і завдати точного удару у відповідь скоротився з кількох годин, до кількох хвилин і стає все меншим. Поняття «тил» все більше умовне.
Саме в цьому і полягає різниця між радянськими РСЗВ і західними MLRS.
Радянські РСЗВ призначені накривати площі. Установки мають точність, яка передбачає відхиляння від цілі до кількох сотень метрів. У війні минулого це не було проблемою. Якщо ти стріляєш по багатотисячному війську, сто метрів це допустима похибка. У війні теперішнього, для враження однієї цілі радянською РСЗВ треба знищувати площу, в десятки разів більшу за розмір цієї цілі. І не завжди це дає 100% ефект.
Західні MLRS використовують інший підхід – знищення конкретної цілі на великій дальності. Це удари по будь-яким скупченням і військовим об’єктам, від яких критично залежить підтримка і постачання фронту.
12 ракет (один заряд М270), випущених з MLRS дають можливість вразити десяток невеликих цілей або кілька середніх чи великих. 12 ракет випущених з БМ-30 «Смерч» калібром 300 мм – це один залп, який має знищити все живе на площі кількох гектарів. Але може не вразити захищені чи укріплені цілі, якщо жодна з ракет випадково не потрапить саме в неї.
Порівняння між радянськими РСЗВ і західними MLRS, це порівняння між дробовиком і снайперською гвинтівкою. Навіть якщо дробовик має більшу дальність пострілу, це на гарантує йому більшу ефективність.
ЩО ЗМІНЯТЬ 10 ЗАХІДНИХ MLRS?
Поки що нам планують передати комплекси в найлегшій комплектації, здатні використовувати ракети 220 калібру - M26 (дальність до 35 км), M26A1/A2 (>45 км) та М30 (>60км).
При умові стабільної поставки ракет ЗСУ зможе вражати додатково до 10-20 цілей на день (при умові, що одна установка виконуватиме 1-2 бойових задачі на день). Це погіршує забезпечення війська ворога і змушує відводити війська на значно більшу глибину. Будь-яке скупчення військ на відстані до 50 км від лінії фронту не почуватиметься в безпеці.
При чому MLRS здатні вражати цілі значно глибше, ніж переважна більшість РСЗВ росії. У росії є більш далекобійний БМ-30 «Смерч» але їх не так багато і це дуже неточна зброя на далеких відстанях.
Враховуючи кількість MLRS і обмеженість ракет до них, скоріше за все вони будуть вирисовуватись по найбільш цінними цілям ворога – склади, великі скупчення військ, скупчення техніки, логістичні маршрути.
Таким чином на певній ділянці фронту ЗСУ зможуть отримати перевагу у здатності вражати цілі на відстані 30-50 км від лінії фронту.
Цієї кількості не вистачить аби закрити весь фронт. Цієї кількості не вистачить аби подавити повністю артилерію ворога. Але на певному напрямку ворогу доведеться змінювати підходи до забезпечення свого війська і ховати свої склади і артилерію як можливо далі від фронту.
Це створює передумови для зміни динаміки. І є істотним фактором впливу на моральний дух ворога. Одна справа відчувати себе в небезпеці тільки в безпосередній близькості до фронту при виконанні бойових задач. Інша справа розуміти, що в будь-який момент, навіть на відстані 30-50 км від фронту може прилетіти. І при чому прилетіти не десь поряд, а точно в ціль.
Ефективне використання MLRS дозволить сподіватися отримати іще кілька десятків цих систем в липні-серпні, які уже більш вагомо позначаться на війні і дадуть можливість закрити більшу частину фронту.
Автор: Володимир Даценко, аналітик, громадський діяч
